18.2.3. Регламент Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України   Наведемо текст регламенту Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.РЕГЛАМЕНТ МОРСЬКОЇ АРБІТРАЖНОЇ КОМІСІЇ ПРИ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ УКРАЇНИЗатверджено рішенням Президії
Торгово-промислової палати України
від 25 серпня 1994 р., протокол № 107(2)
   Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України “Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24 лютого 1994 року Положенням про Морську арбітражну комісію при ТПП України і цим Регламентом.І. Компетенція морської арбітражної комісії   1.1. Морська арбітражна комісія вирішує спори, які випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають із торгового мореплавства незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб’єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права. Зокрема, Морська арбітражна комісія вирішує спори, що випливають з відносин:
   1) щодо фрахтування суден, морського перевезення вантажів, а також перевезення вантажів у змішаному плаванні (ріка—море);
   2) щодо морського буксирування суден та інших плавучих засобів;
   3) щодо морського страхування і перестрахування;
   4) пов’язаних з купівлею-продажем, заставою та ремонтом морських суден та інших плавучих засобів;
   5) з лоцманської та льодової проводки, агентського та іншого обслуговування морських суден, а також суден внутрішнього плавання, оскільки відповідні операції пов’язані з плаванням таких суден морськими шляхами;
   6) пов’язаних з використанням суден для здійснення наукових досліджень, видобування корисних копалин, гідротехнічних та інших робіт;
   7) щодо рятування морських суден або морським судном судна внутрішнього плавання, а також щодо рятування в морських водах судном внутрішнього плавання іншого судна внутрішнього плавання;
   8) пов’язаних з підніманням затонулих у морі суден та іншого майна;
   9) пов’язаних із зіткненням морських суден, морського судна і судна внутрішнього плавання, суден внутрішнього плавання у морських водах, а також із заподіянням судном пошкоджень портовим спорудам, засобам навігаційної обстановки та іншим об’єктам;
   10) зв’язаних із заподіянням пошкоджень рибальським сітям і іншим знаряддям ловлення, а також з іншим заподіянням шкоди під час здійснення морського рибного промислу.
   Морська арбітражна комісія вирішує також спори, що виникають у зв’язку з плаванням морських суден і суден внутрішнього плавання по міжнародних ріках, у випадках, вказаних в цій статті, а також спори, зв’язані із здійсненням суднами внутрішнього плавання закордонних перевезень.
   1.2. Морська арбітражна комісія приймає до розгляду спори при наявності письмової угоди (домовленості) між сторонами про передачу їй всіх або певних спорів, які виникають чи можуть виникнути між сторонами у зв’язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.
   1.3. Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телефаксу, телеграфу або з використанням інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, а також шляхом обміну позовною заявою і відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність арбітражної угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в договорі на документ, який містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, якщо договір укладено в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане арбітражне застереження частиною договору
   1.4. Арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору. Винесення Морською арбітражною комісією рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.
   1.5. Морська арбітражна комісія приймає до розгляду спори, віднесені до її компетенції міжнародними договорами та угодами.
   1.6. Питання про компетенцію Морської арбітражної комісії в кожній конкретній справі вирішує голова Морської арбітражної комісії.
   1.7. Заява про відсутність у Морської арбітражної комісії компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що Морська арбітражна комісія перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена відразу ж, як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлено в ході арбітражного розгляду. Морська арбітражна комісія може в будь-якому з цих випадків прийняти заяву, зроблену пізніше, якщо визнає затримку виправданою.
   1.8. Морська арбітражна комісія може винести постанову щодо заяви, зазначеної в статті 1.7 цього Регламенту, або як з питання попереднього характеру, або в рішенні щодо суті спору. Якщо Морська арбітражна комісія винесе постанову як з питання попереднього характеру, що вона має компетенцію, будь-яка сторона може протягом 30 днів після одержання цієї постанови оспорити її шляхом звернення з клопотанням про її відміну до Київського міського суду, рішення якого з цього питання не підлягає оскарженню; поки таке прохання чекає на своє вирішення, Морська арбітражна комісія може продовжити розгляд та прийняти арбітражне рішення.
   1.9. Якщо сторони не домовились про інше, Морська арбітражна комісія може на прохання будь-якої сторони розпорядитися про вжиття якою-небудь стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які вона вважає необхідними. Морська арбітражна комісія може зажадати від будь-якої сторони надати належне забезпечення у зв’язку з такими заходами.
   Звернення сторони до державного суду до або під час арбітражного розгляду з проханням про вжиття забезпечувальних заходів та винесення судом постанови про вжиття таких заходів не є несумісним з арбітражною угодою.
