Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

ННІ історії і філософії

Кафедра інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін

Реферат

Торгівельні марки в Інтернеті: проблеми правового регулювання в Україні

Черкаси - 2018

План

• Вступ
• Розділ 1. Загальне поняття торгівельних марок та правове регулювання їх використання
• Розділ 2. Проблеми правового регулювання торгівельних марок в інтернеті
• Висновки
• Список використаних джерел
• Додаток 1. Об'єкти інтелектуальної власності
• Додаток 2. Характеристика об'єктів промислової власності

Вступ

Мережа Інтернет є основою впровадження нового способу життя, пропонуючи нові стандарти спілкування, обміну інформацією, освіти, бізнесу, розваг та відпочинку. У порівняно короткий проміжок часу свого існування ця мережа стрімко змінила існуючі системи комунікації, пропонуючи більш швидкий та надійний поштовий обіг, легкість спілкування у "реальному часі", швидкість та надійність бізнесових транзакцій, можливість одержання освіти не виходячи з дому, проваджуючи ці зміни легко та невимушено. Успіх таких перетворень багато у чому залежить від тієї легкості, з якою вони сприймаються людьми. Фактично в сучасному світі Інтернет здатний замінити телефон, телебачення, радіо, традиційне поштове листування, друковані засоби масової інформації. В зв'язку з цим, не є дивним той факт, що на певному етапі всесвітня мережа перестала виконувати функції звичайної "іграшки" для обміну інформацією та передачі даних між людьми, а почала використовуватись також з комерційною метою для рекламування, просування та реалізації конкретних товарів і послуг. Надані Інтернетом нові можливості не лише відповідають інтересам підприємств, які пропонують власну продукцію, але й забезпечують потреби споживачів, які без територіальних обмежень можуть отримати інформацію про необхідний товар чи послугу та придбати їх. Однак, комерціалізація Інтернету призвела одночасно і до виникнення численних проблем, пов'язаних із порушенням прав на об'єкти інтелектуальної власності, одними з яких є і торгові марки. З огляду на абсолютну новизну таких порушень та достатню несподіваність їх виникнення сучасне законодавство, як і судова практика, виявилися не здатними до швидкого та ефективного розв'язання існуючих конфліктів, значна частина яких пов'язана з використанням чужих товарних знаків, зокрема в складі доменних імен.

Враховуючи вище викладене можна зазначити, що питання щодо правового регулювання використання торгівельних марок в Інтернеті є досить важливим та актуальним на сьогодні.

Мета даного реферату - розкрити поняття "торгівельна марка" та її використання в Інтернеті.

Об'єкт дослідження - торгівельні марки та правове регулювання їх використання.

Предмет дослідження - правове регулювання торгівельних марок в Інтернеті.

Дослідницькі завдання, які необхідно виконати:

- дослідити поняття "торгівельна марка";

- дізнатись, як саме регулюється використання торгівельних марок у правовому полі;

- дізнатись, як саме використовуються торгівельні марки в Інтернеті;

- дослідити правове регулювання торгівельних марок в Інтернеті;

Розділ 1. Загальне поняття торгівельних марок та правове регулювання їх використання

Торговельна марка - це символічне позначення, що слугує індивідуалізації товару та виробників й відноситься до об'єктів інтелектуальної власності (див. додаток 1.). Торговельна марка дозволяє відокремлювати товари і послуги конкретного підприємства від інших. Вона допомагає виробнику реалізовувати товар або послуги, зарекомендувати себе на ринку, сприяє виробу споживачем товару та послуг певної якості. Тому, відповідно, знаки мають бути характерними і водночас суттєво відрізнятися від знаків, що використовуються конкурентами.

У ст. 492 ЦК України міститься наступне визначення торговельної марки: "Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів". Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15&p=1286395948394317

Згідно із ст. 1 (2) Паризької конвенції про охорону промислової власності об'єктами правової охорони є товарний знак і знак обслуговування.

