У таких переговорах, перш за все, необхідно побудувати взаємні зобов'язання безпеки. Тобто, сторони повинні домовитися, що у разі, якщо одна зі сторін нападе на Україну, то це буде розцінено як напад на іншу сторону. Якщо НАТО атакуватиме Україну (російська пропаганда так говорить), то Росія буде вважати це нападом на Росію. І навпаки. Україна оголосить нейтралітет, а у разі нападу, Україна перейде на сторону протилежну тій, яка атакує. Такий формат відносин створюватиме концепцію "ширшого НАТО". Обидві країни і НАТО можуть створити новий спільний формат співпраці у рамках НАТО. Це не буде звичайне повне членство, але максимально широка співпраця з реальною інтеграцією силових структур, включаючи внесення змін (розширення) до статті 5 Вашингтонського договору для обох держав. Україна не буде в односторонньому порядку вступати в НАТО, що можна розглядати як перемогу Росії. Проте, після того, що сталося, Чорноморський флот РФ повинен бути виведений з території АРК у 2017 році, як це спочатку й передбачалося, або у 2020 році, коли нова російська військово-морська база буде завершена. Це можна розглядати як перемогу для України. Інші заходи могли б включати запрошення Росії приєднатися до створення зони вільної торгівлі від Владивостоку до Лісабону що передбачає свободу пересування товарів, послуг, капіталу і робочої сили. ЄС повинен заявити про свою відкритість не тільки Україні, але і Росії, якщо існує реальна політична воля і відповідні умови. Заявка України на набуття членства в ЄС повинна бути розглянута та розпочатий процес вступу. Росії ж може бути запропоновано приєднання до тих політик ЄС, в яких вона хотіла б брати участь. Також варто запропонувати Кремлю перезавантаження ОБСЄ, що зробить його більш життєздатним і ефективним в рамках глибокої взаємодії між Росією та Заходом. Для досягнення миру, Україна може запропонувати нові підходи до газових питань. Так, можливо варто створити газовий консорціум чи продати ГТС Росії, або здати в оренду на 50 років. Українська газова труба створює постійний головний біль як всередині країни, так і за її межами, а переваги від контролю над ГТС важко виокремити. Крім того, газовий бізнес став розсадником корупційних схем, в той час як прийняття європейського енергетичного законодавства та повністю вільний ринок енергоресурсів дозволить забути про ці проблеми. Крім того, Україна може взяти курс на децентралізацію регіонів та ширшу автономію Криму, чого й прагне Росія. Крім того, наша держава може посилити роль російської мови чи запропонувати Росії «відкрити пам'ятник Пушкіну в кожному селі». Варіантів умиротворити Москву багато, можна скласти список. У результаті Росія повинна отримати таку пропозицію, від якої не зможе відмовитися, тобто відмова від якої дискредитувала б позицію і авторитет Кремля. Беручи до уваги російські великі економічні витрати на вторгнення в Україну та зростаючі багатотисячні протести в Росії проти таких дій Кремля, може бути позитивно сприйнятим Північним сусідом, якщо, звісно, В.Путін відчуватиме його додану вартість. Однак, якщо Росія не припиняє агресію, світова спільнота повинна діяти негайно: членство України в НАТО та повна економічна і політична ізоляція Кремля стануть ознаками поразки Росії. Тоді настане час початку кінця ери правління В. Путіна.

1) Україна подала позов до Конституційного суду з приводу рішення самопроголошеної Республіки Крим націоналізувати низку об'єктів.

Україна оскаржить рішення самопроголошеної Республіки Крим про націоналізацію континентального шельфу півострова, а також майна підприємства «Чорноморнафтогаз» і держпідприємства «Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами». Україна вже подала позов до Конституційного суду. Дії кримської влади підпадають під низку кримінальних статей, упевнений глава Мін'юсту Павло Петренко. У цій ситуації Україні варто звертатись до міжнародних судових інстанцій, заявила в ефірі радіо «Голос Столиці» адвокат Валентина Теличенько. Конституційний суд України має обмежені повноваження. Він може тільки трактувати, чи відповідає певна норма вимогам Конституції, чи ні. В широкому ж контексті, якщо аналізувати ситуацію, то сьогодні ми бачимо низку заяв різних урядів європейських держав, міжнародних організацій, які не визнали ані результати референдуму, ані рішення державних органів Російської Федерації. Україна змушена буде звертатися насамперед до міжнародних судів, які могли б вирішити спір між Україною і Росією. Дуже правильно робить український уряд, який не нехтує цими засобами захисту інтересів України. Конституційний суд не передбачає жодної відповідальності для державників Російської Федерації. Конституційний суд вирішує тільки питання України. Для того, щоб вплинути на державників Російської Федерації, Україна муситиме звертатись до міжнародних організацій. Не може уряд іншої держави націоналізувати українські об'єкти. Право на власність є непорушним. Взагалі, націоналізація - це дуже тонкий процес, оскільки охороняється право приватної власності. І воно охороняється і в Україні, і в Російській Федерації, тому що Російська Федерація так само ратифікувала Європейську Конвенцію про права людини», - зазначила адвокат. До слова, міністр юстиції Павло Петренко напередодні зазначив, що у разі визнання російською стороною постанови про націоналізацію об'єктів, Україна вважатиме це співучастю в злочині і вимагатиме відшкодування збитків з російського боку.

2) Верховна Рада вже закликала Організацію Об'єднаних Націй розглянути ситуацію, яка склалась у Криму. За відповідний проект постанови проголосували 250 депутатів при необхідних 226.

«Україна як держава-засновник ООН, опираючись на положення пункту 1 статті 1, пунктів 3, 4 статті 2 статуту ООН, закликає ООН відповідно до пункту 2 статті 11 негайно розглянути ситуацію, що склалася у Криму...», - сказано в постанові.

