Державне управління в галузі фінансів здійснюють Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Державний комітет фінансового моніторингу України та деякі інші органи.
 

 
Міністерство фінансів України (Мінфін) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, випуску та проведення лотерей, розроблення та виробництва голографічних захисних елементів.

Положення про Мінфін України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р.1 Діяльність Мінфіну спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Серед основних завдань Мінфіну - забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю та здійснення контролю за її проведенням Державною податковою адміністрацією, Держ- митслужбою, ГоловКРУ, Державним казначейством; забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально- економічного розвитку України; здійснення заходів з підвищення ефективності управління державними фінансами; проведення аналізу фінансово-економічного становища держави, перспектив її подальшого розвитку; підготовка проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; розроблення проекту Закону про Державний бюджет України, координація діяльності учасників бюджетного процесу; здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства; розроблення стратегії фінансування державного бюджету; здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні; інформування громадськості про економічні та фіскальні цілі держави.

Відповідно до покладених на нього завдань Мінфін виконує, зокрема, такі функції: бере участь у розробленні прогнозних показників і програм економічного і соціального розвитку України; визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, загальний рівень доходів і видатків бюджету, обсяг його фінансування; готує та подає на розгляд Уряду проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік; здійснює контроль за додержанням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу стосовно як державного, так і місцевих бюджетів; координує діяльність центральних органів виконавчої влади, пов'язану із забезпеченням своєчасного і повного надходження податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевих бюджетів; здійснює операції з державним боргом з метою погашення та обслуговування державних боргових зобов'язань; бере участь у проведенні державної експертизи проектів, фінансування яких здійснюється за рахунок кредитів, що залучаються державою або під державні гарантії; здійснює, зокрема, ліцензування:

а)  виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; б) випуску та проведення лотерей; в) організації діяльності, пов'язаної із проведенням азартних ігор, та проводить перевірку додержання ліцензійних умов суб'єктами господарювання; управляє відповідними об'єктами державної власності; погоджує фінансові плани державних підприємств, акціонерних, холдінгових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств тощо.

Для виконання зазначених завдань Мінфіну надано повноваження:

1.  одержувати від головних розпорядників коштів державного та місцевого бюджетів, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для складення проекту Державного бюджету України, прогнозних показників зведеного бюджету України та аналізу виконання бюджетів, що входять до складу бюджетної системи держави; від центральних та місцевих органів виконавчої влади, розпорядників бюджетних коштів інформацію про здійснення внутрішнього фінансового контролю і внутрішнього аудиту; щомісяця від Го- ловКРУ звіти про проведення контрольних заходів; від суб'єктів господарювання, яким надані ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної із випуском та проведенням лотерей, які здійснюють операції із дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням - інформацію, необхідну для здійснення контролю за їх діяльністю;
2.  зупиняти здійснення бюджетних асигнувань у випадках, передбачених законодавством, та здійснення операцій з бюджетними коштами у разі виявлення бюджетного правопорушення; 3) здійснювати внутрішній фінансовий контроль та аудит на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління.

Органами Мінфіну на місцях є Міністерство фінансів АРК, головні фінансові управління та відділи місцевих державних адміністрацій, які складають проекти відповідних бюджетів і організують їх виконання; забезпечують реалізацію державної бюджетної політики на відповідній території; контролюють дотримання підприємствами, установами й організаціями законодавства щодо використання ними бюджетних коштів і коштів цільових фондів, утворених відповідною радою; захищають фінансові інтереси держави; координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету тощо[131].

У складі Мінфіну діє Державне казначейство України (Казначейство), яке є урядовим органом державного управління. Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р.[132], основними завданнями Казначейства є: 1) забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства; 2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;

1. визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

Казначейство відповідно до покладених на нього завдань здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів; управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються; відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства; провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ; повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень; здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами АРК, областей, міст Києва та Севастополя; веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про їх виконання; виконує контрольні функції, пов'язані із: здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень; відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного та місцевих бюджетів; відповідністю платежів узятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням; витрачанням бюджетних коштів у процесі проведення перевірки відповідності підтвердних первинних документів розпорядників бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного законодавства; дотриманням правил валютного контролю за операціями, що проводять у національній валюті через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів бюджетні установи, які обслуговуються органами Казначейства.

Казначейство має право: 1) відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки для виплат готівкою в Національному банку та інших банках; 2) розміщувати в банках тимчасово вільні кошти, що ним обліковуються; 3) залучати працівників інших державних органів, спеціалістів і фахівців-експертів для розгляду питань, що належать до його компетенції; 4) ініціювати припинення асигнувань та зупиняти проведення операцій з бюджетними коштами у разі вчинення бюджетного правопорушення; 5) списувати позички, надані місцевим бюджетам;

1. вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій дотримання установленого порядку казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, ведення бухгалтерського обліку, складення звітності; 7) звертатися до суду, в тому числі у разі виявлення бюджетних правопорушень; 8) одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, підприємств, установ, організацій і банків пояснення, довідки, інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Казначейство очолює голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів.

Територіальними органами Казначейства є Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також управління (відділення) у районах, містах, та районах у містах, які утворюються Казначейством за погодженням з Мінфіном України. Основним завданням цих органів є: забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка (розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; контроль за додержанням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства); ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів[133].

У сфері фінансів державне управління здійснює також Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (Комісія) - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, підпорядкований Президентові України та підзвітній Верховній Раді України[134]. Основними завданнями Комісії є: формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку й функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні; координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів; здійснення державного регулювання і контролю за випуском і обігом цінних паперів на території України, додержання законодавства в цій сфері; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання й припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства в межах своїх повноважень тощо.

Для виконання зазначених завдань Комісію наділено повноваженнями стосовно встановлення вимог щодо випуску (емісії) та обігу цінних паперів, інформації про їх випуск і розміщення; стандартів випуску (емісії) цінних паперів, інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу, і порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск; видання дозволів на обіг цінних паперів українських емітентів за межами України; здійснення реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск тощо.