В Законі України "Про охорону прав на знак для товарів і послуг" дається легальне визначення знака, як позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг. Закон України вiд 15.12.1993 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3689-12

Для того, щоб те чи інше позначення могло бути визнане торговельною маркою, воно повинне відповідати ряду умов. Зокрема, в юридичній літературі зазначається, що це має бути умовне позначення (певний символ), мати елементи новизни, бути зареєстрованим у встановленому законом порядку. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ТК Велби, 2004. - с.600-606

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", торгова марка повинна відповідати наступним умовам:

- не бути ідентичною чи схожою з марками, що одержали раніше визнання у зв'язку з такими чи подібними товарами, іншими словами, торгова марка повинна відрізнятися достатньою мірою завдяки своїм ознакам від відомих позначень. Це - вимога про новизну марки;

- не являти собою позначення, позбавленого відмінних властивостей, не виступати у вигляді марки, яка цілком і нерозривно пов'язана своїм змістом з природою маркованих товарів. Це - вимога розрізняльної здатності;

- не являти собою позначення, яке здатне ввести в оману щодо об'єкта маркування - його властивостей чи походження, тобто не бути оманливою маркою;

- не являти собою позначення, що суперечить публічному порядку, міжнародним угодам і звичаям, а також принципам гуманності і моралі. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг. Закон України вiд 15.12.1993 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3689-12

Національне право України не визнає в якості торгової марки такі позначення, які в цілому або достатньою мірою не відрізняються від вже відомих (маються на увазі позначенні, які підлягають правовій охороні). Інакше кажучи, маркою може бути таке позначення, яке має необхідний ступінь новизни щодо вже відомих торгових марок.

Новим вважається таке позначення, що за своїм змістом не є ідентичним (тотожним) або схожим з відомими торговими марками. Необхідний ступінь новизни, тобто відсутність у марці елементів, які б робили її ідентичною чи подібною з іншими позначеннями, визначається завдяки фактичній оцінці марок, які порівнюються.

Згідно законодавства новими будуть вважатись такі торгові марки, які за своїм змістом не є тотожними або схожими до ступені змішування з:

- марками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

- знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема марками, визнаними добре відомими відповідно до ст. 6 Паризької конвенції про охорону промислової власності;

- фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;

- кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями;

- знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг. Закон України вiд 15.12.1993 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3689-12

Зовнішня форма вираження ідеї, закладеної в марці, може бути різною (див. рис. 1).

Рис. 1. Види товарних знаків

Іншими об'єктами товарних знаків можуть бути звукові, світлові, світлозвукові та інші позначення. Вачевський М.В., Кремень В.Г., Мадзігон В. М., Скотний В.Г., Левченко Г. Є., Вачевський О.М. Інтелектуальна власність: теорія і практика інноваційної діяльності: Підручник / За ред. проф. М.В. Вачевського. - К.: ВД Професіонал, 2005. - с. 35.

В Україні питання щодо торгівельних марок та їх використання регулюються Конституцією України, Цивільним та Господарським кодексами України, а також Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним кодекс України. Діє спеціальний закон у сфері охорони прав на торговельні марки - Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг. На реалізацію положень зазначених законів прийняті відповідні підзаконні акти (Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Держпатенту України від 28.07.1995 р. № 116 в редакції наказу від 20.08.1997 р. № 72; Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. №1716, тощо).

Правовому регулюванню даного питання присвячено й багато міжнародно-правових документів. Так, Україною ратифіковані (або вона приєдналась до них) та використовуються такі, як Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20.03.1883 р., Мадридська угода про міжнародну реєстрацію торговельних марок від 14.04.1891 р., Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів та послуг для реєстрації торговельних марок від 15.06.1957 р., Віденська угода про заснування міжнародної класифікації зображувальних елементів торговельних марок від 12.06.1973 р. та ін.