Згідно з міжнародним правом, автономна республіка Крим не має жодних правових підстав для відокремлення. І взагалі, міжнародне право передбачає таку можливість для національно-етнічних меншин лише за дуже виняткових обставин, які передбачають не лише дискримінацію певної меншини, а її переслідування, порушення щодо неї прав людини аж до геноциду. За таких умов етнічна меншина, яка компактно проживає на території однієї держави, не повинна залишатися у складі цієї держави і може скористатися правом сецесії, тобто відокремлення, але добитися цього все ще доволі важко. Міністерство закордонних справ України відреагувало на підписання договору про приєднання Криму до РФ - «Російська Федерація грубо порушила свої обов'язки і зобов'язання». «МЗС України висловлює рішучий і категоричний протест проти визнання Російською Федерацією самопроголошеної Республіки Крим як суб'єкта міжнародного права. Такі дії російської сторони не відповідають міжнародним зобов'язанням Російської Федерації щодо багатосторонніх і двосторонніх договорів, які гарантують територіальну цілісність України, недоторканність і непорушність її кордонів і невтручання у внутрішні справи нашої держави. Незалежність освіти цього була проголошена нелегітимним органом за результатами антиконституційного референдуму, проведеного з кричущими порушеннями демократичних стандартів щодо проведення референдумів, які були розроблені в рамках ОБСЄ і Ради Європи і становлять невід'ємну частину принципів і цінностей цих міжнародних організацій. Визнавши самопроголошену Республіку Крим «суверенною і незалежною державою», Російська Федерація тим самим грубо порушила свої обов'язки та зобов'язання, що випливають з факту її членства в цих міжнародних організаціях. Визнання Росією незалежності самопроголошеної Республіки Крим має одну єдину мету - створити псевдоправові підстави для анексії цієї частини території України і її інкорпорації в Російській Федерації. Однак юридичне значення цього акта в умовах неспровокованої збройної агресії Росії проти України і російської військової окупації Кримського півострова є нікчемним. Сучасне міжнародне право не визнає насильницьке приєднання державної території як правомірний спосіб її придбання. Україна і весь цивілізований світ ніколи не визнають нелегітимно проголошеної незалежності Криму і його насильницького відторгнення від території нашої держави», - йдеться в заяві міністерства.

Анексія Криму

Анексія (лат. annexio - приєднання) - це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. За міжнародним правом анексія - один з видів агресії і спричиняє міжнародно-правову відповідальність. Анексію слід відрізняти від окупації, яка сама по собі не призводить до зміни юридичної приналежності території. Так, наприклад, Боснія і Герцеговина, що перебувала під окупацією (тобто фактичним контролем) Австро-Угорщини з 1878-го, була анексована нею тільки в 1908 році, а до того вважалася формально територією Османської імперії. Як правило, в результаті анексії місцеве населення приєднаної території у складі держави, що здійснила анексію, утворює етнічну (національну) меншину, а відносно етнічного (національного) ядра, від якого її відірвано, - діаспору автохтонного походження.

МЗС України відреагувало на анексію Криму нотою протесту, в якій назвало приєднання української території анексією та засудило її загарбання. "Українська сторона розцінює зазначені дії РФ як акт анексії, тобто насильницьке набуття частини території України", - заявило МЗС. Також Україна не визнала та заперечує факт загарбання території. МЗС України "наполегливо просить" країни світу не визнавати "Республіку Крим" "Українська сторона категорично заперечує поширення суверенітету Російської Федерації на окуповану нею територію України і залишає за собою право на вжиття заходів у відповідності до міжнародного права та законодавства України", - сказано в заяві. Нагадаємо, що Україна не визнає вхід Криму до складу Росії. МЗС України вважає, що підписане в Москві рішення щодо входження Криму в склад РФ не правомірне.

Сирія, Північна Корея, Венесуела та Уганда увійшли до групи підтримки анексії Криму Путіним

Дії президента РФ Володимира Путіна щодо анексії Криму підтримали Сирія, Північна Корея, Казахстан, Вірмені, Венесуела, Уганда й Гана. Обережними залишаються позиції Білорусі та Китаю.

