4.3. Компетенція приватних нотаріусів

4.3. Компетенція приватних нотаріусів

   У вчиненні нотаріальних дій нотаріуси мають рівні права та однакові обов'язки незалежно від того, працюють вони у державній нотаріальній конторі або займаються приватною практикою. Документи, що оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. І державні, і приватні нотаріуси вчиняють нотаріальні дії від імені держави.
   До компетенції приватного нотаріуса входять майже всі нотаріальні дії, передбачені ст. 34 Закону. Проте відповідно до ст. 36 Закону з компетенції приватного нотаріуса виключається вчинення таких дій:
   - накладання і зняття заборони відчуження нерухомості;
   - видача свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного з них;
   - видача свідоцтва про право на спадщину, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
   - посвідчення договорів довічного утримання;
   - посвідчення вірності підписів на документах, призначених для дії за кордоном;
   - посвідчення доручення для дії за кордоном;
   - засвідчення підпису батьків чи опікунів на заяві про згоду на усиновлення дитини.
   Перелічені винятки з компетенції приватних нотаріусів спричиняли певні незручності в їхній діяльності, особливо щодо заборони посвідчення доручень і справжності підписів на документах, призначених для дії за кордоном.
   Відповідно до Указу Президента України "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні" [15] з 1 жовтня 1998 р. приватні нотаріуси не мають права вчиняти тільки дві нотаріальні дії: видавати свідоцтво про право на спадщину і вживати заходів щодо охорони спадкового майна.