Провадження в суді апеляційної інстанції є складовою частиною цивільного процесу. Діяльність суду й інших учасників процесу на цій стадії судочинства ґрунтується на тих же принципах, які діють у суді першої інстанції. Разом з тим апеляційне провадження має свої специфічні цілі, предмет судового розгляду, зміст, які відрізняють його від інших стадій процесу, а також певні етапи Шевчук П.І. Кривенко В.В. Апеляційне провадження за новим цивільним процесуальним законодавством. // Вісник Верховного Суду України. -- № 4. -- 2001. -- С.34..

Порядок перегляду судових рішень в новому Цивільному процесуальному кодексі передбачений Розділом V.

Згідно статті 291 нового Цивільного процесуального кодексу апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Аналіз норм ЦПК України дає можливість визначити найбільш характерні особливості інституту апеляційного провадження, а саме: апеляція подається на рішення (ухвалу) суду першої інстанції, що не набуло законної сили; справа по апеляційній скарзі або апеляційному поданню прокурора направляється на розгляд суду вищого рівня (апеляційного суду); подача апеляції обумовлена неправильним, на думку особи, що подає апеляційну скаргу або на думку прокурора, що подав апеляційне подання, застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права або порушенням норм процесуального права; апеляційний суд, розглядаючи справу, вирішує як питання факту, так і питання права, тобто як юридичну, так і фактичну сторону справи, у тім же обсязі, що й суд першої інстанції; розгляд справи в апеляційному суді здійснюється з дотриманням основних принципів судочинства Шевчук П.І., Кривенко В.В. Апеляційне провадження за новим цивільним процесуальним законодавством // Вісник Верховного Суду України. -- №4. -- 2001. -- С. 30..

Таким чином, аналіз ознак апеляційного провадження дає підстави для висновку, що суть апеляційного провадження складається в новому (повторному) розгляді й вирішенні справи судом апеляційної інстанції Штефан М.Й. Цивільний процес.-- К., 2001. -- С. 575..

Перегляд справи лежить в основі апеляційного провадження, становить його зміст і визначає його специфічні особливості. Він тісно пов'язаний з можливістю досліджувати нові докази й давати їм оцінку. При цьому необхідно враховувати, що ціль дослідження й оцінки доказів в апеляційному суді й у суді першої інстанції є відмінною рисою, оскільки діяльність суду першої інстанції спрямована на розгляд і вирушення справи власне кажучи, а діяльність апеляційного суду спрямована на повторний перегляд справи по суті з метою перевірки законності й обґрунтованості винесеного рішення. Тому завдання суду апеляційної інстанції здійснювати перегляд справи по суті не означають, що зникає розходження між судом першої й апеляційної інстанції.

Діяльність суду касаційної інстанції побудована на тих само засадах, що й суду першої інстанції. Касаційне провадження базується на його основних принципах, однак реалізація деяких з них має свої особливості, що обумовлені спеціальною метою цього провадження -- розглянути постановлені судові рішення, які набрали законної сили, на предмет їх відповідності нормам матеріального та процесуального права, ї

Умовно можна виділити три складові частини касаційного провадження:

1) порушення касаційного провадження;

2) підготовка справи до касаційного розгляду та попередній розгляд справи;

3) судовий розгляд справи та постановлення ухвали (рішення) суду касаційної інстанції.

Етап порушення касаційного провадження починається з моменту надходження касаційної скарги до канцелярії суду касаційної інстанції та її реєстрації. Після цього скарга передається в порядку черговості судді-доповідачеві, який протягом десятиденного строку вирішує питання про прийняття її до розгляду касаційним судом та про можливість зупинення виконання оскаржуваного рішення (ухвали) суду.

Одержавши оформлену належним чином касаційну скаргу, суддя-доповідач постановляє ухвалу про її прийняття. У разі надходження касаційної скарги, яка не відповідає встановленим ст. 326 ЦПК вимогам, несплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, до неї застосовуються правові наслідки, передбачені ст. 121 ЦПК, -- суддя залишає таку скаргу без руху та призначає строк для усунення недоліків, про що постановляється відповідна ухвала. Якщо в межах встановленого строку недоліки будуть виправлені, касаційна скарга вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається позивачеві.