Участь експерта та спеціаліста у кримінальнoму прoвадженні
Сторінки матеріалу:
Особу як спеціаліста викликає слідчий. Перед початком слідчої дії слідчий особисто пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста, його безсторонності у справі та роз'яснює йому права і обов'язки. Про виконання цих вимог слідчим зазначається у протоколі слідчої дії. Хоча на практиці ця вимога закону з різних причин часто ігнорується, що не може розцінюватися інакше, як порушення законодавства.
Також, слід зазначити, що спеціаліст спочатку повинен знати, з якою метою він викликаний у справі, яка необхідність застосування його знань, навичок і досвіду, і що буде проводитися за його участю. Це дає змогу спеціалісту не тільки відповідно підготуватися, а й взяти з собою необхідні науково-технічні засоби або вимагати їх у слідчого.
Спеціаліст реалізує свої спеціальні знання у різних формах, а саме: а) безпосередньої практичної діяльності у:
- підготовці, організації та проведенні слідчих дій;
- виявленні, закріпленні, вилученні доказів, зразків об'єктів для експертного дослідження, а в разі необхідності - їх огляді та досліджені;
б) методичної:
- з питань науково-практичних прийомів та методів організації і проведення слідчих дій, виявлення та роботи з доказами у справі;
в) технічної:
- у використанні науково-технічних засобів у процесі проведення слідчих дій, виявлення, закріплення, вилучення, огляду та дослідження речових доказів;
г) консультативної:
- яка виражається в усних роз'ясненнях, довідках зі спеціальних питань, що можуть виникнути або виникають при підготовці, проведенні слідчих дій, роботі з доказами та процесуальному оформленні їх результатів.
Безпосередня практична діяльність спеціаліста при проведенні слідчих дій, де виникла необхідність застосування його спеціальних знань, навичок та досвіду, є завжди важливою, але особлива значимість його діяльності проявляється при розслідуванні злочинів, пов'язаних з порушеннями технічних правил, технології виробництва, експлуатації складної техніки, обладнання, транспорту, привласненням чужого майна тощо.[16]
Спеціаліст діє у межах компетенції слідчого при огляді і дослідженні доказів. Докази за участю спеціаліста слідчий може досліджувати при огляді як на місці їх вилучення, так за стаціонарних умов лабораторії чи іншого відповідного закладу. Самостійне дослідження спеціалістом доказів та складання відповідних документів (довідок, актів, висновків) після порушення кримінальної справи, що має місце на практиці, є сурогатом експертизи, посяганням на права експерта і через це вважається незаконним.
Дослідження, експертизи тощо, проведені самостійно обізнаними особами до порушення кримінальної справи, не можуть вважатися за процесуальні дії, адже ці особи не є спеціалістами у справі.
Методична допомога спеціаліста проявляється переважно в усній формі як процес реалізації його теоретичних знань і досвіду роботи [20].
При проведенні огляду місця події та деяких інших слідчих дій важливо виявити, зафіксувати та вилучити непошкодженими невидимі неозброєним оком сліди злочину. Участь спеціаліста з метою застосування новітніх і найскладніших науково-технічних засобів підвищує надійність гарантії виявлення, фіксації та вилучення таких речових доказів і об'єктивність їх оцінки й використання у кримінальній справі.
Криміналісти надають слідчому технічну допомогу й у процесі виїмки, упаковки виявлених доказів та отриманні зразків для експертного дослідження. Технічну допомогу слідчому можуть надавати також інженери, техніки та інші спеціалісти. Необхідність та значимість такої допомоги не викликає заперечень науковців та практиків.
Важливою формою допомоги спеціаліста у проведенні слідчих дій є його консультативна діяльність. Він таким чином в основному реалізує свої науково-теоретичні спеціальні знання.
Про залучення спеціаліста робиться відмітка у протоколі цієї слідчої дії, а також до протоколу заносяться роз'яснення спеціалісту прав і обов'язків, його запитання обвинуваченому та зроблені заяви. Однією із таких заяв може бути рекомендація спеціаліста про необхідність проведення у справі психіатричної експертизи.
Однин із випадків, коли спеціаліст надає свою допомогу слідчому, це завершальні стадії слідчих дій, коли складається протокол та додатки до нього і виникають питання щодо правильної назви окремих предметів, термінології тощо.
Слід також зазначити, що форми реалізації спеціалістом знань на практиці не мають між собою якихось чітко визначених меж. Спеціаліст-криміналіст при огляді місця події може одночасно давати консультації з певних питань, надавати слідчому безпосередню практичну допомогу тощо. Все це залежить від обставин і обстановки, з якими стикається слідчий при проведенні слідчої дії. У більшості випадків просто неможливо визначити, яка саме допомога буде потрібна від того чи іншого спеціаліста. Форми такої допомоги можуть чергуватися та неодноразово повторюватися при проведенні однієї і тієї самої слідчої дії. Слідчому важливо лише правильно визначитися зі спеціалістом, спеціальні знання якого допоможуть йому у вирішенні тих чи інших питань. У процесі проведення слідчої дії може виникнути потреба в знаннях іншого спеціаліста чи групи спеціалістів. Тоді вони залучаються на будь-якому етапі проведення слідчої дії.
