Міністерство освіти і науки України

Юридичний факультет

«Імпічмент (американська за походженням модель)»

ПЛАН

ВСТУП

ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ПРОЦЕДУРИ ІМПІЧМЕНТУ

ПРОЦЕДУРА ІМПІЧМЕНТУ ЗА АМЕРИКАНСЬКОЮ МОДЕЛЛЮ

Характеристика імпічменту за американською моделлю

Процедура імпічменту на прикладі законодавства США

Імпічмент американської моделі в інших країнах

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕДУРИ ІМПІЧМЕНТУ ЗА АМЕРИКАНСЬКОЮ МОДЕЛЛЮ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Зауважимо, що в країнах американської правової системи особлива процедура притягнення до судової відповідальності глави держави або інших посадових осіб одержала назву «імпічмент», і по аналогії цей термін застосовується у практиці інших країн. [5, с. 69]

Тема даної роботи досить актуальна, адже складність процедури імпічменту зумовлює те, що в історії відбувалися лише окремі успішні випадки відсторонення посадових осіб з посад, а імпічмент главі держави вважається резонансною подією.

В Основних Законах зарубіжних країн закріплюються фундаментальні положення щодо проведення процедури імпічменту, проте вони, зазвичай, не прописані ґрунтовно і залишають багато питань. Головним джерелом залишається практика, що зумовлює дослідження конкретних випадків проведення процедури імпічменту.

Об'єктом дослідження є норми права, що передбачають процедуру імпічменту.

Предметом дослідження роботи є процедура імпічменту глави держави американською за походженням моделлю.

Метою даної роботи виступає правовий аналіз та всебічне дослідження процедури імпічменту за американською моделлю.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

розглянути поняття та історичний розвиток процедури імпічменту;

охарактеризувати процедуру імпічменту глави держави за американською моделлю, на прикладі законодавства США та інших країн;

розглянути позитивні і негативні риси американської моделі імпічменту.

Підкреслимо, що методологічною основою роботи є сучасні методи наукового пізнання, застосування яких обумовлене змістом і метою поставлених завдань.

Для цього у роботі було використано такі методи, як: порівняльно-правовий; діалектичний; формально-логічний - при характеристиці процедури імпічменту; формально-догматичний (юридичний) - при здійсненні тлумачення окремих термінів та понять.

Структура даної роботи та її послідовність частин обумовлені об'єктом, метою та завданнями дослідження. Дана робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ПРОЦЕДУРИ ІМПІЧМЕНТУ

Зазначимо, що імпічмент - це передбачений конституційним законодавством ряду країн (як республіканських, наприклад США, так і монархічних, наприклад Великобританія, Японія) особливий порядок (процедура) притягнення до відповідальності вищих посадових осіб у державі і судового розгляду їх справ у парламенті за звинуваченням у порушенні конституції і вчиненні злочинів. [6, с. 401]

Відтак, термін «імпічмент» походить від латинських коренів, що означають бути спійманим або бути викритим, і має певний аналог у сучасній французькій та англійській мовах - дієслова empкcher (запобігати) та impede (перешкоджати) відповідно. У період середньовіччя відомі етимологи також пов'язували це слово (щоправда, помилково) з похідним від латинського impetere (атакувати).

Цей процес не слід плутати з відзивом посадової особи. Відзив, як правило, ініціюється виборцями і заснований саме на політичних звинуваченнях, наприклад безгосподарність, а імпічмент ініціюється конституційним органом (зазвичай законодавчої влади) і, як правило (але не завжди), заснований на обвинуваченні у вчиненні кримінального злочину.

Імпічмент був вперше застосований в політичній системі Британії. Зокрема, цей процес був використаний так званим «Хорошим парламентом» проти барона Вільяма Латімера в 1376 р. Окрім того, що його було позбавлено титулу Четвертого барона Латімеру, він був засуджений до тривалого тюремного ув'язнення.

Парламент Британії мав право імпічменту ще з середньовічних часів. Спочатку Палата лордів ухвалила, що імпічмент може застосовуватися тільки до перів (дворян), і дворянство може піддавати цій процедурі собі рівних у парламенті, а Палата общин не могла використовувати цю процедуру - процес щодо членів Палати общин відбувався у суді присяжних. Проте, в 1681 році Палатою общин була прийнята резолюція, відповідно до якої члени цієї палати могли використовувати процедуру імпічменту до будь-якої посадової особи в країні. імпічмент відповідальність посадовий держава

Після правління Едуарда IV (1461-1483 рр.), процедура імпічменту вийшла з ужитку, а білль про позбавлення громадських прав став кращою формою боротьби з небажаними суб'єктами Корони. Однак, під час правління Джеймса I (1603-1625 рр.) і надалі, процедура імпічменту стала більш популярною, оскільки вона не вимагала згоди Корони, на відміну від білля про позбавлення громадських прав, що дозволяло парламенту протистояти королівським спробам домінувати в законодавчому органі.

Наслідуючи приклад Британії, конституції штату Вірджинія (1776) і Массачусетс (1780), а також згодом і інших штатів, прийняли доктрину імпічменту. Однак вони у своїх положеннях обмежили покарання до зміщення з офіційної посади, без застосування до особи будь-якого кримінального покарання. Саме така модель процедури імпічменту існує на даний час. [5, с. 70]

Найбільш поширені три основні моделі відповідних парламентських процедур. Перша полягає в тому, що весь процес реалізації конституційної відповідальності протікає в парламенті як такому; по його завершенні можуть послідувати процеси в судах.

