- Вступ
- 1. Багатоаспектність розуміння держави
- 2. Поняття та ознаки держави
- 3. Цивілізаційний підхід то типології держави
- 4. Формаційний підхід то типології держави
- 5. Типологічна характеристику сучасної української держави
- Висновки
- Використані джерела
Вступ
Держава є головною ланкою політичної системи. Ця роль і місце держави в політичній системі визначається поряд особливостей держави. Держава виступає як єдина організація, яка об'єднує всіх без виключення громадян, воно офіційний представник суспільства в цілому. Воно володіє монопольним правом видання законів і встановлення загальнообов'язкових для виконання актів (правил поведінки). Держава інтегрує суспільство в єдине ціле, незалежно від відмінності інтересів і потреб окремих груп і верств населення і діє перш за все у сфері інтересів всього суспільства.
Нині в Україні розбудовується нова державність. Долаються психологічні комплекси і стереотипи тоталітарного минулого, формується новий погляд на роль і сутність держави.
Глибоке і всебічне вивчення держави передбачає використання диференційного підходу до цієї матерії. Це означає, перш за все, необхідність розгляду її не тільки у якості явища, що історично існувало і існує як таке, у виявленні його особливих родових рис, але і важливість вивчення його у більш конкретному і в більш наближеному до реальної історичної дійсності плані. З теоретичної і практичної точок зору досить важким уявляється не тільки повне і точне визначення того, що таке держава "взагалі", якими специфічними ознаками і рисами вона володіє і чим вона як соціальний інститут відрізняється від інших. Не менш важливим є встановлення того, якою була держава на різних етапах розвитку суспільства і що вона являє собою на сучасному етапі.
Відповідь на ці та багато інших питань логічно підводять нас до необхідності виділення із сукупності всіх держав, які коли-небудь існували, існують сьогодні і тих, які з'являться у майбутньому певних типів держав, до необхідності їх типології (''типізації''') чи класифікації.
Метою даної курсової роботи є аналіз поняття держави та дослідження її типів. Для досягнення мети були сформульовані та виконані наступні
завдання курсової роботи:
· проаналізувати багатоаспектність розуміння держави;
· визначити поняття та ознаки держави;
· дослідити цивілізаційний підхід то типології держави;
· проаналізувати формаційний підхід то типології держави;
· надати типологічну характеристику сучасної української держави.
Об'єктом - курсової роботи є держава у багатоаспектному її розумінні.
Предметом - формальні ознаки, притаманні державі незалежно від часу чи території існування, а також унікальність змісту, що зумовлює як наявність різноманітних підходів до її тлумачення, так і необхідність поділу держав.
Джерелами наукових поглядів та позицій є праці таких вчених, як О.Ф. Скакун, О.В. Петрішин, В.О. Котюк, Т.Г. Андрусяк, В.Д. Ткаченко та інші.
Методологічну основу роботи складають закони матеріалістичної діалектики, об'єктивно існуючі закони суспільно-економічного розвитку суспільства і держави та окремі загальні та спеціальні методи наукового пізнання, правових категорій і явищ; системного аналізу досліджуваних правовідносин; порівняльно-правового аналізу правових норм і правових понять; формально-логічного аналізу правових категорій у їх взаємозв'язку; історико-правового висвітлення процесів становлення законодавства про кримінальну відповідальність.
Структура роботи обумовлюється її метою та завданнями. Курсова робота складається з вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел.
Наприкінці роботи будуть зроблені відповідні узагальнення.
1. Багатоаспектність розуміння держави
Держава - це засіб суб'єктивного вирішення об'єктивних суперечностей, адже розв'язуються вони, як правило, з позицій того соціального суб'єкта, представники якого володіють державною владою.
Держава - дуже складне і багатоаспектне соціальне утворення. Воно може бути розглянута і як географічне, і як соціальне явище. У географічному сенсі держава є країною, що займає певну територію, і населену її громадянами. У соціальному сенсі держава виступає в якості організації, створюваної людьми і здійснює певну діяльність у сфері суспільних відносин. Як соціальна організація держава може бути розглянуто у трьох аспектах:
1) як породження всього суспільства і його органічна частина;
2) як знаряддя певного класу, верстви населення чи клану (сім'ї);
3) як самостійна організація, наділена певними правами і обов'язками Бабаев В.К., Баранов В.М., Толстик В.А. Теория права и государства в схемах и определениях: Учебное пособие. - М. - 2003. - С. 183.
Перш ніж аналізувати поняття держави, необхідно проникнути до її сутності.
Сутність держави, як зазначає О.Ф. Скакун, це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян Скакун О. Ф.. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2004. - С. 41. . Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання ("спільні справи"), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це - засоби транспорту і зв'язку, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші.
Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення:
· класовий аспект - захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;
· загальносоціальний аспект - захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ. Загальносоціальний аспект сутності держави особливо яскраво проявляється в її зіставленні з громадянським суспільством
Співвідношення вузькокласових (групових) інтересів пануючої верхівки (еліти) і інтересів усього суспільства за різних історичних часів не однаково. Як правило, посилення однієї з них призводить до послаблення іншої. До середини XIX ст. у більшості країн перевага була на боці організованого примусу, захисту інтересів економічно пануючого класу. Поступово у ряді цивілізованих держав Заходу в зв'язку із розвитком громадянського суспільства усе більшого значення набувають загальносоціальний аспект державної діяльності, завдання забезпечення суспільного блага. У наші дні цей аспект відіграє істотну роль у неокапіта-лістичних і неосоціалістичних державах, у тому числі в Україні.
Перевага загальносоціального аспекту сутності держави відбулася завдяки зниженню частки його класового змісту як певного результату розвитку громадянського суспільства, твердження прав і свобод особи. У сучасних цивілізованих державах не стало чітко виражених класів, соціальні суперечності втратили антагоністичний характер, зріс загальний життєвий рівень населення.
Зміст діяльності держави набув нових якостей:
— держава стала на шлях подолання суспільних суперечностей не шляхом насильства і придушення, а за допомогою досягнення громадського компромісу, толерантності, створення умов для розвитку громадянського суспільства;
— держава у своїй діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї та інститути, як поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність та ін.;
— держава застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян;
— на міжнародній арені держава проводить політику, що потребує взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2004 - .С. 42. .
Така держава в сучасних західних теоріях трактується як надкласова, що представляє інтереси всіх верств суспільства. Вона називається соціальною правовою державою, державою соціальної демократії. Сутність й цієї держави не позбавлена класового аспекту, проте він не настільки виражений, як в експлуататорських державах - рабовласницьких, феодальних, буржуазних.
Держава є одним з найважливіших суспільних явищ. Протягом століть вчені-юристи, філософи, політики прагнули дати визначення поняття держави та розкрити його сутність. Дати універсальне правове визначення держави для всіх епох і всіх країн важко. В сутності держави залежно від історичних умов на перший план можуть виходити або класовий початок, підґрунтя, або загальносоціальний (діяльність в загальнонаціональних інтересах). Проте, узагальнюючи спільні ознаки держав, різних за класовою сутністю, формою управління і функціями, можна зробити висновок, що держава - це певний спосіб організації суспільства, основний елемент політичної системи.
Отже, держава - це особлива політико-територіальна організація влади, що має суверенітет, володіє спеціальним апаратом управління і примусу, здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкової сили і здійснювати керівництво суспільством Правознавство Навчальний посібник_ - За загальною редакцією В.Г. Гончаренка - К. - Український інформаційно-правовий центр_ - 2002. - С. 35.
У спеціальній літературі розробляється чимало визначень поняття держави, котрі відбивають такі його аспекти:
— держава як організація політичної влади;
— держава як апарат влади;
— держава як політична організація всього суспільства Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2004. - С. 40. .
Кожний із зазначених аспектів заслуговує на увагу. Дійсно, розуміння держави як організації політичної влади підкреслює, що серед інших суб'єктів політичної системи вона виділяється особливими якостями, є офіційною формою організації влади, причому одноособовою організацією політичної влади, яка управляє усім суспільством. Водночас політична влада - одна із ознак держави. Тому недоцільно зводити до неї поняття держави.
Із зовнішнього боку держава виступає як механізм здійснення влади і управління суспільством, як апарат влади. Розгляд держави через безпосереднє втілення політичної влади в апараті, системі органів - також не розкриває повністю її поняття. У разі такого розгляду не враховується діяльність системи органів місцевого самоврядування та інших.
Перебуваючи у сфері політичних відносин, держава виступає від імені всього суспільства і має діяти в його інтересах. Спочатку, як уже зазначалося вище, держава є організацією панівного класу, шару, клану, і його політика відповідала їхнім інтересам. Політичні права і інтереси інших верств і класів суспільства багато в чому обмежувалися. У деяких державах така політична спрямованість в діяльності держави збереглася і до теперішнього часу.
Держава є особливою політичною реальністю. Розкриваючи зміст поняття держави, слід підвести її під таке родове поняття, як політична організація. Якщо державу до середини XIX ст. можна визначати як політичну організацію панівного класу, то пізніша, й особливо сучасна, держава - це політична організація всього суспільства. Держава стає не просто владою, що спирається на примус, а цілісною організацією суспільства, яка виражає і охороняє індивідуальні, групові і суспільні інтереси, забезпечує організованість у країні на підґрунті економічних і духовних чинників, реалізує головне, що надає людям цивілізація, - народовладдя, економічну свободу, свободу автономної особи.
2. Поняття та ознаки держави
Держава - це політико-територіальна, суверенна організація політичної влади більшості населення або частини суспільства, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру, здійснює керівництво і управління загальносуспільними справами і виступає як суб'єкт міжнародних відносин Демин А.В. Теория государства и права: Курс лекций. М. - 2002. - С.
