5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга мають бути підписані особою, яка їх подає, або її представником. У разі подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги представником, до них має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо ці документи раніше не подавалися. Відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, до заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються їх копії та доданих письмових матеріалів.

Порядок подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги визначається ст. 296 ЦПК. З метою створення сприятливих умов для реалізації права на апеляційне оскарження, вказані документи подаються до суду апеляційної інстанції через місцевий суд, який ухвалив оскаржуване рішення, ухвалу. Крім того, закон передбачає, що копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги, суд першої інстанції надсилає їх разом зі справою до суду апеляційної інстанції. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їх надходження направляються до апеляційного суду.

Справа, надіслана судом першої інстанції, реєструється в апеляційному суді та передається у порядку черговості судді-доповідачеві, який протягом трьох днів після її надходження має вирішити питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом. У разі подання особою апеляційної скарги, яка не відповідає за змістом та формою вимогам ст. 295 ЦПК, або несплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя-доповідач постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляється відповідна особа, якій надається строк для усунення виявлених недоліків. У випадку, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, в установлений строк виправить усі недоліки, то скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається особі. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвала судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.

Не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду суд апеляційної інстанції надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі. Отримавши зазначені документи, особи, які беруть участь у справі, вправі подати заперечення на апеляційну скаргу, у строк, встановлений апеляційним судом. Слід зазначити, що ЦПК не містить вимог щодо змісту вказаних заперечень.

Відповідно до ст. 299 ЦПК до апеляційної скарги можуть приєднатися особи, які беруть участь у справі, причому до скарги, поданої особою, на боці якої вони виступали. Особи, які не брали участі у справі, також можуть приєднатися до апеляційної скарги у випадку, якщо суд першої інстанції вирішив питання про їх права та обов'язки. Це право реалізується шляхом подання відповідної заяви до початку розгляду справи в апеляційному суді.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, може також її доповнити, змінити, відкликати або відмовитися від неї повністю чи частково. Доповнення чи зміна скарги можливі протягом строку на апеляційне оскарження. Відкликання скарги допускається до початку розгляду справи в апеляційному суді. Інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою як повністю, так і частково. Відмова від апеляційної скарги може бути прийнята судом протягом усього часу розгляду справи. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається.

Право касаційного оскарження -- це право на порушення діяльності суду касаційної інстанції з перевірки законності рішення суду першої та (або) апеляційної інстанції, що набрало законної сили.

Суб'єктами права касаційного оскарження є особи, які уповноважені ініціювати касаційне провадження, а саме, відповідно до ст. 324 ЦПК:

* сторони (позивач та відповідач); інші особи, які беруть участь у справі (треті особи, як ті, що заявляють самостійні вимоги щодо предмет спору, так і ті, що не заявляють таких вимог);

* особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, і які мають відповідну цивільну процесуальну правосуб'єктність;

* правонаступники (ст. 37 ЦПК);

* представники сторін та третіх осіб (ст.ст. 27, 44 ЦПК);

* особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ст.ст. 45, 46 ЦПК).

Зі змісту ст. 324 ЦПК очевидно, що об'єктом касаційного оскарження можуть бути судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали суду апеляційної інстанції. При цьому самостійним об'єктом оскарження може бути як рішення в цілому, так і його частина. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, тільки якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Підставами порушення касаційного провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Тобто, не будь-яке рішення чи ухвала можуть бути оскаржені в касаційному порядку, а тільки ті, щодо яких є сумніви в їх законності.

Однією із передумов реалізації права касаційного оскарження є дотримання процесуальних строків, встановлених цивільним процесуальним законодавством чи призначених судом для вчинення відповідних процесуальних дій. Відповідно до ст. 325 ЦПК право касаційного оскарження може бути реалізоване протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення цього строку з поважних причин, суд касаційної інстанції, за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, може поновити цей строк, але не більше ніж у межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження. У разі, якщо касаційну скарга подано після закінчення строку на касаційне оскарження і не порушене питання про поновлення цього строку або у поновленні строку відмовлено, суд касаційної інстанції повертає скаргу особі, яка її подала. Про поновлення строку на касаційне оскарження та про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції постановляє відповідні ухвали (ст. 325 ЦПК).

Право касаційного оскарження реалізується шляхом подання належним чином оформленої касаційної скарги.

Касаційна скарга -- це звернення до суду касаційної інстанції з вимогою про перевірку рішення суду першої та (або) апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, на предмет його відповідності нормам матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга подається в письмовій формі, її зміст визначається конкретними обставинами справи, проте ст. 326 ЦПК містить перелік обов'язкових відомостей, які повинні бути зазначені в скарзі:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) судове рішення, що оскаржується;

5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

6) клопотання особи, яка подає скаргу;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються, який міститься після викладу обставин скарги.

Касаційну скаргу підписує особа, яка подає скаргу, або її представник. До касаційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

До касаційної скарги додаються також копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Ця вимога обумовлена тим, що отримавши вищевказані матеріали, особи, які беруть участь у справі, можуть підготуватися до захисту своїх прав, зокрема підготувати та подати заяву про приєднання до касаційної скарги тощо. Також повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

Касаційна скарга подається до суду особисто заявником або відправляється поштою. Якщо скарга подана особисто, завідувач канцелярії повинен відмітити час її надходження, засвідчивши це своїм підписом на скарзі. Час здачі скарги на пошту засвідчується печаткою на конверті, а час надходження в суд -- зазначенням відповідної дати на скарзі.

Касаційна скарга подається за правилами ст. 327 ЦПК безпосередньо до суду касаційної інстанції. Однією з додаткових гарантій реалізації суб'єктивного права на касаційне оскарження є закріплене у ст. 330 ЦПК правило, згідно з яким особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити, змінити її або відкликати.

Доповнити або змінити касаційну скаргу може тільки особа, яка її подала, до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції, а відмовитися від скарги -- до закінчення касаційного провадження.

Встановлення такого строку для доповнення або зміни касаційної скарги обумовлене тим, що суд касаційної інстанції розглядає справу в межах касаційної скарги. Відповідно її зміна чи доповнення мають бути здійснені до початку розгляду справи в суді касаційної інстанції, оскільки це впливає на межі судового розгляду.

При відкликанні касаційної скарги постановляється ухвала про повернення скарги, а в разі відмови від скарги -- закривається касаційне провадження. У першому випадку повторне звернення з такою самою скаргою допускається, у другому -- ні.

2. Повноваження апеляційних і касаційних судів, їх співвідношення:

а) незаконність або необґрунтованість судового рішення суду першої інстанції як підстава його скасування;

б) обсяг повноважень апеляційних і касаційних судів

Повноваження суду апеляційної інстанції -- це сукупність його прав та обов'язків, пов'язаних зі здійсненням встановлених законом процесуальних дій щодо рішення (ухвали) суду першої інстанції, що не набрало законної сили та є предметом перевірки за апеляційною скаргою.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право Стаття 307 ЦПК України.:

1) відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) скасувати рішення суду першої інстанції і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду;