Основні принципи, особливості, організація і порядок проведення місцевих виборів визначаються Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 року № 2487-VI. Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 року № 2487-VI // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2487-17

Згідно ст. 2 цього Закону, яка встановлює основні засади місцевих виборів, вони є вільними та відбуваються на основі гарантованого Конституцією України загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.

Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою:

1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті;

2) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні мажоритарні виборчі округи), на які поділяється територія відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті.

Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

Також цим Законом закріплено принцип добровільності участі громадян у місцевих виборах, згідно якого ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у виборах.

Важливо зазначити, що для участі у місцевих виборах законодавством України встановлено ряд вимог. Зокрема, право голосу на виборах депутатів сільських, селищних, міських рад, виборах сільського, селищного, міського голови мають дієздатні громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Право голосу на виборах депутатів районних, обласних рад мають громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад у межах району, області та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Право голосу на виборах депутатів районних у містах рад мають громадяни України, які належать до територіальних громад відповідних міст, місце проживання яких зареєстровано в межах відповідного району в місті та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Право голосу на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають громадяни України, місце проживання яких зареєстровано в межах Автономної Республіки Крим та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Належність громадянина до відповідної територіальної громади визначається його місцем проживання на її території згідно із Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1382-15

Відповідно до статті 3 цього Закону «місце проживання - адміністративно - територіальна одиниця, на території якого особа проживає строком понад шість місяців на рік». Тобто належність громадянина до територіальної громади визначається його проживанням на її території понад шість місяців на рік.

Звідси випливає, що той, хто проживає на території відповідної громади менше встановленого терміну, не належить до такої громади

Крім участі у місцевих виборах шляхом голосування, члени територіальних громад мають право брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени, проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів та в інших заходах, пов'язаних з організацією та проведенням виборів, що реалізується ними у порядку, визначеному законодавством України.

Варто зазначити також, що військовослужбовці строкової служби, громадяни України, що проживають за кордоном, а також особи, визнані судом недієздатними, та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, вважаються такими, що не належать до жодної територіальної громади та відповідно не мають права голосу на місцевих виборах.

Можна зробити висновок, що для участі громадян у такій формі як місцеві вибори в якості виборця потрібно бути членом територіальної громади, в межах території якої проводяться вибори. Разом з тим, з нещодавніми змінами у законодавстві право бути обраним депутатом, сільським, селищним, міським головою наділені громадяни України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України. Тобто вимоги бути членом територіальної громади, для пасивного виборчого права не встановлено.

На мою думку, це надзвичайно велика помилка законодавця не встановити такі вимоги. Як зазначають в науковій літературі, «необхідною видається постановка питання про доцільність перегляду законодавчих вимог до кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови. Відповідно до частини першої ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села, селища, міста, яка представляє громаду і забезпечує реалізацію законних прав та інтересів останньої. Загальновідомо, що для якісного управління територіальною громадою, представлення її інтересів та реалізації законних прав необхідно щонайменше бути членом відповідної громади, аби орієнтуватися в справах місцевого значення.

Сьогодні ж сільським, селищним, міським головою може стати будь-який громадянин України, що зовсім не володіє ні політичною, ні економічною, ні соціальною, ні культурною, ні іншою проблематикою відповідної адміністративно-територіальної одиниці, проте який має для перемоги на місцевих виборах достатню матеріально - фінансову базу». Журавель Я. Особливості правового закріплення вимог до кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.//Ярослав Журавель// Вісник Центральної виборчої комісії № 2 (12), 2008 р. - ст. 77

На мою думку, в Законі України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» слова «має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України» треба замінити словами «має право голосу на відповідних виборах»

Аналіз чинного законодавства та наукової літератури, дають змогу виділити наступні види місцевих виборів:

1) за суб'єктами: вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад; вибори сільських, селищних і міських голів;

2) за часом проведення: чергові; позачергові; повторні; вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів замість тих, які вибули; вибори депутатів місцевої ради та сільського, селищного, міського голови, що проводяться в разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці;

3) з огляду на правові наслідки: дійсні та недійсні;

4) в залежності від адміністративно-територіальної одиниці де проводяться місцеві вибори: власне місцеві і регіональні.

Отже, місцеві вибори є такою формою участі громадян в управлінні місцевими справами, яка дозволяє їм найбільш демократичним способом формувати органи місцевого самоврядування який, відповідно до чинного законодавства, діятиме від імені них та їх територіальної громади і реалізуватиме в більшій частині її функції та повноваження.

2.3 Загальні збори громадян за місцем проживання

Згідно ст. 8 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" загальні збори громадян за місцем проживання -- це одна із форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення.

Загальні збори громадян за місцем проживання - це зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.

Науковець Прієшкіна О.В. зазначає, що загальні збори жителів за місцем проживання - організаційно - правова форма спільного публічного обговорення та вирішення мешканцями певної території питань місцевого значення. Такі збори є багатогранним та багатофункціональним явищем. Вони можуть розглядатися як засіб народовладдя та форма здійснення місцевого самоврядування; організаційна форма діяльності громадських організацій та структурний елемент інших форм народовладдя; форма реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина -- засіб волевиявлення; комплекс природних прав; засіб зворотнього зв'язку між громадянами та державою тощо. Прієшкіна О.В. Місцеве самоврядування в Україні: правове регулювання безпосередньої демократії: Навч. посібник. - К.: Кондор. - 2004. - 92 - 93 с.

Згідно ст. 1 Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року N 3748-XII загальні збори громадян скликаються за місцем проживання громадян (села, селища, мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинку та іншого територіального утворення) для обговорення найважливіших питань місцевого життя. Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року N 3748-XII // [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3748-12/conv

Вони скликаються за місцем проживання громадян (села, селища, мікрорайону, вулиці, будинку тощо) по мірі необхідності, але не рідше одного разу на рік для обговорення найважливіших питань місцевого життя. В роботі зборів можуть брати участь громадяни, яким виповнилося 18 років, якщо вони постійно проживають на даній території.

Із статті 140 Конституції України та статті 8 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” випливає, що порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади. Але до цих пір не прийнято закону, який би врегулював цей порядок. Тому керуватися при організації та проведенні загальних зборів необхідно Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, яке затверджено Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 р. № 3748-ХП . Однак, слід мати на увазі, що цей нормативний акт був прийнятий раніше, ніж чинні Конституція і Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" і тому зараз діє лише в частині, що не суперечить їм.

Отже, фактично актом, який визначає порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання є Статут відповідної територіальної громади. За даними Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України, з 26 міст обласного значення України, порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання урегульовано у 24 містах. У 19 містах порядок проведення зборів визначається статутами територіальних громади, у м. Харкові - Положенням «Про загальні збори громадян за місцем проживання в місті Харкові», яке ухвалено як додаток до статуту територіальної громади міста.