Група 38.2 "Оброблення та видалення відходів" включає видалення та оброблення відходів перед їх утилізацією різними способами, такими як оброблення органічних відходів з метою їх видалення; оброблення та знищення інфікованих живих або мертвих тварин та інших заражених відходів; оброблення та видалення радіоактивних відходів лікарень та ін.; захоронення сміття у воді або закопування у ґрунт; видалення уживаних товарів, таких як холодильники, для знищення шкідливих відходів; видалення відходів кремацією або спалюванням, а також включає одержування теплової енергії від спалювання відходів і сміття. Група містить класи 38.21 і 38.22.

Клас 38.21 "Оброблення та видалення безпечних відходів" включає видалення та оброблення твердих або нетвердих безпечних відходів перед їх утилізацією: експлуатацію полігонів для захоронення безпечних відходів; видалення безпечних відходів шляхом спалювання або іншими методами, з одержуванням електроенергії або пари, компосту, замінників палива, біогазу та інших побічних продуктів для подальшого використання, або без їх одержування; оброблення органічних відходів для їх подальшої утилізації.

Клас 38.22 "Оброблення та видалення небезпечних відходів" включає видалення та оброблення твердих або нетвердих небезпечних відходів, таких як вибухові речовини, що окислюються, займисті, токсичні речовини, що викликають подразнення, шкідливі, канцерогенні, їдкі речовини, що викликають зараження або інші речовини та препарати, шкідливі для здоров'я людини та навколишнього середовища.

Група 38.3 "Відновлення матеріалів" включає класи 38.31 і 38.32

Клас 38.31 "Демонтаж (розбирання) машин і устаткування" включає демонтаж автомобілів кораблів, комп'ютерів, телевізорів та іншого устаткування, що зазнало аварії або поломки, задля утилізації їх відходів.

Клас 38.32 "Відновлення відсортованих відходів" включає перероблення металевих і неметалевих відходів і брухту у вторинну сировину, зазвичай за допомогою механічних або хімічних процесів трансформації.

Розділ 39 "Інша діяльність щодо поводження з відходами" включає надання послуг з відновлення, тобто очищення забруднених приміщень і ділянок, ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод. Цей розділ містить групу 39.0 "Інша діяльність щодо поводження з відходами"та клас 39.00 "Інша діяльність щодо поводження з відходами", який включає очищення ґрунтів і ґрунтових вод у місцях їх забруднення, як на місці робіт, так і за їх межами, з використанням, наприклад, механічних, хімічних або біологічних методів очищення промислових установок або центрів; знезаражування та очищення поверхневих вод після випадкових забруднень, наприклад, збирання забруднювачів або використання відповідних хімікатів; очищення розливів нафти та інших забруднень на ґрунті, поверхневих водах, в океані та на морі, у; інші спеціалізовані заходи щодо охорони навколишнього середовища [114].

1.3 Головні поняття житлово-комунального господарства

Житлово-комунальне господарство має розгалужену структуру, яка сформувалась в результаті його тривалого розвитку. Для забезпечення ефективного управління в сфері ЖКГ сформувався розвинений поняттєво-термінологічний апарат.

Однією з ключових категорій житлового господарства є житловий фонд. Житловий фонд - сукупність нерухомого майна, що використовується як помешкання, незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціальні будинки, гуртожитки, квартири, службові та інші житлові приміщення в будівлях, придатних для проживання [125].

Розрізняють такі види житлового фонду: державний; громадський (колективний); кооперативний; індивідуальний (приватний) [45].

Державний житловий фонд - сукупність жилих будинків та інших жилих приміщень, що знаходяться у власності місцевих рад народних депутатів, державних підприємств, установ, організацій і призначаються для проживання людини і громадянина.

Громадський (колективний) житловий фонд - сукупність жилих будинків та інших жилих приміщень, що належать колгоспам, іншим кооперативним організаціям, їхнім об'єднанням, профспілкам та іншим громадським організаціям.

Кооперативний житловий фонд - сукупність жилих будинків, що належать житлово-будівельним кооперативам і призначаються для проживання їх членів.

Індивідуальний (приватний) житловий фонд - сукупність житлових будинків (приміщень), що знаходяться в особистій і приватній власності.

Житловий фонд також може перебувати у власності кондомініумів, які в Україні найбільш поширені у формі об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Кондомініум - це специфічна форма володіння нерухомістю (на праві спільної сумісної власності), при якій особа володіє не тільки житловими приміщеннями, але й певною часткою нежитлових приміщень, головною метою якої є покращання утримання будинку, використання платежів мешканців на утримання того будинку, в якому вони проживають. В об'єднанні співіснують два різновиди приватної форми власності: приватно-індивідуальна та спільна сумісна власність. Існування спільної власності веде до необхідності створення юридичної особи, уповноваженої приймати рішення щодо спільної власності. В Україні було використано термін "об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", який за своїм змістом аналогічний поняттю кондомініуму [4].

Асоціація об'єднань власників житлових будинків згідно з українським законодавством - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об'єднань (як орган для захисту інтересів власників-членів ОСББ). До складу асоціації можуть входити об'єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди) [4].

