3. Підсистема подачі й розподілу води - насосні станції, які подають очищену воду до споживачів спочатку магістральними водопроводами, а потім розподільною мережею.

Водопровід складається з таких ланок [27]:

1) джерело водопостачання (поверхні джерела - ріки, озера, ключі; підземні - криниці, артезіанські свердловини);

2) станції першого підйому для подачі води на очисні споруди;

3) очисні споруди (відстійники, фільтри тощо);

4) резервуари чистої води (для накопичення очищеної води, що надходить з очисних споруд);

5) станції другого (або другого і третього) підйому, що забезпечують подачу води до місця водоспоживання);

6) водогони;

7) водонапірні резервуари (водонапірні вежі);

8) вулична мережа;

9) дворові відгалуження;

10) будинкове обладнання.

Існують такі різновиди водопостачання:

1. Водопостачання з кругообертом води (замкнений цикл водопостачання), - спосіб водопостачання з багаторазовим використанням відпрацьованої води, що пройшла необхідне прояснення. Втрати води при цьому поповнюються з водного джерела [32].

2. Питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання [61].

3. Місцеве або децентралізоване водопостачання - забезпечення індивідуальних споживачів питною водою з джерел питного водопостачання, за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та постачання фасованої питної води [61].

4. Централізоване холодне водопостачання - цілодобове забезпечення споживача холодної питної водою належної якості, що подається в необхідних обсягах з приєднаної мережі в приміщення або до водорозбірної колонки [28].

5. Централізоване гаряче водопостачання - цілодобове забезпечення споживача гарячою водою належної якості, що подається в необхідних обсягах з приєднаної мережі в приміщення [28].

За призначенням розрізняють міський водопровід для водопостачання населених міст; виробничий водопровід для виробничого водопостачання, який, у свою чергу, розрізняють за галузями промисловості (теплових електростанцій, металургійних заводів і т.д.), систем сільськогосподарського водопостачання. При обслуговуванні однією системою водопостачання ряду об'єктів влаштовують групові або районні системи [109].

За способом подачі води розрізняють водопроводи гравітаційні; водопроводи з механічною подачею води (за допомогою насосів), а також зонні водопроводи, де вода подається в окремі райони окремими насосними станціями [109].

Вода витрачається споживачами на найрізноманітніші потреби. Більшість цих витрат може бути зведена до трьох основних категорій [109]:

1. Витрата води на господарсько-питні (побутові) потреби населення включає всі витрати води, пов'язані з побутом людей: для пиття, приготування їжі, умивання, прання, підтримки чистоти житла і т.п. До цієї ж категорії можуть бути віднесені всі витрати води, необхідні для забезпечення благоустрою міста чи селища: поливання вулиць, зелених насаджень та ін.

2. Витрата води для виробничих (технічних) цілей: промисловості, транспорту, енергетики, сільського господарства (паротворення, охолодження, конденсація пари, виготовлення різних фабрикатів, промивання продукції).

3. Витрата води для пожежегасіння і власні потреби водопроводу (промивання фільтрів, водоприймальних пристроїв, мережі та ін.) [109].

Важливим показником в роботі водопроводу є якість питної води. Забезпечення нормативної якості води залежить не тільки від якості джерел води, складу споруджень і способів водопідготовки, але й від реалізованих безперервних технологічних режимів - від джерел, водозабірних споруджень, насосних станцій першого підйому та ін. [124].

Водовідведення - це технологічний процес, що включає в себе відвід стічних вод, їх транспортування на очисні споруди, наступну очищення та утилізацію [141].

Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом [61].

Система водовідведення (каналізація) - комплекс інженерних споруд і санітарних заходів, призначених для збору стічних вод в місці утворення, відведення (транспортування) їх за межі обслуговуваного (каналізованого) об'єкта, очищення, знешкодження і знезараження стічних вод і утворюваних осадів, випуску очищених стічних вод у водоймища [92].

Система водовідведення включає в себе три підсистеми [92]:

1. Підсистема збору та відведення стічних вод - стічні води збираються у місці утворення, системою трубопроводів та каналів транспортуються територією населеного пункту, а далі насосами подаються на очищення

2. Підсистема очистки стічних вод - включає гратки, піскоуловлювачі, первинні відстійники, засоби біологічного очищення, вторинні відстійники, за допомогою яких відбувається очистка вод

3. Підсистема скидання очищених стічних вод - канали (випуски), через які вода повертається до джерела водопостачання

Система водовідведення складається з наступних елементів [92]:

1) внутрішні каналізаційні пристрої - приймачі (санітарні прилади), мережа відвідних труб, стояків і випусків до першого зовнішнього каналізаційного колодязя;

2) зовнішня каналізаційна мережа - розгалужена мережа труб, каналів, що збирають і відводять стічні води самопливом до насосних станцій або до очисних споруд;

3) насосні станції і напірні водоводи (колектори);

4) споруди для очищення стічних вод і обробки осаду;

5) випуски у водоймище - трубопроводи, які призначені для відведення очищених стічних вод у водоймище.

Каналізація - це комплекс обладнання, мереж і споруд, призначених для прийому і видалення забруднених стічних вод за межі населеного пункту, їхнього очищення, знезаражування, утилізації і скидання у водойму [109].

