Житлово-комунальне господарство Львівської області

Сторінки матеріалу:

ВСТУП

Актуальність теми. Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) є дуже динамічною сферою. Відбувається реформування цієї сфери Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на загальнодержавному та місцевими органами влади - на локальному рівні.

Тому визначення сучасного стану житлово-комунальної сфери є актуальною проблемою і має важливе значення. Одночасно дуже важливим є визначення шляхів подальшого розвитку ЖКГ.

Останнім часом житлово-комунальне господарство стало об'єктом дослідження численних наукових робіт, зокрема розглядались економічні [95], юридичні аспекти [8; 28], сфера адміністративного управління ЖКГ [1; 3; 14; 27; 124]. Також були визначені основні проблеми житлово-комунального господарства України та запропоновані шляхи його реформування [3; 33].

Водночас з суспільно-географічної точки зору ЖКГ України і, зокрема, Львівської області розглянуто недостатньо. Разом з тим, суспільно-географічний аналіз житлово-комунального господарства має величезне значення, оскільки за його допомогою можна встановити суттєві геопросторові закономірності та моделювати подальший розвиток ЖКГ конкретної території на всіх рівнях.

Об'єктом дослідження є житлово-комунальне господарство Львівської області як сукупність галузей, що забезпечують життя й роботу населення області в нормальних умовах шляхом надання послуг водопостачання та водовідведення, тепло-, електро-, газопостачання.

Предмет дослідження - суспільно-географічні аспекти, чинники розвитку та геопросторова організація (розміщення в просторі, наявність взаємозв'язків і функціонування) житлово-комунального господарства Львівської області.

Мета роботи полягає у вивченні суспільно-географічних аспектів житлово-комунального господарства Львівської області, виявленні геопросторових закономірностей організації цієї сфери, визначенні головних проблем ЖКГ та шляхів їх подолання.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- вивчення територіально-галузевої структури житлово-комунального господарства;

- оцінка матеріально-технічної бази ЖКГ Львівської області та окремих районів;

- визначення головних суб'єктів житлово-комунального господарства Львівської області та їх характеристика;

- характеристика забезпеченості населення районів Львівської області житлово-комунальними послугами;

- вивчення специфіки функціонування житлово-комунального господарства Львівської області;

- визначення актуальних проблем та перспектив ЖКГ Львівської області.

Методи дослідження. У роботі використано філософські принципи (історизму, взаємозумовленості, взаємозв'язку та причинності), загальнонаукові методи (аналізу, синтезу, індукції, дедукції), порівняльно-географічний метод, методи аналізу аналогових ареалів, генералізації, моделювання, формалізації, системний підхід; галузевий метод, районування; картографічний метод; статистичні (групування, кореляційний та регресійний аналіз) та математичні (багатовимірний аналіз) методи.

Матеріал дослідження. Матеріалом є суспільно-географічна література з питань-розвитку житлово-комунального господарства, статистичні збірники, нормативно-правові акти, інформація з періодичних видань та засобів масової інформації, дані з офіційних інтернет-порталів ключових суб'єктів ЖКГ та органів влади. Обсяг матеріалу є достатнім для характеристики суспільно-географічних аспектів ЖКГ Львівської області, її геопросторової організації, головних проблем та шляхів їх подолання.

Наукова новизна:

вперше:

- здійснено багатовимірний аналіз забезпеченості населення Львівської області комунальними послугами;

- розроблено класифікацію проблем житлово-комунального господарства за їх характером та шляхами вирішення.

вдосконалено:

- підходи до визначення структури житлово-комунального господарства;

- способи оцінки впливів демографічних чинників на розвиток ЖКГ;

- підходи до визначення місця ЖКГ Львівської області в ЖКГ України;

- класифікацію суб'єктів ЖКГ;

- узагальнено способи використання кількісних показників ЖКГ для суспільно-географічного аналізу;

- алгоритм суспільно-географічних порівнянь тарифів на житло та комунальні послуги;

- шляхи подолання актуальних проблем ЖКГ;

- способи моделювання функціонування ЖКГ в майбутньому.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дають змогу оцінити суспільно-географічні аспекти житлово-комунального господарства Львівської області. Виділені в результаті багатовимірного аналізу таксони можуть слугувати елементами для застосування однакових заходів, спрямованих на покращення ситуації в сфері ЖКГ, оскільки у сукупності районів, що утворюють таксон дуже схожі параметри ЖКГ.

Аспекти взаємодії населення зі сферою ЖКГ у сфері оплати комунальних послуг доцільно використовувати при плануванні тарифів. Встановлення місця ЖКГ Львівської області в ЖКГ України має практичне значення для пошуку напрямів розвитку комунальної сфери області, аналізуючи досвід областей зі схожою ситуацією.