Таким чином, закон дозволяє слідчому залучати осіб, які володіють спеціальними знаннями, досвідом і навичками у різних сферах діяльності, при проведенні будь-яких слідчих дій.
3. Порівняння правового становища експерта і спеціаліста
Слід відмітити, що терміни «експерт» та «спеціаліст» мають майже однакове значення в етимологічному сенсі, проте в кримінально-процесуальному аспекті між ними існує вагома різниця. Вони використовуються у КПК для позначення самостійних суб'єктів кримінального судочинства. Так, у ст. 69 мова йде про експерта, в ст. 71 про спеціаліста. Вони володіють спеціальними знаннями, права, обов'язки та завдання кожного з них тою чи іншою мірою визначені в КПК України і мають суттєві відмінності [4, с. 113].
Доцільно зазначити, що найпершою спільною ознакою між спеціалістом та експертом є те, що вони відносяться до категорії осіб, які сприяють відправленню кримінального судочинства.
Основною спільною рисою між спеціалістом і експертом є те, що в обох випадках особа повинна володіти певними спеціальними знаннями, навичками або досвідом діяльності у галузі науки, техніки, мистецтва та ремесла. Як експерт так і спеціаліст вправі знайомитися з матеріалами справи, або протоколом слідчої дії, якщо це не виходить за межі його компетенції.
Експерт та спеціаліст виконують у кримінальному судочинстві допоміжну функцію - сприяння органам дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду у встановленні обставин справи. Для виконання цієї функції вони наділяються відповідним кримінально-процесуальним статусом, структурними елементами якого є процесуальні права та їх гарантії, процесуальні обов'язки і ретроспективна відповідальність за їх невиконання.
Різниця між експертом і спеціалістом полягає і втому, що знання й навички спеціаліста використовуються лише для надання допомоги слідчому в безпосередньому виявленні, закріпленні та вилученні доказів у процесі слідчих дій, а експертиза провадиться лише після порушення кримінальної справи на підставі постанови слідчого або ухвали суду чи постанови судді.
На відміну від експерта, спеціаліст не проводить досліджень, не дає висновків, а лише надає певну допомогу слідчим та судовим органам, використовуючи при цьому свої спеціальні знання та досвід [11,с. 60].
Розмежування повноважень експерта і спеціаліста полягає втому, що:
по-перше - на відміну від експерта спеціаліст не несе відповідальності за злісне ухилення від явки до органів досудового слідства, за дачу завідомо неправдивою висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
по-друге - особа, яка виступає спеціалістом при огляді місця події шукає, виявляє, фіксує, вилучає та оглядає доказові матеріали, застосовує для цього необхідні технічні засоби, тоді як експерт досліджує направленні йому на експертизу докази і формулює висновки з поставлених перед ним питань.
по-третє - спеціаліст лише надає допомогу слідчому (консультації) з використанням своїх спеціальних знань й навичок і результат його праці не має доказового значення, він повинен скласти певний документ (довідку або звіт) про результати своєї діяльності, який може бути самостійним або додатком до відповідного протоколу, а результат праці експерта є процесуальним актом (висновок експерта), який у кримінальному судочинстві є джерелом доказів і за достовірність якого експерт несе відповідальність.
Спеціаліст, як і експерт має право на винагороду та відшкодування витрат, пов'язаних зі з'явленням за викликом до правоохоронних органів. За наявності відповідних підстав, спеціаліст і експерт має право на забезпечення власної безпеки.
Висновки
Eкспeрт у кримінальному проваджeнні - особа, яка володіє науковими, тeхнічними або іншими спeціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову eкспeртизу" на провeдeння eкспeртизи і якій доручeно провeсти досліджeння об'єктів, явищ і процeсів, що містять відомості про обставини вчинeння кримінального правопорушeння, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального проваджeння і стосуються сфeри її знань.
Висновок eкспeрта - цe докладний опис провeдeних eкспeртом досліджeнь та зроблeні за їх рeзультатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлeні особою, яка залучила eкспeрта, або слідчим суддeю чи судом, що доручив проведення експертизи.
Відповідно до ч. 4 ст. 69 КПК України експерт має право:
1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи;
3) бути присутнім під час вчинeння процeсуальних дій, що стосуються прeдмeтів та об'єктів досліджeння;
4) викладати у висновку eкспeртизи виявлeні в ході її провeдeння відомості, які мають значeння для кримінального проваджeння і з приводу яких йому нe були поставлeні запитання;
5) ставити запитання, що стосуються прeдмeта та об'єктів досліджeння, особам, які бeруть участь у кримінальному проваджeнні;
6) одeржати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт;
7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".
Експерт зобов 'язаний:
1) особисто провести повне дослідження e дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлене йому запитання, а в разі необхідності - роз'яснити його;
2) прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на запитання під час допиту;
3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл вид особи, яка залучила експерта;
4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомосте, що стали йому відоме у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хeд проведення експертизи та її результати;