Зміст

Вступ

Розділ 1. Зміст поняття «верховенство права»

1.1 Основні підходи до розуміння поняття «верховенство права»

1.2 Верховенство права і закону

1.3 Верховенство права в інтерпретації Конституційним Судом України

Розділ 2. Принцип верховенства права та його застосування в судовій практиці

2.1 Судова доктрина верховенства права: український досвід в європейському контексті

2.2 Застосування принципу верховенства права в національному адміністративному судочинстві

Розділ 3. Верховенство права: українські реалії та перспективи

3.1 Принцип верховенства права в Україні: основі загрози

3.2 Проблеми реалізації принципу верховенства права у сфері діяльності судової влади в Україні

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Актуальність теми: Принцип верховенства права - це одна з яскравих конституційних новел, уперше у вітчизняній історії запроваджена в Основному Законі України. Спочатку, досить незвичне для наших юристів, це явище (та й відповідне йому поняття) стало предметом досліджень українських фахівців із загальнотеоретичної юриспруденції. На сьогодні ж в Україні налічується велика кількість наукових і практико-прикладних статей, у назвах яких вжито поняття «верховенство права». Проте інтерпретація, розуміння цього явища й донині залишаються досить неоднозначними. Розглядаючи принцип верховенства права, мимоволі стикаєшся із питанням: чи все гаразд із розумінням цього принципу? На сьогоднішній день, верховенство права знаходиться під загрозою в усьому світі. Вразливим категоріям населення наразі бракує ефективних засобів захисту від того, як сильні світу цього маніпулюють законами, щоб зберегти владу і накопичити багатства. Реальне ставлення людей - політиків, суддів, адвокатів і, навіть, населення у цілому - до права і юридичних абстракцій є не менш важливим, ніж будь-яке конституційне закріплення прихильності до принципу верховенства права. В українських умовах демократія до недавніх пір була синонімом монархії. Слабкість інститутів державної влади та принципу верховенства права на початку періоду становлення незалежності визначала можливість вільного вираження політичних інтересів як окремих осіб, так і груп населення. Несформованість та слабкість політичних фігур позначалась на недемократичному впливі на суспільство. Тому, на сьогодні проблема визначення принципу верховенства права є однією з найбільш актуальних в українській юриспруденції. Тим паче, що єдиного погляду на це не існує ні в Україні, ні закордоном, про що можуть свідчити численні публікації з даної тематики та й, зрештою, суперечлива судова практика.

На сьогодні можна виокремити чимало досліджень, присвячених висвітленню важливості принципу верховенства права у побудові правової системи будь-якої держави. Переважна більшість наукових досліджень зазначеної проблематики має конституційно-правовий характер, результати яких формулюються значною мірою у теоретичній площині, залишаючи осторонь не менш важливі прикладні аспекти дії принципу верховенства права. Усунути зазначений недолік видається можливим шляхом проведення комплексного дослідження теоретико-прикладних аспектів трансформації принципу верховенства права у позитивному праві України. Невирішеним залишається також проблеми трансформації принципу верховенства права у законодавстві України. Все вище викладене зумовлює актуальність теми даного дослідження.

Мета дослідження: зробити критичний аналіз основних підходів, що склались у визначенні принципу верховенства права у світовій та українській правничій теорії, а також на конкретних прикладах продемонструвати сучасні тенденції, що, з одного боку, свідчать про відхід від позитивізму до природного права, а з іншого - не заперечують і цінності писаного закону; підтвердити тезу про те, що визнання в Україні верховенства права з позицій природно-правової доктрини є закономірним процесом, зумовленим, насамперед, світовими тенденціями розвитку цього принципу.

Завданням дослідження є з`ясування основних підходів до розуміння та визначення поняття «верховенства права»; зробити порівняльний аналіз понять: «верховенство права» та «верховенство закону»; дослідити застосування принципу верховенства права в українському судочинстві; проаналізувати основні загрози утвердження та реалізації принципу верховенства права в Україні.

Методи дослідження: У процесі дослідження використовувалася система загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, в тому числі формально-логічний, систематичний, аналітичний, порівняльно-правовий, історичний.Дослідження базується на Конституції України, Рішеннях Конституційного Суду України та інших законодавчих документах.

Ступінь наукової розробленості теми: Історія розвитку філософсько-правової думки свідчить, що принцип верховенства права досліджувався вченими протягом багатьох століть. Поява зазначеного терміна тісно пов'язана з розвитком англосаксонської правової системи. Так, вперше визначення принципу верховенства права було запропоновано англійським вченим та політичним діячем Д. Гаррінгтоном у 1656 р. Під зазначеним принципом він розуміє «імперію законів, а не людей». Його співвітчизник К. Маклвейн визначав, що «верховенство права - це юридичне обмеження держави (з боку законів), повна протилежність свавільному правлінню». Більш глибоке дослідження цього питання було здійснене англійським професором А. Дайсі, який в понятті принципу верховенства права виділяє найбільш цінний та значимий його аспект, так звану «ідеальну державну діяльність» - діяльність щодо забезпечення прав людини. А. Дайсі, досліджуючи це питання, виходив з природи англійського загального права, основою якого, протягом усієї англійської історії, слугував принцип «верховенства розуму». Класична теорія англійського загального права була викладена англійським теоретиком природного права У. Блекстоуном ще у XVIII ст., і саме принцип верховенства розуму і є ідеальною характеристикою принципу верховенства права.