За призначенням житловий фонд можна поділити на [35]:

а) житловий фонд загального призначення - сукупність житла всіх форм власності, призначеного для проживання фізичних осіб, що використовується на загальних приватноправових засадах;

б) житловий фонд соціального призначення - сукупність соціального житла, що надається громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту. В межах житлового фонду соціального призначення можна виділити житло соціального захисту, до якого відносяться: соціальні гуртожитки, спеціалізовані будинки для інвалідів, самотніх громадян похилого віку, притулки, спеціалізовані будинки для бідних та безпритульних;

в) житловий фонд спеціального призначення - до якого можна віднести службове житло, гуртожитки для проживання самотніх громадян та гуртожитки сімейного типу, житлові приміщення із фонду тимчасового проживання.

До житлового фонду не включаються нежилі приміщення в жилих будинках, що мають торговельне, побутове та інше призначення непромислового характеру [45].

У складі житлового фонду не враховуються також дачі, літні садові будинки, спортивні та туристичні бази, мотелі, кемпінги, санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, будинки для приїжджих, готелі, залізничні вагони й інші будівлі та приміщення, призначені для сезонного і тимчасового проживання, незалежно від часу проживання в них громадян [125].

До житлових будівель відносяться житлові будинки (будинки масової забудови, котеджі та будинки підвищеної комфортності, будинки садибного типу, будинки житлові готельного типу) та гуртожитки (житлові будинки для колективного проживання, включаючи будинки для людей похилого віку та інвалідів, студентів, дітей та інших соціальних груп, наприклад, будинки для біженців, гуртожитки для робітників та службовців, гуртожитки для студентів та учнів навчальних закладів, будинки дитини та сирітські будинки, притулки для бездомних і таке інше) [109].

У житловому господарстві також часто використовуються поняття житловий будинок та квартира, які виступають структурними одиницями житлового фонду.

Житловий будинок - незалежна споруда, що має дах, зовнішні або розподіляючі стіни, які сягають від фундаменту до даху, має поштовий номер та основна частина якої (більше половини загальної площі) використовується під житлові приміщення [19].

Багатоквартирний будинок - жилий будинок з двома і більше квартирами (приміщеннями) за наявності хоча б одного власника цих квартир (приміщень). Залежно від кількості поверхів багатоквартирні будинки поділяють на малоповерхові (1-4 поверхи) та багатоповерхові (5 поверхів та вище) [56].

Одноквартирний будинок - будинок, що складається з окремої квартири (автономного житлового блоку) [11].

Житловий будинок садибного типу - будівля капітального типу, що споруджена з дотриманням вимог, передбачених чинним законодавством, іншими нормативно-правовими актами, поверховість якої не повинна перевищувати 4-х поверхів, і призначена для постійного у ній проживання [19].

Квартира - комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню або суміщений вузол, передпокій тощо [19].

Головними поняттями водопровідно-каналізаційного господарства є: водопровід, окрема водопровідна мережа, водовід, вулична водопровідна мережа, водоканал, каналізація, окрема каналізаційна мережа, головний колектор, вуличні каналізаційні мережі, стічні води.

Водопроводом вважається сукупність водозабірних споруд, очисних споруд та розподільної мережі труб, які використовуються для водозабезпечення [40].

Окрема водопровідна мережа - водопровідне господарство, яке не має водозабірних та очисних споруд; це тільки розподільна мережа, в яку вода потрапляє від водопроводу іншого підприємства, організації.

Водовід - трубопровід, який прокладено від місця забору води (джерела водопостачання) до перших вуличних розподільних мереж [40].

Вулична водопровідна мережа - це мережа трубопроводів, які прокладено вздовж вулиць, проїздів, провулків і т.п. Внутрішньоквартальною вважається мережа трубопроводів, які укладено вздовж внутрішньоквартальних проїздів. Внутрішньодворовою вважається мережа трубопроводів, які укладено на території домоволодінь [40].

Підприємство централізованого питного водопостачання - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів системи централізованого питного водопостачання для постачання питної води споживачам, а також як товарної продукції, призначеної для купівлі-продажу [63].

Послуги водопостачання в Україні надають комунальні підприємства: водоканали, водопровідно-каналізаційні господарства. Водоканал - підприємство, яке виробляє послуги з централізованого постачання холодної води (водопостачання) і водовідведення та забезпечує їх розповсюдження в межах системи комунального водопостачання та каналізації, які знаходяться на його балансі [52].

Основними завданнями водоканалів у галузі водопостачання є [131]:

- видобування питної води;

- транспортування води по магістральних водогонах;

- експлуатацію міських внутрішньо-квартальних та дворових водопровідних мереж;

- подачу води для мешканців;

- хімікобактеріологічне дослідження якості питної води;

- утримання водно-господарських об'єктів в належній якості.

Об'єкт спільного водопостачання та водовідведення - цілісний майновий комплекс із завершеним циклом виробництва питної води та надання послуг водопостачання та водовідведення, що надаються для більш як однієї територіальної громади [60].

Каналізація - сукупність споруд для відводу стічних вод з території населеного пункту або його частини, яка складається з мережі труб і колекторів (каналів) та власного випуску [109].

Окрема каналізаційна мережа - мережа, яка не має власного випуску, а передає стічну рідину до каналізаційних споруд інших підприємств.

Вуличні каналізаційні мережі - трубопроводи, які прокладено вздовж вулиць, проїздів, провулків, набережних населеного пункту, включаючи протяжність збірних колекторів (без головних та приєднань).