ІI. Організація морської арбітражної комісії   2.1. Морська арбітражна комісія складається з голови, двох його заступників, арбітрів та відповідального секретаря.
   2.2. Морська арбітражна комісія має Президію, членами якої є голова Морської арбітражної комісії та його заступники.
   Голова Морської арбітражної комісії є одночасно й головою Президії.
   Два члени Президії утворюють кворум. Рішення Президії приймається більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос голови Президії є вирішальним.
   2.3. Голова Морської арбітражної комісії та його заступники призначаються Президією Торгово-промислової палати України строком на 4 роки. Голова Морської арбітражної комісії організує діяльність комісії, виконує функції, які передбачені цим Регламентом, представляє Морську арбітражну комісію в її стосунках в Україні і за кордоном.
   В період відсутності голови Морської арбітражної комісії його функції виконує за призначенням голови Морської арбітражної комісії один із його заступників.
   Функції заступників голови Морської арбітражної комісії визначаються головою Морської арбітражної комісії.
   2.4. Арбітрами можуть бути особи, призначені сторонами за умови дотримання цього Регламенту, або особи, призначені Президентом Торгово-промислової палати України.
   Президія Торгово-промислової палати України затверджує Рекомендаційний список арбітрів, до якого можуть бути включені як громадяни України, так і громадяни інших держав та особи без громадянства.
   В списку вказується ім’я та прізвище арбітра, його громадянство та постійне місце проживання, освіта, спеціальність, вчений ступінь (звання), посада та інші відомості за рішенням Президії Морської арбітражної комісії.
   2.5. Арбітри незалежні, об’єктивні і неупереджені при виконанні своїх обов’язків. Вони не можуть бути представниками сторін.
   2.6. Відповідальний секретар Морської арбітражної комісії призначається Президентом Торгово-промислової палати України за поданням Президії Морської арбітражної комісії.
   Відповідальний секретар організує діловодство і виконує інші передбачені Регламентом функції.
   2.7. Арбітри, Президія та відповідальний секретар Морської арбітражної комісії зобов’язані дотримуватись конфіденційності щодо спорів, які розглядаються в Морській арбітражній комісії.
   2.8. Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України має печатку із своїм найменуванням українською та англійською мовами із зображенням якоря та терезів правосуддя.
III. Склад морської арбітражної комісії, який розглядає справу   3.1. Сторони можуть за власним розсудом визначати кількість арбітрів, в тому числі одного. Якщо немає згоди сторін про кількість арбітрів, призначаються три арбітри. Арбітр чи арбітри, які розглядають справу, незалежно від їх кількості іменуються під час розгляду справи складом Морської арбітражної комісії.
   3.2. Жодна особа не може бути позбавлена права виступати арбітром через її громадянство, якщо сторони не домовились про інше.
   3.3. Сторони можуть за власним розсудом узгодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів за умови дотримання положень цього Регламенту.
   У разі відсутності такої угоди:
   – при арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра і двоє призначених таким чином арбітрів призначають третього арбітра — голову складу Морської арбітражної комісії в даній справі; якщо сторона не призначить арбітра протягом 30 днів після одержання повідомлення про це Морської арбітражної комісії або якщо два арбітри протягом 30 днів з моменту їх призначення не домовляться про призначення третього арбітра, арбітр згідно з п. 3 ст. 11 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” призначається Президентом Торгово-промислової палати України;
   – при арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторони не домовились про призначення арбітра, арбітр згідно з п. 3 ст. 11 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” призначається Президентом Торгово-промислової палати України.
   3.4. Якщо під час процедури призначення, узгодженої сторонами:
   – одна із сторін не дотримується цієї процедури; або
   – сторони або два арбітри не можуть досягти згоди згідно з такою процедурою; або
   – третя особа, включаючи установу, не виконує яку-небудь функцію, покладену на неї згідно з такою процедурою, будь-яка сторона може просити Президента Торгово-промислової палати України вжити необхідних заходів, якщо тільки угода про процедуру призначення не передбачає інших способів забезпечення призначення.
   3.5. При призначенні арбітра Президентом Торгово-промислової палати України враховуються будь-які вимоги, що ставляться до кваліфікації арбітра угодою сторін, і такі міркування, які можуть забезпечити призначення незалежного і неупередженого арбітра, а в разі призначення одноособового арбітра чи голови складу Морської арбітражної комісії береться також до уваги бажаність призначення арбітром особи іншого громадянства, ніж громадянство, до якого належать сторони.
   3.6. Постанови Президента Торгово-промислової палати України, що приймаються згідно з ст. 3.3, 3.5 цього Регламенту, оскарженню не підлягають.