Так, згідно з рішенням Оболонського районного суду м. Києва у справі №2-2234 від 31.07.2007 р. позивач, СПД-ф/о В. звернувся з позовом до відповідача М. і відповідача, СПД-ф/о Г. про зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди, при цьому просив заборонити М. неправомірне використання торгової марки "Власт", зазначати на всіх інформаційних носіях, в тому числі з використанням в мережі Інтернет, поряд з найменуванням торгової марки "Власт", комерційної назви "Власт" своє прізвище, ім'я, по-батькові або ініціали; зобов'язати М. надати дані по управлінню доменним ім'ям vlast.net.ua, vlast.com.ua, vlast.org.ua, що йому висилались при здійсненні реєстрації домену та активації послуг; зобов'язати СПД-ф/о Г. перереєструвати на ім'я СПД-ф/о В. сайти vlast.net.ua, vlast.com.ua, vlast.org.ua; стягнути з М. на користь позивача завдану шкоду в розмірі 62327,08 грн.; стягнути з М. на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Судом було встановлено, зокрема, таке:

Позивачу відповідно до Свідоцтва на знак для товарів і послуг N75009 та висновку про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, надано право на використання комерційного найменування та зображення знака "Власт".

Між позивачем та відповідачем М. було укладено трудовий договір 03.10.2006 р., який зареєстровано Пирятинським районним центром зайнятості.

М. на виконання своїх трудових обов'язків було вчинено відповідні дії зі створення інтернет-сайту vlast.com.ua, як інформаційного ресурсу для обслуговування торгової марки "Власт" з використанням знаку для товарів і послуг "Власт". При вчиненні вказаних дій М. без відома позивача зареєстрував даний сайт на себе та відмовився надати позивачу необхідні дані для здійснення користування та управління доменним ім'ям, в той час, як позивачем постійно сплачувались та сплачуються кошти хостингу, а саме: за розміщення сайту в мережі інтернет. Крім того, відповідачем М. без дозволу та відома позивача було створено ще два інтернет сайти, а саме: vlast.net.ua, vlast.org.ua з неправомірним використанням знаку для товарів і послуг "Власт".

Застосувавши ст. №23, 422, 490 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", суд вирішив:

Позов задовольнити частково.

Заборонити М. неправомірне використання знаку для товарів і послуг "Власт", в тому числі зазначати своє прізвище, ім'я, по-батькові поряд з найменуванням даного знаку на будь-яких інформаційних носіях, в тому числі в мережі Інтернет.

Зобов'язати М. надати СПД-ф/о В. всі дані для здійснення користування та управління доменним ім'ям vlast.net.ua, vlast.com.ua, vlast.org.ua.

Зобов'язати СПД-ф/о Г. перереєструвати інтернет-сайти vlast.net.ua, vlast.com.ua, vlast.org.ua за СПД-ф/о В.

Стягнути з М. на користь СПД-ф/о В. відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн., відшкодування судових витрат 30,00 грн., а всього 3030,00 грн. (три тисячі тридцять грн.)

В іншій частині позовних вимог відмовити. Рішення Оболонського районного суду м. Києва у справі №2-2234 від 31.07.2007 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2650214

Друга категорія проблем відноситься до нових способів використання торговельних марок у мережі Інтернет, приймаючи найрізноманітніші форми, деякі з яких досить складно відокремити та охарактеризувати. Відкрите або таємне (як мета-тегів) додавання на веб-сайти торговельних марок, які належать іншим особам, з метою покращення результатів пошуку на пошукових сервісах в цілому вважається недобросовісною діловою практикою, і такі дії можна оскаржити в судовому порядку. Також виникають спори, по-перше, у зв'язку з використанням торговельних марок у рекламних цілях, наприклад, в якості ключових слів для покращення їх оцінки пошуковим механізмом або для відображення спливаючих повідомлень на екранах комп'ютерів, по-друге, у зв'язку з обмеженням свободи пародіювання торговельних марок як способу реалізації свободи слова на некомерційних веб- сайтах, включаючи блоги, і, по-третє, у зв'язку з посиланнями і оформленням веб-сторінок, які також можуть бути використані для фішингу (тобто установки фальшивих сторінок для крадіжки у користувача інформації). Такі способи використання торговельних марок у мережі Інтернет зумовлюють виникнення багатьох питань щодо того, як повинен кваліфікуватися акт порушення прав на торговельні марки, які закони повинні застосовуватися до угод, пов'язаних з торговельними марками, і таких порушень прав, а також в яких юрисдикціях можуть бути ініційовані відповідні судові розгляди. Актуальні питання інтелектуальної власності для підприємців. Десяте видання. 2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.iccwbo.org/uploadedFiles/ICC/policy/intellectual_property/pages/RoadMap_2010_Ukrainian(2).pdf

Висновки

інтелектуальний власність торгівельний інтернет

Торгові марки розміщуються на товарах виробниками для того, щоб відмітити товари, які вони виготовляють чи продають, і дати можливість споживачам за цими зовнішніми позначеннями відрізнити свої марковані товари від тих, які виготовляють чи продають інші підприємства.

