Взаємодія оперативних та слідчих підрозділів у розкритті та розслідуванні злочинів

Проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва окремих слідчих дій. Необхідність у наданні цього сприяння виникає при проведенні слідчих дій, що вимагають попереднього вивчення тих чи інших об'єктів за допомогою спеціальних засобів і методів, найчастіше в період підготовки до обшуку, затримання і допиту підозрюваного. Так, органом дізнання можуть бути отримані оперативно-розшукові дані про особливості того чи іншого будівлі або приміщення, де має провести обшук, про розташування схованок та інших місць зберігання розшукуваних предметів і т.п. Оперативно-розшуковим шляхом можна отримати і дуже цінну інформацію про особливості характеру підозрюваного (обвинувачуваного), його звички, уподобання, про передбачувану лінії поведінки і тих хитрощах, до яких він може використовувати на допиті. Отримавши відповідну інформацію слідчий повинен ретельно продумати як шляхи і способи її використання, так і лінію власної поведінки при виробництві тієї чи іншої слідчої дії. Повідомлення слідчого про результати оперативних заходів у справах, переданим йому органом дізнання до встановлення злочинця. Дана процесуальна форма взаємодії, на відміну від раніше розглянутих, застосовується не часто. Пояснюється це тим, що абсолютна більшість кримінальних справ про злочини своєї підслідності слідчі органів внутрішніх справ збуджують самі. Відомчими нормативними актами МВС України встановлено, що слідчі підрозділи МВС У повинні організовувати роботу таким чином, щоб справи про злочини, пов'язаних з діяльністю організованих злочинних груп, а також у сфері економіки, віднесених до підслідності слідчих органів внутрішніх справ, як правило, порушувалися ними ж. І це правильно, оскільки «закон, встановлюючи по більшості кримінальних справ обов'язковість попереднього розслідування виходить з того, що слідчий, а не орган дізнання найбільш підготовлений для ведення провадження у цих справах». Однак на практиці завжди мають місце випадки, коли виникає необхідність у виробництві невідкладних слідчих дій, а слідчий чомусь не може негайно приступити до розслідування. Коли ж слідчий приступає до розслідування, він повинен знати, яка оперативно-розшукова робота проводиться у справі, переданій йому органом дізнання до встановлення злочинця. Однак слідчий, з тих чи інших причин, не завжди може бути обізнаний про результати цієї роботи, а отже, не може використовувати їх в інтересах слідства.

Організаційні форми взаємодії

Основними організаційними формами взаємодії є слідчі та слідчо-оперативні групи.

Різниця між слідчими групами та слідчо-оперативними полягає в наступному [10]: слідчі групи створюються у разі складності справи або його великого об'єму; робота декількох слідчих по одній справі сприяє скороченню термінів, визначено нові шляхи та всебічності розслідування.

У порівнянні з групою слідчих слідчо-оперативна група має такі переваги:

Вона дає найкращі результати у розкритті злочинів за гарячими слідами, а також неочевидних, найбільш замаскованих економічних злочинів і нерозкритих злочинів минулих років;

Забезпечує систематичне і ефективну взаємодію слідчих і оперпрацівників при розслідуванні конкретних кримінальних справ;

Слідчо-оперативна група, на відміну від групи слідчих може створюватися для виробництва тільки одного слідчої дії, наприклад, огляду мета події.

Створення слідчо-оперативних груп стало можливим в умовах організованого об'єднання слідчих та оперативних апаратів у системі органів внутрішніх справ.

У слідчій практиці склалося кілька видів слідчо-оперативних груп, що розрізняються між собою за завданнями (для огляду місця події, розкриття злочину по гарячих слідах, розслідування справ минулих років), складу (слідчі органи та оперативні працівники міліції і т.п.), періоду діяльності (для роботи в одній справі і постійно діючі). При цьому кожна з них має окрему специфіку в їх організації. Разом з тим всі слідчо-оперативні групи, незалежно від етапу та періоду діяльності, мають багато спільного як за складом, так і по порядку їх організації. Розглянемо деякі з них. Слідчо-оперативні групи з огляду місць події (чергова). Для швидкого розкриття злочинів по гарячих слідах велике значення має огляд місця події, це пов'язано з розширенням можливостей використання в розшукових і процесуальних цілях матеріальних слідів злочину та інших об'єктів огляду, а також з впровадженням в практику експертно-криміналістичних, слідчих та оперативно-розшукових підрозділів, нових видів науково-технічних засобів та приладів. Слідчо-оперативні групи (СОГ) по огляду місця події створюються начальником органу внутрішніх справ шляхом видання наказу, затвердження графіків чергування слідчих, оперативних працівників, експертів-криміналістів, кінологів. Він же визначає кількість чергових СОГ, графік їх роботи та відпочинку виходячи з штатної чисельності та оперативної установки. Особовий склад зазначених СОГ надається черговій частині органу внутрішніх справ і підпорядкований черговому. Він дає вказівки про збір членів СОГ для виїзду на огляд місця події забезпечує їх транспортом і відправляє на місце події. Вбрання з проведенням огляду місця події. Передбаченого ст. 178 КПК, у завдання СОГ входить і розкриття злочину, тобто розшук і затримання злочинця. Для цього паралельно з оглядом місця події проводяться пошукові й оперативно-розшукові заходи на території, що належить до місця події. У цьому полягає основна особливість діяльності зазначених СОГ, які одночасно проводять огляд місця події (керівник - слідчий) і пошукові, оперативно-розшукові заходи, спрямовані на розшук і затримання злочинця (керівник - співробітник карного розшуку, а у справах про пожежі - співробітник ДЗБЕЗ).

Спеціалізовані слідчо-оперативні групи.

Дані СОГ створюються для розслідування і розкриття певної категорії злочинів, у тому числі за якими особи котрі здійснили, не встановлені. Така СОГ є постійно діючим формуванням, створюваним у республіках, краях, областях, великих містах і на транспортних вузлах. Кількість створених СОГ і межі забезпечуваних ними територій визначаються з урахуванням ситуації, оперативної обстановки. Спеціальна слідчо-оперативна група формується з найбільш кваліфікованих слідчих і працівників карного розшуку, які мають достатній досвід розслідування злочинів даної категорії. Вона складається зі слідчої та оперативної груп, а також фахівців. Основним завданням цих груп є розкриття умисних вбивств, у тому числі вбивств минулих років, справи про які призупинені за не встановленням винних. Виходячи з важливості поставлених завдань перед такою СОГ, включеним в неї слідчим і оперативним працівником не може бути доручена робота не пов'язана з знаходяться у їх провадженні справах про вбивство. Характерною особливістю такої групи є те, що слідчий СОГ проводити розслідування до моменту встановлення особи, яка вчинила злочин і, після виконання невідкладних слідчих дій по відшукання і перевірці доказів його винності, за вказівкою керівника прокуратури передає справу для подальшого розслідування по територіальності.