Інтеграція фінансової, економічної і соціальної систем Криму з російською повинна відбутися до 1 січня 2015 року. Де-факто процес вже розпочато. Банки на півострові готуються до переходу на рублевий баланс, «Чорноморнафтогаз» був захоплений і переданий під контроль «Газпрому», об'єкти держвласності націоналізовані на користь Республіки Крим.

Після проведення «референдуму» у Криму рахунки Державного казначейства України на території півострова виявилися заблоковані, перерахування податкових і митних платежів до держбюджету України зупинено. За оцінкою міністра фінансів Олександр Шлапака, на території Криму в 2013 році платники податків заплатили 8,5 млрд гривень: 3,8 млрд - до державного бюджету і 4,7 млрд - до місцевого. «Отримали вони 16,6 млрд гривень. Крім того, дотація Пенсійного фонду АРК за минулий рік становила 3,4 млрд гривень», - говорить він.

Перший віце-прем'єр України Віталій Ярема запевнив, що в квітні кримчани отримають зарплати і пенсії з бюджету України. «Ми не визнаємо Республіку Крим, тому бюджетних відносин ми з нею вибудовувати не будемо», - зазначив він, додавши, що не знає, як це буде організовано на практиці.

Новий статус території може означати перереєстрацію нерухомості на півострові, перенесення в реєстрі корпоративних прав, переоформлення українських товариств на російські товариства і так далі. Всі питання, пов'язані з реєстрацією, будь-якого типу власності та ліцензуванням на сьогодні Україною і Росією не врегульовані.

За словами Олега Мальського, партнера AstapovLawyers International Law Group, під час перехідного періоду є два варіанти дій: або період буде дано на перехід в російське правове поле, або будуть змінені певні правила в РФ для дій на території Криму. «Це стосується як державних номерів автомобілів, так і прописки і т. д., - говорить він. - Податкова система і система соціальних виплат фактично повинна перейти на права РФ при прийнятті Криму до складу Росії».

Відкритим залишається питання, що буде з тими підприємствами, установами, банками, які не захочуть переходити на російську систему. «Так, наприклад, за законом РФ іноземні банки можуть діяти на території, тільки у вигляді представництв без права комерційної діяльності, або у вигляді дочірніх банків, в яких мінімальний статутний капітал приблизно $10 млн», - говорить Мальський.

Відповідно, за цим положенням, наприклад, всі філії українських банків у Криму повинні пройти перереєстрацію, отримати ліцензію центробанку Росії, створити дочірні банки і внести туди мінімум $10 млн статутного капіталу, щоб мати право продовжувати свою роботу.

Юридична зброя

Представники української влади заявляють про намір вирішувати проблему Криму виключно дипломатичними методами. «Ми будемо використовувати весь арсенал дипломатичних механізмів. Зокрема, це і міжнародні суди, і звернення до країн-гарантів», - говорить Денис Дзендзерський, нардеп від «Батьківщини». За його словами, планується підрахувати збиток, нанесений Україні діями Росії і через всі можливі механізми гарантування прав держава домагатиметься компенсації в міжнародних інстанціях.

«Україна задекларувала головний принцип, яким до цього моменту користувалася - мирне регулювання через дипломатичні, політичні, економічні механізми», - каже Павло Розенко, депутат від партії «УДАР». За його словами, таку позицію схвалили і ЄС, і США. «Наш арсенал реакцій на дії Росії дуже обмежений», - визнає він.

При цьому він відзначає, що будь-яка силова дія з боку України дасть привід Росії «фізично знищити країну через величезну перевагу над нашими збройними силами». «Зачистка нашої країни відбудеться дуже швидко», - говорить він.

Україна має намір скоординувати дії з Радою безпеки ООН та країнами ЄС. «Нам доведеться подавати позови до міжнародних судів, звертатися до країн-партнерів, щоб до РФ були вжиті більш жорсткі економічні заходи та інші заходи мирного характеру», - говорить Розенко.

Олег Мальський також упевнений, що Україна повинна боротися за Крим. «Звертатися необхідно як до ООН, міжнародних судів, так і в усі міжнародні організації», - говорить він. Але він зазначає, що юридичної панацеї для таких випадків не існує, як не існує єдиного всесвітнього суду, який би поставив крапку в питанні - хто правий, хто винен. Протягом останніх 20 років європейський континент побачив виникнення досить багатьох нових держав: «Відома ситуація з Абхазією, яку визнає тільки частина країн, а інша не вважає її незалежною державою, - говорить він.

При цьому він підкреслює, що зобов'язання України перед Росією зберігаються, але має бути знайдений новий компроміс і в газовому питанні, і в інших ключових договорах.

5. Як врятувати Україну? Можливість та перспективи подання позову Україною до міжнародних інстанцій. Перші Українські кроки по вирішенню Української кризи

Україна і та частина світу, що підтримує нашу державу, мають простий вибір: боротися або визнати свою поразку. Очевидно, що Україна не в змозі виграти війну проти Росії у військовому відношенні. Крім того, наразі США і НАТО не готові надати будь-яку військову підтримку або захист Україні, вони обмежуються набором санкцій, які мають мало шансів стати ефективними у боротьбі з Москвою.