Конкретна марка асоціюється у покупця з певним змістом споживчих властивостей товару і відповідною якістю. Торгова марка є виразним, приваблюючим увагу споживача засобом позначення того чи іншого товару або виду послуги з точки зору їх відповідності рівню споживчих якостей, які забезпечуються виробниками. Зарекомендувавши себе позитивно, товари (їх можна визначити як фірмові, марочні) розшукуються споживачами саме завдяки нанесеними на них торговими маркам.

На сьогодні існує велика кількість міжнародних та вітчизняних нормативно-правових актів щодо правового регулювання даного питання. Проте, як бачимо, питання щодо правового регулювання використання торгівельних марок в мережі Інтернет є неврегульованими та такими, що потребують свого негайного вирішення. Адже, по-перше, відсутнє розмежування понять "торгівельна марка" та "доменне ім'я", внаслідок чого вони ототожнюються (або ж якщо вони ототожнюються, то це має бути чітко передбачене на законодавчому рівні); по-друге, відсутні критерії для того, щоб можна було чітко визначити, відбувається чи ні використання торгівельної марки одного суб'єкта в доменному ім'ї іншого; по-третє, відсутній законодавчо закріплений перелік доказової бази щодо таких порушень, які в принципі, можуть підпадати під ст. 229 КК України; і по-четверте, немає законодавчої бази щодо того, як повинен кваліфікуватися акт порушення прав на торговельні марки у зв'язку з використанням їх у рекламних цілях.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28.06.1996 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%C2%D0

2. Паризька конвенція про охорону промислової власності вiд 20.03.1883 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_123

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15&p=1286395948394317

4. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг. Закон України вiд 15.12.1993 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3689-12

5. Актуальні питання інтелектуальної власності для підприємців. Десяте видання. 2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.iccwbo.org/uploadedFiles/ICC/policy/intellectual_property/pages/RoadMap_2010_Ukrainian(2).pdf

6. Вачевський М.В., Кремень В.Г., Мадзігон В. М., Скотний В.Г., Левченко Г. Є., Вачевський О.М. Інтелектуальна власність: теорія і практика інноваційної діяльності: Підручник / За ред. проф. М.В. Вачевського. - К.: ВД Професіонал, 2005. - 448 с.

7. Глуховская Т. Новые горизонты. Доменные имена в качестве товарных знаков // Юридическая практика. - 2001, 19 декабря.

8. Жуванов Д., Стогній Є. Проблема доменних імен в Україні. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.romanenko.ua/ua/library/article_domens_in_ua.html

9. Коваль И. Неправомерное использование знаков для товаров и услуг // Підприємництво, господарство і право. - 2004.- №4. - С.7-11

10. Реєстрація торговельної марки: проста формальність чи спосіб захисту інтелектуальних активів? // Юридична газета. - 2005. - 18 серпня. - № 15 (51) - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.yur-gazeta.com/oarticle/1711/

11. Рішення Оболонського районного суду м. Києва у справі №2-2234 від 31.07.2007 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2650214

12. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ТК Велби, 2004. - 752 с.

Додаток 1. Об'єкти інтелектуальної власності

Додаток 2. Характеристика об'єктів промислової власності

Об'єкт промислової власності

Об'єкт правової охорони

Критерії охороноздатності

Охоронний документ

Термін правової охорони, роки

Винахід

- продукт;

- процес, нове застосування відомого продукту чи процесу

- новизна;

- винахідницький рівень:

- промислова придатність

патент

20 або 6*

Корисна модель

форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу

- новизна, - промислова придатність

патент

10

Промисловий зразок

результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання

- новизна,

патент

10

Торговельна марка (знак для товарів і послуг)

будь-яке позначення (слова, літери, цифри тощо), або будь-яка комбінація позначень

відповідність публічному порядку, принципам гуманності і моралі

свідоцтво

10**

Географічне зазначення

назва географічного місця, яка вживається для позначення товару

правдивість

свідоцтво

10**

* - прийом заявки на 6-ти річні деклараційні пакети припинено з 01.01.2004;

** - Термін правової охорони може бути продовженим ще на 10 років після закінчення