Запропонована класифікація проблем житлово-комунального господарства має на меті визначити пріоритетність проблем та групи заходів, використання яких дозволить їх подолати.

Розроблені прогнози функціонування ЖКГ Львівської області у майбутньому дають змогу відстежувати напрямки розвитку галузі та коректувати їх, відповідно до намічених планів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення магістерської роботи доповідалися та обговорювались на кафедральних студентських наукових конференціях.

Положення, що їх винесено на захист:

- суспільно-географічні особливості суб'єктів ЖКГ Львівської області;

- суспільно-географічна характеристика забезпеченості населення житлом та комунальними послугами;

- функціонування ЖКГ (суспільно-географічні аспекти);

- суспільно-географічна характеристика тарифів на послуги ЖКГ;

- класифікація проблем ЖКГ за їх характером та шляхами вирішення;

- проблеми і перспективи ЖКГ (з акцентом на їх суспільно-географічних аспектах).

Структура роботи. Логіка дослідження зумовила таку структуру магістерської роботи: вступ, розділи "Теоретичні та методичні основи роботи", "Передумови функціонування житлово-комунального господарства львівської області", "Суспільно-географічна характеристика суб'єктів господарської діяльності в житлово-комунальній сфері львівської області", "Суспільно-географічна характеристика житлово-комунального господарства львівської області", "Проблеми, плани та перспективи житлово-комунального господарства львівської області", "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях", висновки, список використаних джерел із 147 найменувань, 6 додатків.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ

1.1 Житлово-комунальне господарство та його компонентний склад

Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) - сукупність галузей, що забезпечують життя і роботу населення країни в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами води, газу, тепла й електроенергії [110].

Житлово-комунальне господарство має дві головні складові: житлове господарство та комунальне господарство. Житлове господарство - це галузь економіки, що забезпечує утримання в належному стані і функціонування житлового фонду (житлових та допоміжних приміщень) [110].

Функціональним призначенням житлового господарства є створення оптимальних умов для проживання населення [109]. Житлове господарство задовольняє потреби населення у житлових послугах, а саме: забезпечує реконструкцію, ремонт та технічну експлуатацію житлового фонду; утримує житлові будинки, прибудинкові території та місця загального користування, надає комплекс додаткових супутніх послуг [110].

Житлові послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил [91].

Комунальне господарство - сукупність підприємств, служб і господарств, які задовольняють матеріально-побутові потреби населення у комунальних послугах [8].

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням; вивезення побутових відходів [91].

До складу житлово-комунального господарства належать [127]:

1. Житлово-експлуатаційні підприємства - підприємства з експлуатації житлових приміщень.

2. Водно-експлуатаційні підприємства - підприємства водопостачання та водовідведення.

3. Енергетичні підприємства - електричні, газові та теплофікаційні розподільні мережі, опалювальні котельні, ТЕЦ і електростанції, газові заводи, які обслуговують населені пункти.

4. Санітарно-технічні підприємства - підприємства з прибирання територій населених місць та санітарної очистки домоволодінь, пральні, лазні, купально-плавальні споруди.

5. Транспортні підприємства - міський громадський пасажирський транспорт (метрополітен, трамвай, тролейбус, фунікулер, канатні дороги, автобуси, таксі), водний транспорт місцевого призначення.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяють на [4]:

а) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів тощо);

б) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання приміщень будинків і прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування мереж усередині будинку, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

в) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (утримання на балансі, укладання договорів на виконання послуг, контроль за дотриманням умов договору тощо);

г) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна, підсилення елементів конструкцій і мереж, їх реконструкція, відновлення спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

До основних видів житлово-комунальних послуг належать [91]:

- капітальний ремонт будинків, споруд, обладнання, поточний ремонт житлового фонду, обслуговування ліфтів;

- постачання та відведення води;

- теплопостачання;

- газопостачання;

- електропостачання;

- вивезення й знешкодження відходів і сміття, прибирання території населеного пункту, утримання місць загального користування, чищення димоходів, здійснення протипожежних заходів, дезінфекція та ін.;

- послуги міського транспорту, ремонт доріг.

Водопостачання - це забезпечення водою різних водоспоживачів (населених пунктів, виробничих підприємств та інших об'єктів) для задоволення господарсько-питних, технологічних і протипожежних потреб. Система водопостачання (водопровід) - комплекс інженерних споруд, що виконують завдання водопостачання [92].

Система водопостачання забезпечує одержання води з природних джерел, її очищення, транспортування і подачу споживачам [109].

Система водопостачання включає в себе три підсистеми [92]:

1. Підсистема забору води - водоприймачі, до яких вода надходить із джерела

2. Підсистема очистки природної води - змішувачі (додавання хімічних речовин для знезараження води), відстійники (відділення крупних домішок в осад), фільтри (видалення з води дрібних забруднень)