Проектуючи цю динаміку на темпи приросту середньої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку можна побачити позивні зміни. Адже темпи приросту інфляції є значно меншими за темпи приросту середнього розміру допомоги. Значить збільшення допомоги, повинно бути справді відчутним для батьків та опікунів дітей.

Рис. 2.2.5. Динаміка інфляції впродовж 2004 - початку 2013 років

2.3 Порівняльна характеристика державної допомоги сім'ям з дітьми в Україні та в країнах ЄС і СНД

За оцінками фахівців, витрати "на родину" будуть у майбутньому відігравати все більшу роль у структурі соціальних виплат в країнах ЄС. При цьому мова йде не тільки про грошові виплати, а й про опосередковану допомогу - податкові пільги. Фінансування "родинних" виплат у більшості країн ЄС здійснюється із суспільних фондів (у Німеччині вони мають суттєве податкове наповнення). У Франції, Італії та Люксембурзі основним фінансовим джерелом для цих виплат є внески роботодавців. У Бельгії, Греції, Австрії та Іспанії наявне "змішане" фінансування - кошти для цих виплат формуються завдяки внескам як роботодавців, так і найманих працівників (як правило, держава також дотує ці фонди). В Австрії учасниками таких програм є виключно роботодавці та держава. Серед "родинних" виплат найважливішими виступають так звані "дитячі", тобто виплати при народженні дітей та їх виховання [19].

Кожна із країн ЄС провадить власну сімейну і демографічну політику. У Фінляндії і Швеції допомогу на дітей виплачують тільки неповним сім'ям, у Данії, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Нідерландах, Австрії і Великобританії -- лише неповним сім'ям, заробіток яких нижчий за середній у країні. Без винятку всі сім'ї отримують дотації лише у Франції, Бельгії та Німеччині. Так, наприклад, у Бельгії "дитячі" виплати регулюються чинним законодавством. Поширюється дія законодавства щодо цього виду виплат не тільки на батьків, а й на інших родичів дитини, якщо вони здійснюють догляд за нею, при цьому місце мешкання дитини - тільки територія країни. "Дитячі" гроші виплачуються до досягнення дитиною 18-річного віку, а у випадку навчання - до 25 років. При цьому щомісячні "дитячі" виплати виглядають так: одна дитина - 75,54 євро, друга дитина - 139,78 євро, третя дитина - 208,70 євро, четверта і кожна наступна дитина - 208,70 євро ). Крім того, існують щомісячні доплати на кожну дитину в залежності від її віку - від 14,0 до 60,0 євро. У Німеччині допомогу при народженні дитини "дитячі" виплати батьки отримують на дітей, які народилися як у шлюбі, так і поза шлюбом, а також усиновлених. Для цього місцем мешкання дитини може бути не тільки Німеччина, а й країни ЄС та Швейцарія. Джерелом фінансування таких виплат в основному є податкові надходження. Допомогу на дітей виплачують щомісяця аж доки ті досягнуть 18-річного віку. Якщо ж після вісімнадцяти років "дитина" ще не закінчила школи, ВНЗ, спеціальної підготовки і не одружилася, вона може отримувати виплати до 21-го року, якщо працює, то до 27 років [18].

Щомісячна допомога на дитину в Німеччині становить: на першу, другу і третю дитину -- 154 євро, на кожну наступну дитину -- 174 євро. Окрім того, держава заохочує громадян ставати батьками і надає їм декретні відпустки. Так упродовж року батько чи мати, які пішли у декретну відпустку, отримуватимуть 67% своєї зарплатні.

Україна належить до низки держав, у бюджет яких закладена чимала фінансова допомога при народженні дитини. Таку допомогу в нашій країні ввели 1 квітня 2005 року. До кінця 2007 року вона становила 8,5 тис. гривень. Від 2008 року допомогу при народженні дитини збільшили і тепер вона становить: на першу дитину 29 160 грн; на другу - 58 320 грн; на третю і наступну - 116 640 грн.

