5) повністю або частково скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а рішення залишає без змін, якщо визнає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи рішення, суд апеляційної інстанції може виявити окремі порушення, допущені судом першої інстанції, які не вплинули на правильність ухваленого рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд апеляційної інстанції вправі змінити рішення суду першої інстанції або скасувати його і ухвалити нове рішення відповідно до підстав, передбачених ст. 309 ЦПК:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Неповне з'ясування судом обставин справи полягає в тому, що суд не встановив всіх юридичних фактів, передбачених нормою матеріального права, наявність чи відсутність яких впливає на остаточне вирішення справи, або дослідив факти, не передбачені такою нормою.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, має місце у випадку безпідставних припущень щодо певних обставин, попри те, що вони не підтверджені зібраними по справі доказами, на підставі недостовірних, суперечливих, недопустимих доказів.

Невідповідність висновків суду обставинам справи має місце в тому разі, якщо суд на підставі встановлених фактів зробив неправильний висновок про взаємовідносини сторін.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо:

1) застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини;

2) не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише в тому випадку, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд скасовує рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду за наявності підстав, визначених ст.ст. 205, 207 ЦПК. У разі ухвалення судом першої інстанції законного і обґрунтованого рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи -- сторони у спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, не може бути підставою для застосування вищевказаних положень.

Суд апеляційної інстанції також має право скасувати рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції у разі, якщо допущені останнім помилки не можуть бути виправлені при розгляді справи в апеляційному порядку. Рішення суду відповідно до ст. 311 ЦПК підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;

2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;

3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі;

5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Висновки і мотиви скасування рішення судом апеляційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 ЦПК суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції має право:

1) відхилити апеляційну скаргу і залишити ухвалу без змін -- якщо суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону;

2) змінити, скасувати і постановити нову ухвалу з цього питання -- у випадку вирішення судом першої інстанції вказаного питання з порушенням норм процесуального права або якщо при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її вчинення;

3) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції -- якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Суддя-доповідач протягом десяти днів з дня отримання справи, з метою підготовки її до розгляду, вчиняє комплекс процесуальних дій, передбачених ст. 301 ЦПК:

1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) вирішує питання, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) виконує інші дії, пов'язані із забезпеченням розгляду справи.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів. Дійшовши висновку, що всі необхідні підготовчі дії вчинено і справа до розгляду готова, колегія суддів призначає її до розгляду. За необхідності колегія вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦПК справа має бути призначена у розумний строк, але не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення підготовки справи до розгляду.

Процесуальний порядок розгляду справи апеляційним судом врегульовано правилами, встановленими для розгляду справ судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, передбаченими для апеляційного провадження (ч. 1 ст. 304 ЦПК). У призначений для розгляду справи час головуючий відповідно до ст. 163 ЦПК відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення (ухвалу) якого суду розглядатиметься. Хоча така деталізація прямо не передбачена ЦПК, а вироблена судовою практикою, вона є досить важливою, оскільки ще до доповіді судді-доповідача усі присутні в залі судового засідання одержують інформацію про справу.

Надалі секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних по справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їхньої неявки, якщо вони відомі. Це дозволяє з'ясувати, чи є необхідність у вчиненні наступних процесуальних дій, чи слід відкласти розгляд справи. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

Необхідно підкреслити, що процесуальні наслідки неявки в засідання суду апеляційної інстанції не збігаються з наслідками неявки осіб, які беруть участь у справі, в суді першої інстанції Цивільний процес: Навч. посібник. - За ред. Ю.В. Білоусова. - К.: Прецедент, 2005. - С. 234. . Це зумовлено специфікою завдань, що стоять перед судом першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК нез'явлення сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Особи, які беруть участь у справі, не зобов'язані з'являтись на слухання справи, але повинні бути повідомлені про час її слухання для того, щоб вони могли реалізувати відповідні процесуальні права. Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано поважними.

Якщо розгляд справи розпочався і виявилося, що хтось з осіб, які беруть участь у справі, не володіє мовою судочинства і в судове засідання в зв'язку з цим викликався перекладач, то головуючий відповідно до ст. 164 ЦПК роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, попереджає під розписку про кримінальну відповідальність. Перекладач приводиться до присяги, текст якої ним підписується та приєднується до матеріалів справи.

В подальшому викликані у судове засідання свідки видаляються із зали судового засідання у відведене для цього приміщення, причому мають бути вжиті заходи щодо того, щоб свідки, які допитані, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.

Далі головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. У разі, якщо заява про відвід була відхилена або відвід не був заявлений, головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки.

Заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як заслухано думку решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановлюється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню. цивільний перегляд апеляційний касаційний

Якщо у судове засідання викликано експерта, йому роз'яснюються права та обов'язки. Він попереджається під розписку про кримінальну відповідальність, складає присягу.

Далі суд переходить до розгляду справи, який розпочинається доповіддю судді-доповідача, що її зміст встановлений ч. 2 ст. 304 ЦПК:

1) зміст рішення (ухвали), яке оскаржено;

2) доводи апеляційної скарги;

3) межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Після доповіді головуючий має з'ясувати, чи підтримує особа, яка подала апеляційну скаргу, свої вимоги, чи не відмовляється вона від поданої апеляційної скарги та чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою. В суді апеляційної інстанції діє принцип диспозитивності, тому позивач має право відмовитись від позову (ст. 306 ЦПК).

Після доповіді судді-доповідача дає пояснення особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, -- першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, згідно з правилами глави 4 розділу 3 ЦПК.

Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах у такій послідовності, в якій вони давали пояснення. Суд може обмежити тривалість судових дебатів шляхом оголошення на початку судового засідання часу, що для них відводиться. При цьому кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.

Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для постановлення ухвали, ухвалення рішення. За необхідності під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.

За результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції постановляє ухвали та ухвалює рішення. Порядок їх постановлення, вимоги щодо змісту та форми визначаються загальними правилами ст. 19 і глави 7 розділу 3 ЦПК з урахуванням винятків та доповнень, зазначених у ст.ст. 314--316 ЦПК.