7. Особи, яким надано статус біженця в Україні, перебувають в Україні на законних підставах і, відповідно до Конституції України і Закону України "Про біженців", користуються тими ж правами, а також виконують такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнароднимим договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Шукачі статусу біженця, на відміну від визнаних біженців, користуться лише тими правами і виконують ті обов'язки, які передбачені статтею 18 Закону України "Про біженців". Їхній правовий статус більш обмежений.

8. Усі права, якими користуються біженці в Україні, поділяються на права, якими біженці користуються нарівні з громадянами України з обмеженнями, встановленими для іноземців та осіб без громадянства, а також додаткові спеціальні права, якими користуються лише біженці і які не поширюються на інші категорії іноземців та осіб без громадянства.

Пріоритетним і основоположним правом біженців є право не бути примусово повернутими в обстановку переслідувань. Порушення цього права унеможливлює набуття статусу біженця і його подальшу реалізацію. В цілому механізм ефективної реалізації прав біженців і виконання ними своїх обов'язків в Україні ще не створено.

9. Потрібно вжити заходів, спрямованих на попередження використання інституту правового статусу біженців для незаконної міграції в Україну. Необхідно удосконалювати порядок набуття і припинення правового статусу біженців в Україні та ширше розвивати міжнародне співробітництво з метою усунення причин виникнення біженців та сприяти вільному виїзду біженців за межі України, поступовому і добровільному поверненню біженців у країни їхнього походження, що і є кінцевою метою усієї міжнародної системи захисту біженців.

Список використаної літератури:

Нормативний матеріал:

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Конвенція про статус біженців 1951 року // Офіційний Вісник України. - 2002. - № 5. - С. 178.

3. Закон України "Про біженців" від 21 червня 2001 року // Офіційний Вісник України. -- 2001. -- № 25.

4. Закон України “Про охорону дитинства” - від 26.04.2001 р. № 2402 -111.

Спеціальна література:

1. Березняк В.С. Екстрадиція осіб, які засуджені за вчинення злочинів // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2005. - С. 44-50.

2. Березняк В.С. Проблемні питання інститутів політичного притулку та екстрадиції в Україні // Юридичний журнал. - 2006. - № 1. - C.49-53.

3. Битяк Ю.П., Гаращук В.М., Дьяченко О.В. Адміністративне право України: Підручник // За ред. Ю. П. Битяка. -- К.: Юрінком - Інтер, 2005. -- 544 с.

4. Велика Радянська Енциклопедія. - М., 1953. - 618с.

5. Голосніченко І.П. Адміністративне право України: основні поняття. Навчальний посібник. - К.: ГАН, 2005. - 232 с.

6. Грабар Н.М. Адміністративно - правове забезпечення статусу біженців в Україні. - Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів. - 2007.

7. Коломоєць Т.О. Адміністративне право України: Підручник. - Київ: „Істина”, 2008.

8. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України: Підручник. -- К.: Юрінком - Інтер, 2003. - 544 с.

9. Сірант М.М. Міжнародно - правові аспекти визначення поняття «біженець» // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2003. - № 1. - С.165-170.

10. Тимчик Г. Деякі аспекти правового статусу політичних біженців в Україні // Юридичний журнал. - 2004. - № 5. - С.63-66.