З точки зору Г. Ф. Шерменевича, не правильно розглядати тлумачення права як наукову діяльність. Роз'яснювати закони можуть і повинні усі. Якість буденного тлумачення залежить, на сам перед, від рівня правової культури особистості , яка здійснює таке тлумачення. На підставі того, що "правова культура - це не лише розвиток нормативних та індивідуальних юридичних актів, але й розвиток усієї правової діяльності, права, правової свідомості, це правові цінності, ідеали, традиції ,побут, а самим головним виступає статус особи в державно-організаційному суспільстві, рівень прав та свобод, гарантованих державою"

Якщо ж порівняти буденне тлумачення з компетентним на прикладі термінів "юридична особа" та "фізична особа" у положенні: "право власності на землю належить фізичним, юридичним особам, а також державі", то виявиться наступне: на основі буденного тлумачення для більшості осіб поняття юридична та фізична особа буде поєднуватися з освітою. Виходячи з цього більшість визнає юридичною особою юриста, а фізичною - фізика, фізико-математика чи фізкультурника. В зазначеному прикладі суб'єкт буденного тлумачення буде розуміти, що право володіти землею мають лише особи з юридичною освітою та фізики (чи спортсмени), ну й звісно органи держави. В рамках же компетентного тлумачення, особи з юридичною освітою, ніколи не прийдуть до думки, що фізична особа це - фізик чи спортсмен, а юридична - юрист. Тому в даному прикладі вони нададуть вдале роз'яснення, що на право власності на землю мають фізичні особи (люди), юридичні особи (підприємства, організації) та держава в особі її органів.

Висновок

Дослідивши дану тему, ми можемо узагальнити вище написане.

Отже, тлумачення правових норм - розумова діяльність інтерпретатора, спрямована на з'ясування тексту правової норми для себе, та в подальшому роз'яснення її змісту для всіх інших зацікавлених осіб.

Існує багато різноманітних способів, які допомагають здійснювати тлумачення інтерпретаторові (морфологічний, історичний, логічний, систематизований та ін.). Тлумачення права також поділяється на усне та письмове.

Поділяється тлумачення на такі види, як офіційне та неофіційне. Офіційне в свою чергу поділяється на ще менші підвиди (казуальне та нормативне). Неофіційне ж поділяється на доктринальне, компетентне та буденне. Офіційне тлумачення, на мою думку, важливіше на сьогоднішній день, адже таке роз'яснення являється більш точним і справедливим на відмінну від неофіційного.

Тлумачення правових норм, на сьогоднішній день має дуже важливе значення та є одним з головних етапів реалізації права. Важливо сьогодні знати суть законів, а за допомогою тлумачення ми точніше про них дізнаємося. Як уже було вказано в даній роботі у країні виникає дуже багато колізії, які знижують ефективність правового регулювання в правовій державі і в змозі які подолати лише за допомогою застосування тлумачення права.

Тлумачення норм права покликане з метою захистити права громадян, ти самим, що на основі роз'яснень здійснюється справедливе правосуддя, особа, яка знає суть закону не побіжить зразу ж його порушувати. А як ми знаємо не знання закону, не звільняє від відповідальності. Від правильного, точного, глибокого тлумачення нормативних актів багато в чому залежить зміцнення законності, охорона населення.

У ході написання курсової роботи були розкриті суть та поняття тлумачення, досліджено найпопулярніші способи тлумачення, детально показано поділ на офіційне і неофіційне тлумачення та поділ на ще менші їх підвиди. Встановлено відмінність між офіційним і неофіційним тлумаченням, значення кожного з них в суспільстві та в правовій державі в цілому.

При дослідженні була використана чисельна кількість літератури та декілька нормативно-правових актів, курсова робота була написана здебільшого на основі збірників по даній дисципліні.

тлумачення правовий норма доктринальний

Список використаних джерел

Нормативно-правові акти

1. Конституція України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 12 березня, 2013 р.: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛІВОДА А. В., 2013.- ( Закон України )

Література

1. Вісник Академії правових наук України №2 (25). Заснований в 1993. - Харків.: Право, 2001.

2. Єзеров А. А. Тлумачення Конституції України: способи, межі, зміст. // Часопис Київського університету права., 2011/3.

3. Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія держави і права. - Київ: КОНДОР, 2006.

4. Комаров С. А. Общая теория государства и права. - СПб.: Питер, 2004.

5. Кравчук М. В. Теорія держави та права. Проблеми теорії держави та права: Навчальних посібник. -3-є вид., змін, й доп. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002.

6. Крестовська М. Н., Матвеева Л. Г. Теорія держави та права: Елементарний курс. Видання друге. - Х.: ТОВ "Одиссей", 2008.

7. Лучин В. О. Конституция Российской Федерации. Проблемы реализации. - М.: ЮНИТИ-ДАНА. 2002.

8. Марченко М. Н. Теория государства и права в вопросах и ответах. - М.: Юристь, 2001.

9. Матузов Н.И. Коллизия в праве: причины, виды и способы разрешения // Правоведение. - 2000. - № 5

10. Онищук М.В. Колізії у законодавстві України: причини та шляхи подолання. - Правова держава. - Вип.7. - К., 1996.

11. Рабінович П. М. Основи загальної теорії держави та права. - К.: Атіка, 2001.

12. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Навчальний посібник. Вид. 9-е, зі змінами. - Львів: Край, 2001.

13. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: підручник/ Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001.

14. Соцуро Л. В. Неофициальное толкование права.: Москва, 2000.

15. Сырых В. М. Теория государства и права. - М., 1998.

16. Тацій В. Я., Бурчак Ф. Г. Завдання правової науки у світлі реалізації Конституції України // Вісник Академії правових наук України. - 1997. - №4.

17. Теорія держави та права. Академічний курс: Підручник / За ред.. О. В. Зайчука. Н. М. Оніщенко. - К.: Юрінком Інтер, 2006.

18. Теорія держави та права. Навчальний посібник: Підручник/ За ред.. В. М. Корецького, О.В. Зайчука, О.В. Петришина. - Суми.: Українська академія банківської справи / Юридичний факультет, 2005.

19. Тихий В. Правотлумачення Конституційним Судом України та правова природа його рішень // Вісник Конституційного Суду України. - 2001. - №1.

20. Цвік М. В., Ткаченко В. Д., Петришина О. В., Загальна теорія держави та права. - Харків: Право, 2002.