Друга модель полягає в тому, що парламент або палата виступають лише як обвинувачення інстанції, а справу про конституційної відповідальності вирішується в судовому органі, спеціально утвореному парламентом зі свого середовища, причому цей орган реалізує не тільки конституційну, але в необхідному випадку і кримінальну відповідальність, діючи вже як звичайний суд.

Третя модель збігається з другої в тому, що парламент або палата обмежуються пред'явленням обвинувачення, але на відміну від другої моделі справу дозволяється органом конституційної юстиції, який реалізує лише конституційну відповідальність, зміщуючи особа з його посади. Всі ці моделі мають свої різновиди в різних країнах. [13]

На сьогодні процедура імпічменту передбачена у законодавстві багатьох держав світу. Зазвичай, положення щодо порядку відповідальності вищих посадових осіб зазначаються безпосередньо в Основному Законі держави. [5, с. 70]

ПРОЦЕДУРА ІМПІЧМЕНТУ ЗА АМЕРИКАНСЬКОЮ МОДЕЛЛЮ

Характеристика імпічменту за американською моделлю

Загальновідомо, що витоки імпічменту як конституційної процедури звинувачення вищих державних осіб лежать в англійському конституційному праві. Для процедури імпічменту за англійським зразком притаманне те, що весь процес притягнення урядовця до відповідальності відбувається в межах парламенту. Так, нижня палата порушує справу, а верхня приймає остаточне рішення щодо подальшої долі урядовця. Дещо відрізняється процедура імпічменту за американською моделлю, яскраво зображено це на прикладі США.

Американська модель проведення імпічменту запроваджена також такими державами, як Бельгія, Ісландія, Нідерланди, ФРН, Італія, Австрія та країнами Північної і Центральної Америки. [8]

За американською «моделлю» зміст імпічменту становили виключно парламентські дії щодо усунення президента з поста, які передбачали перспективу притягнення відповідної особи до кримінальної відповідальності у загальному порядку. Тому процедуру імпічменту за такою «моделлю» слід сприймати як механізм конституційної (юридичної) відповідальності президента за вчинені діяння і як спосіб позбавлення його недоторканності з метою можливого притягнення до кримінальної відповідальності.

За колом суб'єктів імпічмент не обмежується президентом; відповідна процедура може бути застосована і до так званих федеральних посадових осіб: членів кабінету, суддів федеральних судів тощо. Американська модель імпічменту була сприйнята у більшості латиноамериканських країн з президентсько-республіканською формою правління, хоч і з модифікаціями. Однак в усіх випадках цю модель не можна пов'язувати з політичною відповідальністю президента перед парламентом. Такої відповідальності за умов названої форми державного правління просто не існує.

У країнах з парламентарною і змішаною республіканськими формами державного правління також прийняті процедури притягнення президентів (іноді й членів найвищих (центральних) колегіальних органів виконавчої влади та деяких інших посадових осіб) до юридичної відповідальності. Нерідко ці процедури конституційно визначені як імпічмент, хоча вони досить відрізняються від тієї, що існує за американською «моделлю». Тому їх лише умовно можна називати імпічментом. За своїм змістом зазначені процедури характеризуються спільними ознаками. [4, с. 131-132]

Процедура імпічменту на прикладі законодавства США

Перш за все зазначимо, що главою держави у США є президент. Режим його відповідальності особливий [9, с. 142]. Політична відповідальність глави республіки вельми умовна. Це відповідальність перед виборцями. Причому висловити своє негативне ставлення до політики президента виборці можуть, як правило, тільки на чергових виборах і лише за умови, якщо президент буде повторно балотуватися. [3, с. 411]

Зауважимо, що на відміну від багатьох інших конституцій американський вищий закон не згадує про особистий імунітет Президента. На практиці його недоторканність вважалася звичаєм. [10, с. 131]

Конституція США містить такі положення щодо імпічменту федеральних посадових осіб та глави держави:

Стаття I, розділ 2, частина 5: Палата Представників обирає свого Спікера та інших Урядовців і єдина має Право Імпічменту.

Стаття І, розділ 3, частина 6: Сенат єдиний має право приймати рішення щодо Імпічменту. Засідати з цією Метою сенатори повинні під Присягою або після врочистого Запевнення. Коли судять Президента Сполучених Штатів, головувати має Голова Верховного Суду. Ніхто не може бути засуджений без одночасної Згоди на це двох третин присутніх Членів.

Стаття І, розділ 3, частина 7: Присуд у Справі Імпічменту не передбачає більшого, ніж усунення з Посади і позбавлення права належно обіймати будь-яку Почесну, Довірену чи Платну Посаду у віданні Сполучених Штатів, але засуджена Сторона однаково не звільняється від Обвинувачення, Суду, Присуду і Кари, згідно з Законом.

Стаття II, розділ 4: Президент, Віце­Президент та всі цивільні Службовці Сполучених Штатів усуваються з Посади при Імпічменті і визнанні Винними в державній Зраді, Хабарництві чи в інших тяжких Злочинах і Правопорушеннях.