Призупинити членство Росії в Раді безпеки ООН - це можливо

Поразка означатиме кінець світового порядку «після холодної війни» і початок глобального безладу і невизначеності, які матимуть серйозні наслідки у глобальному вимірі. Тому потрібна мирна угода. Для досягнення укладення такої угоди в нинішніх умовах необхідно три складові: якісна підготовка попередніх переговорів, адекватний переговірник і «приваблива» переговірна пропозиція. На жаль, було недостатньо зроблено по всім цим складових, а ситуація на місцях швидко погіршилася. Україні варто було показати міць. Українська влада мала негайно розгорнуті всі українські війська на східних кордонах та адміністративній лінії. Арешти сепаратистів, у тому числі лідерів сепаратистського руху в Криму, повинні були проводитися швидко, що б допомогло представити українських силовиків як грізного противника. Втім, бездіяльність української влади створила ще більший простір для маневру Росії. Українські війська в Криму мають бути захищені і зміцнені, їх життєздатність підсилена створенням постійного зв'язку із центром та контролем над повітряним простором півострову. Українські військово-повітряні сили повинні бути підтримані американськими військовими, а російські війська повинні бути чітко попереджені, що у разі нападу на українські літаки, їм буде дана відсіч. Необхідно оновити підходи до дипломатичного тиску на Москву: слід припинити членство Росії у Раді Європи. Україна повинна негайно звернутися до ООН з метою проведення позачергової сесії Генеральної Асамблеї для прийняття резолюції щодо засудження актів агресії Росії та погодити введення миротворчого контингенту ООН на територію АРК. Крім того, Генеральна Асамблея ООН має розглянути способи призупинити постійне членство Росії в Раді Безпеки (РБ) ООН. Російська військова агресія стосовно України руйнує світовий порядок, і якщо Росія не хоче поважати інтереси миру, то вона повинна за це заплатити. Японія, Бразилія або Німеччина заслуговують отримати постійне місце в РБ ООН замість Росії. Це може бути одним із дуже небагатьох дипломатичних важелів, які могли б змусити Москву зупинитись. Ситуація дуже серйозна, стає зрозумілим, що потрібно змінювати правила гри, можливо переглянути всю європейську і глобальну архітектуру безпеки, у тому числі ООН, ОБСЄ та Ради Європи. Українська влада, чітко усвідомивши грузинський досвід 2008 року, повинна продовжувати не дозволяти собі бути спровокованою Росією. Проте, вона повинна дати зрозуміти Москві, що подальше проникнення на територію України не допускатиметься. Варто розуміти, що Україна не може залишатися на одинці з ворогом, тому необхідно добиватися від Заходу надання Україні членства в НАТО у разі наступного кроку Москви. Поки Кремль відчуває слабкість Заходу, він робитиме такі кроки. З метою посилення позицій не тільки України, а й світової спільноти, США та ЄС повинні надати Україні фінансові та військові ресурси для захисту. В такому випадку наступний крок Москви може стати для неї болісним і В.Путін з цим рахуватиметься.

Українська влада має навести лад в країні

Для досягнення успіхів на зовнішньополітичному напрямі слід «навести порядок вдома». Для об'єднання України слід створити Уряд національної єдності для максимального представлення усіх регіонів України, водночас професійних управлінців, здатних боротися з корупцією. Потрібна лише політична воля для втілення ідеалів Майдану та успішної боротьби з агресором. Маючи такий Уряд, який зможе підтвердити ключові сигнали Угоди, підписаної 21 лютого 2014 року, російська критика і претензії у зв'язку з відсутністю легітимності нинішньої влади втратять підстави. У таких умовах Янукович не зможе повернутися в якості Президента, проте він повинен мати право на справедливий судовий розгляд в Україні або в міжнародному суді в Гаазі за злочини проти людяності та корупцію. Таким чином, відповідно до національних або міжнародних гарантій безпеки, йому повинно бути запропоновано повернутися з Росії і відповідати на звинувачення в Україні. Конституційна реформа залишається ключовим питанням для України. На жаль, комісія, створена у Верховній Раді кілька днів тому для напрацювання конституційних змін, має сумнівні повноваження. Жоден з ключових експертів з конституційного права або представник громадянського суспільства не були запрошені до її роботи. Існує підозра, що перегляд Конституції буде ґрунтуватися на звичайних для української політики схемах торгу між політичними силами. Тому громадськість всередині держави і Захід повинні тиснути на українське керівництво, щоб нова Конституція була якісною та приймалася на законних підставах. Вкрай бажано мати нову Конституцію до нових парламентських і, можливо, президентських виборів, яка допомогла б повністю перезапустити політичну систему в Україні. Прозорий конституційний процес дасть більше легітимності Уряду зараз. Уряд національної єдності повинен запропонувати поважного переговірника з Росією, можливо з колишніх президентів України, чи когось іншого, кому можна повністю довіряти, для залучення Кремля до конструктивного діалогу та пошуку виходу з ситуації. Із зміцненням української військової міці пропозиція членства у НАТО та перезавантаження українського Уряду можуть стати вдалим моментом для початку переговорів. Проте, переговірна пропозиція має бути «привабливою» для Росії, щоб упевнити росіян у тому, що, у разі відмови від такої пропозиції, вони втратять значно більше, ніж отримають від Кримської авантюри.

Взаємовигідна Угода з НАТО