Отже, недоторканність дипломатичних представників не припускає можливості не тільки їхнього затримання та арешту, а й обмеження (а тим паче порушення) їхніх законних прав та інтересів під час провадження інших слідчих і процесуальних дій, зокрема обшуку, виїмки, освідування, примусового приводу [9, c. 46].

Згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року й Положенням про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні (затвердженим Указом Президента України №198/93 від 10 червня 1993 року), особа дипломатичного агента є недоторканною, не підлягає арешту або затриманню, не зобов'язана давати покази як свідок. Члени сім'ї дипломатичного агента, які живуть разом із ним, співробітники адміністративно-технічного персоналу представництв і члени їхніх сімей, якщо вони не є громадянами держави перебування, мають привілеї та імунітети дипломатичних агентів. Статус недоторканності поширюється на архіви, документи, приватну резиденцію і помешкання представників дипломатичних служб. Державні службовці країни перебування можуть заходити до цих помешкань лише за згодою голови представництва. Обмежений правовий імунітет мають співробітники консульських установ. Згідно з Віденською конвенцією про консульські зносини від 24 квітня 1963 року та Положенням про дипломатичні представництва й консульські установи іноземних держав в Україні, консульські посадові особи не підлягають арешту або затриманню інакше як на підставі рішень суду і лише в разі вчинення ними тяжких злочинів [13, c. 158].

Висновки

Слід підкреслити, що у чинному кримінально-процесуальному законодавстві України не використовується термін «імунітет», але, на мою думку, саме він найбільш точно підходить для означення розглядуваної сукупності правових норм. Вважаю, що оптимальним був би поділ імунітетів на види керуючись критерієм їх «генетичного» походження від окремих галузей права та законодавства (конституційного, міжнародного публічного, судоустрою, власне кримінального процесу). Це дає змогу вивчати їх, враховуючи тісний взаємозв'язок з іншими правовими інститутами та нормами відповідних галузей права, постійно мати на увазі їх функціональне призначення.

З усього вищенаведеного можна сформулювати декілька характерних ознак імунітетів у кримінальному провадженні:

1) метою існування процесуальних імунітетів є забезпечення виконання суспільних, державних та міжнародних функцій, офіційних службових обов'язків;

2) вони покликані не захистити особу від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, а створити особливий юридичний режим з метою сприяння положенню відповідних суб'єктів та надання додаткових гарантій задоволення їх інтересів, іншими словами, створення додаткових гарантій законності при настанні кримінальної відповідальності;

3) існують у вигляді вилучень, правомірних винятків із загальних правил, що встановлені у спеціальних нормах кримінально процесуального законодавства;

4) представлені переважно у вигляді негативних пільг (звільнення від обов'язку давати свідчення, звільнення від обов'язку з'явитися на допит до слідчого), на відміну від привілеїв, які втілюються в перевагах;

5) являють собою форми прояву диференціації юридичного статусу суб'єктів у кримінальному провадженні;

6) норми, що містять винятки (імунітети), складають самостійний правовий інститут і є особливими, винятковими для загально-правових норм;

7) коло осіб, що наділяються імунітетом, повинно чітко визначатися в нормах міжнародного права та національного законодавства.

Норма про надання згоди Верховної Ради України на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності повинна бути скасована, Верховна Рада України повинна надавати згоду лише на затримання і арешт народного депутата. Обґрунтованим є введення правила про можливість затримання народного депутата на місці вчинення злочину на строк до 72 годин з обов'язковим повідомленням про це Голови Верховної Ради України.

Недоторканність дипломатичних представників не припускає можливості не тільки їхнього затримання та арешту, а й обмеження (а тим паче порушення) їхніх законних прав та інтересів під час провадження інших слідчих і процесуальних дій, зокрема обшуку, виїмки, освідування, примусового приводу.

Серед імунітетів, передбачених міжнародно-правовими актами, доцільно в межах даного дослідження виділяти:

дипломатичні, тобто дипломатичних представництв, дипломатичних агентів, адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу, членів їх сімей, дипломатичних кур'єрів;

консульські, тобто консульських установ та їх посадових осіб;

глав, членів і персонал іноземних держав у міжнародних організаціях, посадових осіб цих організацій;

представників іноземних держав, членів парламентських та урядових делегацій, співробітників делегацій іноземних держав.

Отже, оптимальним для України є прийняття власного закону про юрисдикційний імунітет іноземної держави, з паралельним приєднанням до Європейської конвенції про імунітет держав 1972 р.

Список використаних джерел

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - Ст. 141.

2. Кримінальний кодекс України, прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України) від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2001. - №25-26. - Ст. 131.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / О.М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В. Портнова. - X.: Право, 2012. - 768 с.

4. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. - К.:Юстініан, 2012. - 1224 с

5. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К. Каннон, 2001. - 396 с.

6. Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950 року // Голос України - 2001. - №3 (2503). - С. 6-8.

7. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму від 01.11.1996 р. №9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1998 рр.) / відп. ред. П.І. Шевчук. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 49-55.

8. Про затвердження Інструкції про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства: наказ Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Верховного Суду України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконанняпокарань №34/5/22/130/512/326/73 (vd990629vn34/5/22/130/512/326/73) від 29 червня 1999 р. - режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

? nreg=z0446-99

9. Практика застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків щодо осіб, які користають імунітетом / Верховний Суд; Узагальнення судової практики від 01.07.2010 - [Електронний ресурс] / режим доступу - http://zakon4.rada.gov.ua

10. Про статус народного депутата України Верховна Рада України; Закон від 17.11.1992 №2790-XII

11. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ // Відомості Верховної Ради. - 1991. - №53. - Ст. 793.ї

12. Про судоустрій і статус суддів: Закон України вiд 07.07.2010 р. // Відомості Верховної Ради. - 2010. - №32. - Ст. 824.

13. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року й Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні від 10.06.1993 №198/93

14. Волкотруб С.Г. Імунітет і способи його захисту в кримінальному судочинстві України: Дис. … канд. юрид. наук. - Х., 2003.

15. Гутник В. Деякі пропозиції щодо вдосконалення імунітету Президента України // Юридичнийжурнал. - 2007. - №3. - С. 84-86.

16. Милинчук В.В. Взаимная правовая помощь по уголовным делам. Действующая практика и перспективы развития. М., 2001, - 352 с.

17. Юридичний вісник України - [Електронний ресурс] / режим доступу - http://www.corp-lguvd.lg.ua/d120602.html

18. Юридичний вісник України №8, 23 лютого - 1 березня 2013 - [Електронний ресурс] / режим доступу - http://visnyk-psp.kpi.ua/uk/2010-3/10% 20-%203 (7)%20-%2026.pdf

19. Юридичний вісник України - [Електронний ресурс] / режим доступу-http://smi.liga.net/articles/2013-02-27/8480519trimannya_p_d_vartoyu.htm