Для забезпечення положень цього Закону Міністерством праці та соціальної політики України разом з Пенсійним фондом України розроблено типові заходи щодо передачі функцій призначення пенсій органам Пенсійного фонду України. Станом на перше травня цього року забезпечено передачу функцій з призначення пенсій в усіх запланованих на 2001 рік регіонах. Проводиться експеримент з підвищення ефективності роботи державних цільових фондів. З метою законодавчої підтримки пенсійної реформи Верховною Радою України прийнято дев'ять законів, розглянуто два законопроекти, визначені Президентом України, як першочергові, один з яких прийнято у першому читанні. Кабінетом Міністрів України підготовлено та направлено до Верховної Ради України два основних законопроекти з пенсійного реформування - проект Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проект Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

У законопроекті «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховано понад 100 зауважень та пропозицій, висловлених під час розгляду попереднього законопроекту на засіданні Національної ради соціального партнерства, у фракціях, групах та комітетах Верховної Ради, а також отриманих від Федерацій профспілок України, окремих профспілкових об'єднань, Союзу промисловців та підприємців, Ради з вивчення продуктивних сил України Національної академії наук України, громадських організацій тощо.

Законопроект було розглянуто та в основному схвалено Національною радою соціального партнерства. Під час обговорення його у Верховній Раді виникли гострі дискусії, зокрема щодо пенсійного віку та підходів до стимулювання більш пізнього виходу на пенсію, щодо запровадження засад функціонування та термінів введення обов'язкової Нагромаджувальної системи та інші питання.

На даний час редакція законопроекту враховує ті зауваження та пропозиції, зміст яких відповідає схваленій Концепції реформування пенсійної системи.

Законопроект передано для обговорення в регіони, Федерації профспілок України, Союзу промисловців та підприємців, усім фракціям та групам у Верховній Раді України, профільним комітетам Верховної Ради України, народним депутатам України - авторам альтернативних законопроектів з пенсійного реформування.

Закон розповсюджуватиметься на всіх працюючих за наймом громадян, в тому числі військовослужбовців, державних службовців та всі категорії працюючих, право на пенсію яких визначено окремими законами. Різниця між сумою пенсії, на яку мають право окремі категорії осіб, та сумою пенсій, визначеною в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, фінансуватиметься за рахунок коштів, визначених в окремих законах.

Конкретної дати запровадження в Україні нагромаджувальної пенсійної системи (другого рівня) не передбачається, але, враховуючи основні прогнозні макроекономічні показники, необхідні умови для її запровадження можуть скластись до початку 2004 року.

Законопроектом передбачені гнучкіші вимоги до інвестування пенсійних активів, при цьому збільшено питому вагу їх внутрішніх інвестицій. Досвід створення та функціонування пенсійних систем сусідніх країн свідчить, що у Польщі в економіку країни інвестовано сім мільярдів «пенсійних» доларів, що дорівнює цьогорічному Державному бюджету України. В Угорщині від інвестування пенсійних активів у вітчизняну економіку вдвічі зменшені відсотки за користування банківськими кредитами, на даний час вони складають 10 відсотків.

Одночасно з проектом Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до Верховної Ради України було подано проект Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», яким передбачено створення системи добровільного пенсійного забезпечення.

Зволікання з розглядом та прийняттям законопроектів з пенсійного реформування може, на думку учасників наради в Донецьку, мати для України вкрай негативні наслідки, зокрема, зведення нанівець позитивних тенденцій, які намітились після запровадження системи персоніфікованого обліку внесків і здійснення розмежування джерел фінансування виплат за різними пенсійними програмами. Зростання демографічного тиску на солідарну систему не буде компенсовано структурною та фінансовою стійкістю системи, і обумовить зниження рівня пенсій, виникне необхідність у підвищенні розміру пенсійних внесків. І як наслідок - посилиться тенденції до зростання тіньового сектора економіки.

Робота Верховної Ради щодо супроводження законопроектів пенсійної реформи вимагає застосування якісно нового підходу сторін соціального партнерства і узгодження позицій щодо основних положень законопроектів з парламентськими фракціями, групами та профільними комітетами. Саме з цією метою підготовлено проект Указу Президента України щодо створення Державної ради з пенсійної реформи як консультативно-дорадчого органу під головуванням Прем'єр-міністра та Голови Верховної Ради із залученням повноважних представників парламентських фракцій, груп та профільних комітетів, громадських організацій

На нараді відзначалось, що в ході реалізації експерименту з передачі функцій призначення пенсій органам Пенсійного фонду залишається проблемним питання розподілу Центрів по нарахуванню та виплаті пенсій та допомог Головних управлінь праці та соціального захисту населення, які є в Києві, Полтавській, Харківській, Дніпропетровській та Донецькій областях, щодо приміщень, структури, кадрів та технічного забезпечення. Будуючи нову систему, ми не повинні руйнувати діючої. Необхідно спрямувати всі зусилля на створення єдиної системи моніторингу, забезпечити цілісність системи призначення, виплати пенсій та надання цільової соціальної допомоги тим, хто цього потребує, для чого необхідно створити інтегровані бази даних.

Існує проблема фінансування виплати, пенсій сільським пенсіонерам. Із необхідних для фінансування у 2000 році 4 мільярдів 500 мільйонів гривень на виплату цій категорії громадян до Пенсійного фонду протягом року надійшло від платників фіксованого сільськогосподарського податку - 221,2 мільйона, що становить лише 4,9 відсотка від загальних потреб. Нагальною проблемою реформування пенсійної системи залишається недостатній рівень діяльності органів виконавчої влади у реалізації визначених завдань.