Першим окупацію Криму Росією підтримав президент Сирії Башар Асад, який ще 5 березня направив своєму російському колезі Володимиру Путіну телеграму. У ній Башид висловив солідарність з політикою Путіна, схваливши його зусилля, спрямовані на відновлення безпеки і стабільності в Україні». Другою країною, яка підтримала російську інтервенцію, стала КНДР. Так 14 березня у Москві посол КНДР Кім Ен Дже під час прийому, присвяченого 65-річчю підписання угоди про економічне і культурне співробітництво між Росією і КНДР, заявив: "Останні тривожні події в Україні, спровоковані за заздалегідь підготовленими змовницькими сценаріями США і країн Заходу і при їх підбурюванні, переконливо показують, хто насправді є призвідником усіх бід на нашій планеті, хто домагається повалення серед білого дня суверенної держави і жорстокого нехтування прав народів на самовизначення". Казахстан сприйняв сепаратистський "референдум", що відбувся в Криму 16 березня, як "вільне волевиявлення населення", і з розумінням ставиться до рішення Російської Федерації. У заяві Міністерства закордонних справ країни йшлося, що Казахстан прихильний «до фундаментальних принципів міжнародного права відповідно до Статуту ООН». У Казахстані із розумінням поставилися до рішення Російської Федерації в умовах, що склалися. "Ми виступаємо за мирні форми виходу України з кризи і її подолання шляхом переговорного процесу під егідою ООН й інших авторитетних міжнародних організацій ", - йдеться у заяві. До групи підтримки додалась і Вірменія. Так Серж Саргсян заявив, що референдум про статус Криму, що відбувся 16 березня, прикладом реалізації прав народів на самовизначення. Так 19 березня відбулася телефонна розмова між Саргсяном і Президентом Росії Володимиром Путіним. "Президенти обмінялися думками про українську кризу та шляхи виходу з неї. У цьому контексті співрозмовники торкнулися ситуації, що склалася після проведення референдуму в Криму, і констатували, що це є черговим прикладом реалізації права народів на самовизначення шляхом вільного волевиявлення", - сказано в повідомленні. За інформацією російських ЗМІ, лідери африканських країн підтримали позицію Росії щодо кримського питання. З такою заявою виступив сьогодні голова комітету з міжнародних справ Ради Федерації, спецпредставник президента РФ щодо співпраці з країнами Африки Михайло Маргелов за підсумками засідання Панафриканського парламенту. «Депутати парламенту після виступу Володимира Путіна в кулуарах говорили, що однополярний світ закінчився, виражена на референдумі воля народу легітимна, право на самовизначення ніхто не відміняв», - зазначив Маргелов. Чиновник окремо відзначив, що Росію в питанні Криму підтримали президент Уганди Йовері Мусевені і президент Гани Джеррі Роллінгс. Крім того, підтримку і визнання кримського «референдуму» висловив президент Республіки Сербської Боснії і Герцеговини Мілорад Додік, який припустив, що Крим послужить хорошим прикладом для досягнення в майбутньому незалежності його республіки від Боснії і Герцеговини. Президент Венесуели Ніколас Мадуро звинуватив країни, що не визнають підсумки референдуму в Криму, в застосуванні "подвійних стандартів", нагадавши про Косово і Фолклендські острови. Венесуельський лідер висловив солідарність з колишнім українським президентом Віктором Януковичем, назвавши його жертвою державного перевороту, влаштованого за підтримки США. Відносно нейтральною й вичікувальною залишається позиція Китаю. Так 3 березня представник МЗС КНР Цинь Ган заявив, що Китай завжди дотримується принципу невтручання у внутрішні справи, поважає незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. "Ми вкрай засуджуємо насильницькі акти, що виникли в Україні. Китай завжди закликав зацікавлені сторони України до мирного вирішення внутрішніх розбіжностей в рамках закону, реального захисту законних інтересів українського народу різних національностей і якнайшвидшому відновленню нормального режиму соціального порядку", - сказав Цинь Ган. Тим часом заступник міністра закордонних справ Китаю Лі Баодун заявив, що референдум поставив Китай у незручне становище: з одного боку, китайські лідери постійно підкреслюють повагу суверенітету всіх країн, а з іншого - Пекін також перебуває під значним тиском Москви. Проте 15 березня, коли Росія проголосувала проти та застосувала право вето до резолюції щодо України під час засідання Ради безпеки ООН, Китай утримався. Посол країни в Україні Чжан Сіюнь пояснив свою позицію, що Китайська Народна Республіка в зовнішній політиці дотримується принципу невтручання. Доволі обережна позиція щодо кримського питання у Білорусі. Так після референдуму прес-секретар Міністерства закордонних справ Білорусі Дмитро Мірончик заявив, що Білорусь пропонує допомогу в переговорах Києва та Москви "Білорусь зацікавлена в стабільних політичних, економічних і гуманітарних відносинах з нашими сусідніми братніми країнами… Ми завжди говорили про те, що потрібно знаходити варіанти врегулювання дипломатичними засобами через діалог і не допускати силового протистояння з жодного боку", - заявив Мірончик. Минулого тижня президент Білорусі Аляксандр Лукашенка вкотре заявив: він виступає за територіальну цілісність України. Де-факто це означає, що в російсько-українському конфлікті Лукашенка зайняв сторону України. У той час назвав українців братами білорусів. «Це наша країна, це наші люди, це наші брати. І я прямо скажу, що того, що зараз робиться в Україні і з народом України, народ України не заслуговує. Це героїчний народ, це народ, який переважною своєю більшістю бився проти фашизму, ми були разом в останній війні, і ми в цій війні перемогли. Тому позиція через нашу історичну пам'ять, нашу історію однозначна», - додав Лукашенка. Нагадаємо, що під час відторгнення колишніх грузинських територій - Абхазії та Південної Осетії - Росія також не могла похвалитися прихильниками. Дії Москви, що визнала тоді ці два грузинські регіони незалежними, підтримали лише Венесуела, Нікарагуа і карликова острівна держава в Океанії Науру.

4. Сьогодення Кримської ситуації

Що ми маємо на сьогоднішній день. 18 березня Володимир Путін і представники невизнаної Республіки Крим підписали договір про входження півострова до складу Російської Федерації в статусі суб'єкта. Від кримської сторони підписи під документом поставили голова Верховної Ради Криму Володимир Константинов, невизнаний Україною голова Радміну Сергій Аксьонов і голова Севастополя Олексій Чалий. Договір закріплює, що півострів вважається прийнятим до Росії з 18 березня, у складі країни з'являються Республіка Крим і місто федерального значення Севастополь.

Кордон Республіки Крим з Україною на суші буде вважатися державним кордоном РФ, кордон морем визначатиметься за принципами міжнародного права. Державними мовами Криму є російська, українська та кримськотатарська. У разі суперечності чинного законодавства Криму Конституції Росії, спірні норми застосовуватися не будуть. Жителі Криму автоматично отримують російське громадянство, за винятком тих, хто протягом місяця заявить про бажання зберегти український паспорт.

Українським військовослужбовцям та правоохоронцям Сергій Аксьонов запропонував або подати у відставку, або присягнути на вірність Республіці Крим. Все військове майно і техніка переходять від Міноборони України у власність Республіки Крим.

Побут по-російськи