165. Коментуючи запропоноване визначення (так само, як і інші дефініції, воно не може претендувати на вичерпне висвітлення всіх аспектів того явища, що відображається поняттям держави), слід уяснити сутність деяких важливих його моментів. По-перше, виникнення та існування держави зумовлене, на наш погляд, будь-яким соціальним (не біологічним) розшаруванням суспільства, його розподілом на ті чи інші частини, які поряд зі спільними загальносоціальними та загальнолюдськими мають також і свої особливі, а нерідко й протилежні потреби, інтереси. Певний період у юридичній науці країн колишнього соціалістичного табору панували уявлення про державу, що походили від ідеї класового устрою суспільства. Розподіл суспільства тільки на класи (у соціально-економічному, традиційно-марксистському розумінні цього поняття) - хоча й найбільш суттєва причина виникнення держави, проте не єдино можлива. Вона може сполучатися, "переплітатися" з поділом суспільства, скажімо, на етнічні групи та інші соціальні "підрозділи" (які, проте, як і "чисті" класи) посідають здебільшого неоднакове становище у системі суспільного виробництва. Отже, будь-яка соціальна неоднорідність суспільства зумовлює виникнення держави. Такий підхід аж ніяк не заперечує, не виключає класового пояснення держави, однак і не зводиться тільки до нього.

типологія держава українська

По-друге, хоча поняття "більшості населення" визначити практично неможливо, кожному зрозуміло, що йдеться про найвпливовішу соціальну групу, вплив якої може знаходити вияв у різних сферах суспільних відносин і здійснюватись у різних формах.

По-третє, запропонована дефініція чітко фіксує, що саме держава покликана вирішувати загальносуспільні питання, організовувати задоволення загальносоціальних потреб.

Окрім неї, здійснити це неспроможна жодна інша організація.

Сьогодні однією з таких найперших потреб є забезпечення повної єдності суспільства як цілісного соціального організму. Остання обставина і зумовлює узгоджувальну, "консенсусну" місію держави, під час виконання якої вона може виступати виразником інтересів нетільки більшості населення, але й усього суспільства.

Проте, якщо ми будемо обмежуватись тільки цією суттєвою властивістю, класифікацію держав за їх соціальною сутністю здійснити не вдасться.

Держава характеризується низкою ознак, що, по-перше, відрізняють її від суспільної влади у додержавний період і, по-друге, підтверджують її особливість як основного знаряддя здійснення політичної влади.

До найсуттєвіших із ознак держави можна віднести наступні Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства. М. - 2001. С. 227.

Територія. Якщо у первісному суспільстві влада поширювалася на людей залежно від належності їх до того чи іншого роду, племені, то з появою держави вона діє на людей залежно від території проживання.

Поширення державної влади лише на виокремленій кордонами частині земної кулі зумовлює адміністративно-територіальний поділ: уся територія держави розбивається на адміністративно-територіальні одиниці.

У різних країнах адміністративні одиниці називаються по-різному: область, округ, край, провінція тощо.

Суверенітет. Сутність якого більш детально розглядається в наступному питанні.

Наявність публічної політичної влади, що виявляється в існуванні груп людей, які не приймають участі у виробництві матеріальних благ, а здійснюють владні управлінські функції і здатні впливати на суспільні відносини шляхом застосування примусу.

Механізм держави - система державних організацій, які здійснюють функції та завдання держави (державні підприємства, установи і органи) Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2004. - С. 214. .

Наявність загальнообов'язкових правил поведінки - правових норм. Держава видає закони та інші акти, норми яких є загальнообов'язковими на всій території держави.

Система податків. Це збір коштів, які держава в певній пропорції збирає з населення, підприємств, організацій для утримання державного апарату, здійснення загальнокорисних цілей - фінансування освіти, культури, охорони здоров'я, природоохоронних заходів тощо.

Держава є універсальною політичною формою організації суспільства, центральним елементом політичної системи, тому що:

1) у кожній країні може бути багато політичних організацій, а держава існує лише одна;

2) лише держава може вирішувати будь-які загальносуспільні справи, а решта організацій вирішують, як правило, справи, що стосуються лише частини суспільства;

3) лише держава має право виступати від імені всього населення країни;

4) лише веління держави, втілені у правові норми, є загальнообов'язковими Джураева Е.А. К вопросу о типологии современного государства / Е.А. Джураева // Митна справа. - 2009. - № 3. - С. 75. .

Термін "держава" може вживатись і в інших значеннях. Так, інколи поняття "держава" ототожнюють з поняттям "країна", тобто з певною територією, що становить єдність населення, історії, природних умов тощо.