Український парламент вирішив звернутися до ООН з відповідним проханням у зв'язку із грубими порушеннями Росією у відношенні України основних принципів міжнародного права, закріплених уставом ООН, пишуть Українські новини. Також парламент заявив, що, відповідно до визнаного статутом ООН (стаття 51) права на самооборону, Україна залишає за собою право в разі потреби звернутися в будь-яку державу або регіональну систему колективної безпеки із проханням про допомогу у відновленні її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності. Нагадаємо, що генеральний секретар ООН Пан Гі Мун закликає всі сторони утриматися від поспішних дій і провокаційної риторики в Криму. Виконуючий обов'язки міністра закордонних справ Андрій Дещиця закликає Росію не блокувати рішення Організації з безпеки й співробітництва в Європі й ООН із приводу відправлення в Крим наглядових місій.

3) Один з небагатьох міжнародних форумів де Україна може протистояти Росії це Європейський Суд з прав людини.

Вже зараз Росія порушує права українських громадян в Криму, які гарантовані Європейською конвенцією з прав людини (право на вільне пересування, обрання місця проживання, тощо). 25 травня 2014 року Росія може не дозволити громадянам України в Криму обрати Президента, а в подальшому і Парламент. Будапештський Меморандум та Угоди з приводу дислокації Чорноморського флоту не дозволяють передати спір на розгляд міжнародних судів (перший це декларація, а другі посилаються на змішані комісії та дипломатію). Один з варіантів, який залишається, це Європейський Суд з прав людини. Цей Суд може доволі швидко вирішити питання щодо забезпечення звернення, шляхом заборони Росії проводити переміщення військових територією Криму та повернення їх до місць дислокації (Див. справу ECHR, Georgia v Russia (II), та ICJ, Georgia v Russia (справа програшна, але важлива стадія забезпечення позову); нажаль ICJ не має юрисдикцію в нашому спорі) або зобов`язати сторони поважати вимоги конкретних статей Конвенції, в тому числі право на вільне волевиявлення, що дозволить Криму проголосувати. Проте, для того, щоб реалізувати своє право на захист власних громадян, Україна має вже зараз провести підготовчу роботу, тобто знайти постраждалих і від їх імені звернутися до судів Росії за захистом (це вимоги процесу, я не говорю про результативність подібного звернення). Нагадую, що право на дипломатичний захист власних громадян держава може реалізувати лише після того, як закінчаться внутрішні судові можливості в країні, яка порушує їх права. Вже зараз, щоб не втрачати безцінний час, має бути створена комісія, яка займеться підготовкою подібного звернення до Європейського Суду з прав людини, включаючи заяву про забезпечення звернення шляхом заборони Росії проводити переміщення військових територією Криму та повернення їх до місць дислокації або шляхом зобов`язання Росії дозволити провести демократичні вибори в Криму (варіантів багато). Україна має подати повноцінну заяву з проханням про забезпечення не пізніше 25 квітня 2014 року, що був в запасі місяць.

4) міжнародний саміт з ядерної безпеки у Нідерландах. 24 березня 2014р.

Увага світу сьогодні прикута до саміту з ядерної безпеки у Гаазі, де головним питанням стало обговорення російської агресії в Криму. За лаштунками саміту проходить зустріч лідерів країн Великої сімки - на якій вже стало очевидним - Росія втратила місце у клубі найпотужніших держав світу. Перший день саміту продемонстрував одностайне засудження світом дій Росії проти України. Офіційна тема цьогорічного саміту - ядерний тероризм, і той факт, що Україна позбулась ядерної зброї, а тепер піддалась нападу з боку гаранта її безпеки, поставило дискусію на новий рівень. Відкриваючи саміт генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун зявив, що настав час посилити правопорядок у сферах роззброєння та нерозповсюдження ядерної зброї. Сторони повинні дотримуватись зобов'язань, взятих у рамках домовленостей про роззброєння, зокрема гарантій безпеки, наданих безядерним країнам державами, що мають ядерну зброю, сказав генсек: «У випадку України, гарантії безпеки були ключовою умовою підписання нею Угоди про нерозповсюдження. Останні події серйозно порушують положення про гарантії безпеки, закріплені Будапештським меморандумом. Наслідки цього становлять серйозну загрозу не лише регіональній безпеці, але і цілісності режиму нерозповсюдження ядерної зброї». Президент Росії на саміт не прибув. Представляє РФ міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Він мав окремі зустрічі з державним секретарем США Джоном Керрі. Загалом у саміті беруть участь делегати з 53 країн світу. Вони обговорюватимуть питання шляхів зменшення об'єму продажів ядерної зброї та посилення механізмів непопадання її у руки терористів. За лаштунками саміту відбувається позачергова зустріч країн-членів Великої сімки. Прем'єр-міністр Великобританії Дейвід Камерон напередодні зустрічі запевнив, що саміт Великої вісімки у Сочі не відбудеться: «Ми повинні бути дуже чіткими - саміт Великої вісімки в Росії цього року не відбудеться. Це абсолютно очевидно. Ми будемо зустрічатися сьогодні з іншими членами G7, щоб визначитись, як рухатись далі. Однак, чесно кажучи, саме Росія повинна подумати над тим, як змінити свій курс». Він також застеріг Кремль від подальшої агресії в Україні: «Ми повинні надіслати дуже чіткі месседж російському уряду та президенту Путіну. Подальше просування на територію України є абсолютно неприйнятним, це викличе додаткові санкції з боку ЄС, США та інших країн, ми займаємо дуже рішучу позицію у цьому питанні».