Функції підприємства міського каналізаційного господарства [109]:

- прийом, перекачування, очищення і відведення стічних вод, підтримка належної санітарно-екологічної обстановки міста;

- вивезення твердих побутових відходів, рідких забруднень;

- експлуатація центральних колекторів зливової мережі й об'єктів водозниження, вирішення завдань по боротьбі з підтопленням;

- експлуатація і утримання в належному стані рік і водних об'єктів міста; догляд за прибережними смугами, зміцнення берегів, технічне спостереження, утримання і експлуатація гідроспоруд.

Потужність (пропускна спроможність) каналізації визначається витратою, що виражається обсягом стічних вод, віднесеним до одиниці часу [109].

Розрізняють такі системи каналізації [109]:

1. Загальносплавна. Усі стічні води - побутові, виробничі і дощові сплавляються по одній загальній мережі труб і каналів за межі міської території на очисні споруди.

2. Роздільна. Дощові води і ті, що не потребують очищення, виробничі стічні води відводять по одній мережі труб і каналів, а побутові й забруднені виробничі стічні води по іншій одній чи декількох мережах. Роздільна система каналізації може бути повною і неповною:

а) повна роздільна система включає дві чи три зовсім самостійні каналізаційні мережі: мережа відведення дощових і не потребуючих очищення виробничих стічних вод; мережа для відводу побутових і частини забруднених виробничих вод, що допускаються до спуску в побутову каналізацію; мережа, по якій відводять забруднені виробничі води, що допускаються до неспільного відведення з побутовими;

б) неповна роздільна система каналізаційних мереж передбачає відведення тільки найбільш забруднених виробничих і побутових стоків; атмосферні води при цій системі стікають у водні протоки по кюветах проїздів, відкритих лотках, канавах і тальвегах;

в) напівроздільна система складається з тих же самостійних каналізаційних мереж, що і повна роздільна система, і одного головного колектора, що відводить на очисні споруди побутові, виробничі, талі води, води від миття вулиць і частину найбільш забруднених дощових вод;

3. Комбінована система з'явилася в результаті розширення міст, що мають загальносплавну систему каналізації. Оскільки в суху погоду загально-сплавні колектори завантажені не повністю, до них приєднували побутову і виробничу каналізаційні мережі від районів будинкової забудови, а для атмосферних вод, що вже не могли бути прийняті в існуючі загальносплавні колектори, прокладали самостійні дощові каналізації з випуском атмосферних вод у найближчі водойми без очищення [109].

Теплопостачання - це сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам [62].

Центральне опалення - сукупність джерел теплової енергії потужністю понад 20 Гкал/год, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж. Основне призначення систем опалення - підтримання внутрішньої температури повітря у приміщеннях відповідно до норми [109].

Системи гарячого водопостачання забезпечують споживачів гарячою водою, яку в житлових, громадських, комунальних будівлях, а також на промислових підприємствах використовують для ванн, душових, прання білизни, миття посуду, технологічних потреб [109].

Електропостачання - це комплекс технічних засобів і організаційних заходів для забезпечення споживача електроенергією; надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії.

Газопостачання - послуга, яка передбачає реалізацію природного або скрапленого газу шляхом транспортування його до споживача.

Організація збору і видалення твердих побутових відходів (ТПВ) - послуга, яка покликана забезпечувати покращення благоустрою населених пунктів шляхом збору відходів, їх знешкодження або переробки.

Основними системами збору і видалення ТПВ є [109]:

1) контейнерна - відходи вивозять разом з контейнерами, а замість них встановлюють порожні;

2) незмінювана - відходи завантажують безпосередньо в сміттєвози, а контейнери після вивантаження ставлять на місце.

Вибір тієї чи іншої системи визначають такі фактори: відстань до місць розвантаження сміттєвозних машин; санітарно-епідеміологічні умови; можливість санітарної обробки безпосередньо в домоволодіннях; тип і кількість сміттєзбиральних машин; кількість жителів, поверховість забудови і рівень благоустрою будинків; наявність приватного сектора; рельєф місцевості тощо [109].

До споруд зовнішнього благоустрою населених місць, які входять до складу комунального господарства належать дороги і тротуари, мости та шляхопроводи, підземні та наземні транспортні, пішохідні переходи та естакади, споруди і мережі зливової (водостічної) каналізації, набережні, різні гідротехнічні споруди, призначені для запобігання зсувів та затоплення територій, їх осушення, берегоукріплення, зелені насадження загального користування, вуличне освітлення та інші [110].

До комунального господарства входять також готелі, служби землекористування, інвентаризації будівель, споруд і мереж, ремонтно-експлуатаційні організації, які обслуговують житловий фонд, цвинтарі, крематорії, надають ритуальні послуги та ін. У сферу діяльності комунального господарства входить також і експлуатація і утримання житлового фонду, з якими органічно пов'язані комунальні підприємства та служби зовнішнього благоустрою населених місць [110].

Виконання завдань, пов'язаних з функціональним призначенням житлово-комунального господарства, здійснюється спеціалізованими житлово-експлуатаційними організаціями (ЖЕО), які залучають на договірних засадах інші підприємства, насамперед комунального господарства, які виконують роботи і надають послуги, потреба в яких виникає у процесі експлуатації та обслуговування житлового фонду [110].