У країнах ЄС допомога на дитину - найпоширеніший довгостроковий вид допомоги, що виплачується залежно від країни до 15-26 років, при цьому національні умови надання такої допомоги різняться між країнами: від жорсткого оцінювання ступеню нужденності до універсалізму, від фіксованих розмірів до чіткої диференціації тощо. Водночас допомога при народженні в Україні є дуже щедрою порівняно з іншими країнами ЄС і перевищує в абсолютному вимірі розмір допомоги, що надається у будь-якій з країн Європи. У ЄС розмір допомоги з кожною наступною дитиною може як дещо збільшуватися, так і зменшуватися, тоді як подвоєння розміру допомоги для другої та третьої дитини в Україні є її визначальною особливістю. В Україні допомога при народженні дитини становить 63% усієї допомоги сім'ям з дітьми, при цьому виплати її припадають на перший-третій роки життя дитини (залежно від кількості дітей у родині). Аналогічно до трьох років надається допомога по догляду за дитиною. Правом отримання грошової допомоги на виховання дитини до досягнення нею 18/23-річного віку користуються лише одинокі матері (батьки) (допомога на дітей одиноким матерям) [15].

Що ж до країн СНД, то наприклад, у Білорусі розмір дитячої допомоги не залежить від доходів матері і становить 88,8 доларів. В Азербайджані щомісячна допомога на дітей також є фіксованою: на дітей до 1,5 років вона складає 25,4 долара США, а після досягнення дитиною півторарічного віку зменшується вдвічі.

У Казахстані та Росії розмір дитячого допомоги залежить від доходу мами. Безробітні жінки в Казахстані отримують допомогу від 56,1 доларів.

У Росії для працюючих жінок розмір допомоги розраховується виходячи із середнього заробітку за останні два роки, але не може бути менше 79,4 долара.

Особливості розрахунку допомоги по догляду за дитиною в країнах СНД подані в таблиці 2.3.1. [18].

Таблиця 2.3.1 Дитяча допомога в країнах СНД

Країна

Період виплати

Примітка

Україна

До 3-х років

Допомога визначається як різниця між прожитковим мінімум на працездатну особу та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Максимальний розмір допомоги встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років - 832 гривні (на 1.08.2011)

Біларусь

До 3-х років

Допомога визначається у розмірі 100 відсотків величини бюджета прожиткового мінімуму незалежно від доходів жінок.

Казахстан

До одного року

Для безробітних жінок розмір допомоги на дитину прив"язаний до місячного розрахункового показника. Размір допомоги на дитину збільшується для кожної наступної дитини. Для працюючих жінок розмір допомоги визначається шляхом множення середньомісячного доходу на коефіцієнт заміщення доходу (0,4). Тобто. чим вище дохід до вагітності, тим більше розмір допомоги по догляду за дитиною.

Азербайджан

До 1,5 років

Для працюючих жінок допомога з 1,5 до 3-х років виплачується в размірі 10 манат. Безробітним жінкам допомога по догляду не виплачується.

Росія

До 1,5 років

Для працюючих жінок размір допомоги розраховується виходячи із середнього заробітка за останні два роки, але не може бути меньше 2194 рублів. На другу та наступну дитину розмір допомоги збільшується.

Порінюючи допомогу по догляду за дитиною візьмемо до уваги розміри допомоги в країнах СНД (таблиця 2.3.2), (рис.2.3.1).