Тому необхідно створити у відповідних органах державної влади окремі підрозділи з пенсійного реформування та у разі необхідності ввести у них додаткові посади заступників керівників цих органів, які б відповідали за цей напрямок роботи. Щодо розв'язання цього питання вже готуються відповідні проекти рішень. На думку голови Донецької облдержадміністрації В. Ф. Януковича, незважаючи на всі проблеми, підготовка до впровадження пенсійної реформи - це на сьогодні взірець для реформування в інших сферах. Він не пам'ятає випадків, коли б ідеологи і виконавці діяли так зважено і розсудливо, підпорядковували кожний свій крок головному - цілеспрямованому вирішенню важливої державної справи.

Це продемонстрували сьогодні професіонали найвищого гатунку, зацікавлені люди, ті, хто ,приїхав у Донецьк, щоб обговорити хід і проблеми реформування пенсійної системи. Це тим більш важливо, бо спостерігається відвертий дефіцит довіри до реформи. Охоплює ж вона мільйони людей, в тому числі чимало знедолених і скривджених. «На якомусь етапі дехто з них, можливо, нас не зрозуміє, - сказав Віктор Федорович. - Тому успіх реформи залежатиме від того, наскільки дохідливо ми зможемо роз'яснити її зміст, для чого і як вона впроваджується, в чиїх інтересах. Що вона, нарешті, дасть кожному. Тільки у тому разі, коли нас зрозуміють, повірять, можна сподіватися на успіх.

Ми сьогодні повинні сказати людям правду, переконати їх у тому, що беремо на себе відповідальність за реформу, за їхні долі. Що ми нікуди не зникнемо, весь час житимемо поруч і дивитимемося у вічі своїм землякам і співвітчизникам. Це нелегко й непросто - заслужити сьогодні довіру. Але ми маємо й отримати, і заради неї впроваджуватимемо перспективну реформу в життя - день за днем, крок за кроком, із року в рік. і люди, зрештою, нам завдячуватимуть».

За словами В. Ф. Януковича, область готова розпочати реформу, і сам він з оптимізмом дивиться в майбутнє.

Голова правління Пенсійного фонду України Б.О. Зайчук підхопив слова донецького губернатора про готовність регіону, мовляв, не випадково ж Донеччину було обрано для проведення нинішньої наради. Він розповів про хід пенсійної реформи в нашій державі. «Головне завдання, - підсумував Борис Олександрович, - переконати в необхідності перетворень молодь. Ось хто справді стає володарем своєї долі. Зрозуміло, що кожен має при тому сам себе і захищати».

З цим не можна не погодитись. Дійсно, молоді ще не обпеклись, вони здатні швидше сприйняти реформу. Тільки повна відвертість влади і абсолютна прозорість законодавства гарантують реформі успіх. Люди ж старшого віку небезпідставно кажуть: «Ми собі вже накопичували усе життя по копійчині, відкладали їх на ощадні книжки, а де тепер ці гроші. Розмова про їх повернення розпочинається щоразу напередодні чергових парламентських або президентських виборів, а віз і досі на місці». І поки ці збереження на чорний день (а він для багатьох якраз тепер і настав) не будуть повернуті знедоленим, ні про який новий кредит довіри, вважають ветерани, не може бути й мови. Мали справу ці люди, окрім того, з відомими пірамідальними трастами і пенсійними фондами.

Чим краще нинішній? Які гарантії?

Ми маємо з повною відповідальністю переконати народ, що ні про яке обдурювання на цей раз не йдеться, немає й натяку на можливе ошукування. Головне - довести це кожному. Інакше - така думка неодноразово повторювалася в залі засідання, - без пенсійної реформи не вдасться вивести Украду з економічної кризи.

Б.О. Зайчук розповів про перші зрушення у свідомості наших співвітчизників, зокрема підприємців. Навів факти, коли деякі «фірмачі», котрі до останнього часу оголошували себе «неплатоспроможними», бо нібито не займались активною підприємницькою діяльністю і тому не сплачували пенсійних внесків, після того, дізнались, що їхнім працівникам у майбутньому в такому разі нічого не «світить», почали виходити з «тіні». Одна така «зовсім бідненька» організація нещодавно внесла до Фонду одразу 500 тисяч гривень. І це, на думку його голови, правильний і цілком розсудливий вчинок, який має бути прикладом для всіх, хто ще знаходиться в «тіні».

І.Я. Сахань, Міністр праці та соціальної політики України, підкреслив, що в нашій країні діятиме змішана - солідарна і нагромаджувальна система.

Спеціалісти вивчили кращі світові здобутки в пенсійному забезпеченні, і саме на них спиратимуться в реформаторській роботі на батьківщині.

Віце-прем'єр України В.П. Семиноженко, який демократично головував на засіданні, наголосив на важливості тісного співробітництва уряду з Верховною Радою у питаннях пенсійної реформи. «Ми не намагаємось тиснути на неї, тим паче в чомусь звинувачувати її, ми готові вислухати, що дотепер було зроблено не так, як треба, і що мусимо виправити. Абсолютна прозорість, про що вже багато говорилось, потрібна на всіх рівнях і у відносинах між законодавцями та урядом - у першу чергу!»

Розділ I. Основні функції та завдання Пенсійного фонду України

1.1 Історія виникнення Пенсійного фонду України

Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Керівництво діяльністю Пенсійний фонд здійснює правління фонду, чисельність і склад якого затверджується Кабінетом Міністрів України.