Висновок. Послідовне тлумачення норми про імунітет у відношенні міжнародно-правової системи, до якої вона належить, передбачає, що імунітет ratione personae не повинен поширюватися на дії, які порушують публічний порядок у міжнародному співтоваристві, що закріплено, зокрема, в загальному міжнародному праві. Імунітет щодо злочинів з міжнародного права важко поєднати з більш важливим засудженням таких злочинів з боку міжнародного співтовариства. В аспекті міжнародного права не може бути ніяких сумнівів в тому, що норми загального міжнародного права, в силу їх більш високого статусу, повинні мати переважну силу над іншими міжнародно-правовими нормами, включаючи юрисдикційні імунітети. Ефективна боротьба з тяжкими злочинами, ймовірно, набула характеру норм загального міжнародного права, що відображає визнання з боку міжнародного співтовариства своїх найважливіших інтересів і цінностей, які воно прагне захистити і зміцнити. Тому, коли ця норма, яка займає в ієрархії більш високе положення, вступає в протиріччя з нормами про імунітет, вона повинна мати переважну силу. Міжнародне право не може надавати імунітет від кримінального переслідування стосовно дій, які те ж саме міжнародне право засуджує як злочинні і розцінює як загрозу інтересам міжнародного співтовариства в цілому.

Список літератури

1. Cassese A. International criminal law / Oxford University Press, 2008 / - 455 p.

2. Юшкова Ю. А. Иммунитет как. правовая категории: дисс. / Ю. А. Юшкова. - М., 2008. - 162 с.

3. Краткое изложение решений консультативних заключний и постановлений Международного Суда 1997-2002 г. / Организация Объединенных Наций / Нью-Йорк - 2006, с. 169-177 / Режим доступу: http://www.icj-cij.org/files/summaries/summaries-1997-2002-ru.pdf

4. Віденська Конвенція про дипломатичні зносини 18 квітня 1961 г. / Електронний ресурс / Режим доступу: http ://zakon2.rada.gov.ua/laws / show/9 9 5_048

5. Конвенція про спеціальні місії 8 грудня 1969 р. / Електронний ресурс / Режим доступу:http : //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/99 5 092

6. Віденська конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру від 13 березня 1975 р. / Електроний ресурс / режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/9 9 5_2 54

7. Попов М. М. Притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності вищих посадових осіб держави / М. М. Попов // Правова держава. - 2012. - № 14. - С. 264-268.

8. Public report of National Comission for Truth and Reconcilation / May 1, 1990 / Електроний ресурс / Режим доступу: https://www.usip.org/publications/1990/05/truth-commission-chile-90

9. Измайлова П. Р. Уголовная ответственность должностных лиц по международному праву: дисс., канд. юрид наук / П.Р. Измайлова. - М., 2015. - 162 с.

10. «Kosovo against Slobodan Milosevic et al.», dated 22 May 1999, Case No. IT-99-37) / Електроний ресурс / Режим доступу: http://news.findlaw.com/cnn/docs/icty/milosevicamind62901.pdf

11. Arrest Warrant of 11 April 2000 (Democratic Republic of the Congo v. Belgium). Judgement of 14 February 2002 // International Court of Justice. - P. 35 / Електроний ресурс / Режим доступу: https://www.ilsa.org/ j essup/j essup08/basicmats/icj congo.pdf

12. Генеральная Ассамблея ООН Зімарта 2008 г., с. 251 / Електроний ресурс / Режим доступу:http://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=49916e572

13. Колодкин Р. А. Иммунитет должостных лиц государства от иностранной уоголовной юрисдикцій // Юрист- международник. - 2005. - № 3. - С. 2-10.

14. Дрьоміна Н. В. Юрисдикція міжнародних кримінальних судів і трибуналів / Монографія / Одеса: Фенікс, 2006. - 223 с.