Таблиця 2.3.2

Розміри дитячої допомоги в країнах СНД в доларах США (станом на серпень 2011 року)

Країна

Розмір допомоги по догляду за дитиною в доларах США (на місяць)

Абсолютні відхилення від показників України, $

Відносні відхилення від показників України, %

Україна

16,1

-

-

Білорусь

88,8

72,7

451,55

Казахстан

56,1

40

248,45

Азербайджан

25,4

9,3

57,76

Росія

79,4

63,3

393,17

Україна у порівнянні з іншими державами СНД надає значно меншу допомогу по догляду за дитиною. В Азербайджані допомога більша на 9,3 долара або на 57,76 %, в Казахстані - на 40$ або на 248,45%, в Росії - на 79,4$ або на 393,17 %, а Білорусь випереджає Україну в обсягах допомоги аж на 72,7$ або на 451,55%. Відставання від Азербайджану, Казахстану і Росії це ще можна пояснити тим, що дана допомога виплачується всього лиш впродовж 1,5 років з народження дитини в той час коли в Україні - 3 роки. Саме тому загальна величина витрат на допомогу сім'ям з дітьми не настільки відрізняється. Проте беручи до уваги Білорусь можна сказати, що ситуація в Україні практично катастрофічна. Адже допомоги, що виплачуться щомісячно не вистачає навіть на тиждень.

Рис.2.3.1. Розміри дитячої допомоги в країнах СН в доларах США (станом на серпень 2011 року)

Висновки

Низький рівень народжуваності є одним із факторів, через який Україна щорічно займає непочесні місця в першій п'ятірці списку країн з найбільшими темпами природного скорочення населення. Через це набуває актуальності вивчення можливостей стимулювання народжуваності за допомогою активної сімейної політики держави, що є частиною демографічної політики.

Діти - це наше майбутнє, а погіршення демографічної ситуації в Україні призводить до старіння нації, що негативно впливає на економіку загалом, адже розвиток країни безпосередньо залежить від новацій, які "йдуть" переважно від молоді.

Соціальна політика покликана захищати населення, надавати всі можливості для розвитку особистого потенціалу кожної людини, усувати негативні наслідки від зміни ситуації на ринку. Удосконалення системи соціального захисту населення повинно базуватись на покращенні фінансування конкретних заходів, передбачених відповідними державними програмами, які, в свою чергу, мають сприяти розвитку економіки та піднесенню рівня життя населення, його соціального захисту. В системі соціального захисту населення важливе місце займає допомога сім'ям з дітьми. На жаль сучасний стан розвитку даної сфери в країні залишає бажати кращого. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", є одним з п'яти видів допомог, що передбачені сім'ям з дітьми.

Аналізуючи допомогу сім'ям з дітьми, зокрема допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку можна сказати, що ситуація в країні покращується в порівнянні з попередніми роками. . З 2009 до 2012 року середній розмір допомоги зріс на 113, 2% ( з 145,43 грн. до 310,02 грн.). Але проблемою є те, що розміри даної допомоги надто малі, для забезпечення найнеобхідніших потреби дитини протягом місяця. Даної допомоги при найекономнішому використанні вистачає максимум на тиждень. Звичайно не будемо забувати про те, що крім даної опікуни також отримують і інші види допомог, проте в загальному їх обсяг все рівно недостатній. Саме тому як ми бачимо кількість сімей, в яких виховується лише одна дитина стає дедалі більше. Сім'я повинна мати впевненість у державній підтримці в разі її необхідності, інакше всі зусилля держави в сфері демографічної політики розіб'ються об скелю матеріальних труднощів і тих проблем української сім'ї, які завжди тягнуться за ними. Роботу державних органів соціального захисту можна вважати перспективною, адже вони не стоять на місці, а орієнтуються на зміни наприклад прожиткового мінімуму, відповідно корегуючи 5 разів в рік суми максимального розміру допомоги. Проблемою є те, що прожитковий мінімум в нашій країні є надто малим, і його реальна цінність є надто незначною. Ще одним негативом є відсутність змін у розмірах мінімальної допомоги протягом останніх 6 років. Незважаючи на те, що за даними держкомстату інфляція в Україні постійно зменшується, вона все ж є. Саме тому, на мою думку просто необхідно корегувати обсяги всіх видів допомог.