Розгляд сучасних підходів європейських дослідників до визначення принципу верховенства права буде неповним без врахування вітчизняних підходів щодо тлумачення цієї державно-правової категорії. Серед українських вчених-адміністративістів, представників науки теорії права та конституційного права, які зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняних уявлень про зміст принципу верховенства права та його значення для розвитку доктринальних положень юридичної науки з урахуванням досвіду зарубіжних держав, слід зазначити В.Б. Авер'янова, С.П. Головатого, В.О. Зайчука, В.М. Кампо, М.І. Козюбру, А.М. Колодія, В.В. Копейчікова, Д.М. Лук'янця, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, А.О. Селіванова, В.Ф. Сіренка, Ю.М. Тодику, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка та ін.

З часів незалежності у дослідженнях вітчизняних вчених основна увага приділялася розмежуванню поняття верховенства права з поняттям правової держави, принципом законності, а також широко відомою стала дискусія щодо співвідношення принципів верховенства права та верховенства закону. Разом з цим важливо згадати те, що впродовж радянського періоду розвитку адміністративного права, радянські вчені досліджували принцип верховенства права переважно з точки зору виявлення негативних ознак буржуазного пригноблення мас трудящих. Як слушно зауважують В.М. Шаповал, «про принцип верховенства йдеться у конституціях, зокрема, Білорусі, Македонії, Хорватії, але тільки в Конституції України йдеться і про верховенство права (ст. 8), і про правову державу (ст. 1)». Ці поняття є синонімічними, та все ж таки поняття «верховенство права» більше характеризує правопорядок, який існує в державі. А поняття «правова держава» більше характеризує саму державу, її органи, їх організацію та функціонування.

Структура роботи: Специфіка теми, мета і завдання дослідження визначили послідовність викладення матеріалу і структуру дипломної роботи. Вона складається із вступу, трьох розділів, які мають сім підрозділів, висновків, бібліографічних посилань та списку використаних джерел.

Розділ 1. Зміст поняття «верховенство права»

1.1 Основні підходи до розуміння поняття «верховенство права»

Принцип верховенства права має тривалу історію практичного оформлення та доктринального оформлення, філософського осмислення і в своєму сучасному розумінні та застосуванні основних його параметрів є одним із найцінніших здобутків людства. Про це наголошується в документах ООН, Ради Європи, ЄС, відображено в доктринах та актах багатьох держав.

Досить поширеною є точка зору, що принцип верховенства права є новим явищем для України. Такий погляд є не зовсім точним. Дослідники відмічають, що ідеї панування права природи або логосу над писаним правом держави відомі з античних часів, а ознаки прояву принципу верховенства права явно проглядаються ще в Київській Русі. Навіть участь Радянського Союзу в міжнародних організаціях і конвенціях, базованих на багатьох елементах верховенства права, давало поштовх для роздумів у цьому напрямку. Тому сьогодні більш слушно говорити про те, що після тривалого примусового панування в нашій країні правового позитивізму у брутальній формі класового права, є значні труднощі в утвердженні верховенства права в різних ділянках суспільно-правового життя, а саме: у судочинстві, у законотворенні, у діяльності виконавчої влади, у доктрині, у системі правової освіти тощо.

Безперечно, обнадійливим є вже те, що сьогодні принцип верховенства права закріплений у ст. 8 Конституції України1, в законах “Про судоустрій України”, “Про Конституційний суд України”3 тощо. Більш того, окремі важливі елементи цього принципу містяться у багатьох сучасних законодавчих актах України. Ми вже маємо низку рішень Конституційного суду України та загальних судів, в яких застосовано верховенство права. Паралельно слід відмітити, що окремі фахівці вважають цей принцип основоположним в діяльності саме Конституційного Суду. Що стосується судів загальної юрисдикції, то, на їх думку, вони є «судами норми» (на відміну від «суду права», яким є Конституційний Суд)і основоположним принципом для них має бути принцип законності. На наш погляд, така позиція звужує дію принципу верховенства права і є неприйнятною. Цей принцип діє щодо всіх суб'єктів суспільних відносин. [10, С.46]

Сучасна українська філософська та правова думка вже підготувала певний теоретичний ґрунт для розуміння та практичного впровадження принципу верховенства права. На цьому зрізі певні труднощі полягають у тому, що всеохоплюючого визначення поняття верховенства права дати неможливо. Справа в тім, що це не вузька категорія, а мега-принцип, який визначає вимоги до багатьох суспільних інститутів з метою забезпечення природних прав і свобод людини. Втім великого практичного значення набули наступні уявлення українських та зарубіжних вчених щодо згаданого принципу.