На суд покладається обов'язок контролю за виконанням вироків. Адміністрація місця позбавлення волі повинна сповіщати суд про місце відбування покарання засудженим (ст. 404 КГІК України). З цього положення закону випливає, що всі наступні переміщування засудженого (переведення з колонії до тюрми, умовно-дострокове звільнення і т. ін.) мають бути відомі суду, що виніс вирок.

У процесі виконання покарання адміністрації УВП можуть бути відомі обставини, що потребують перегляду вироку. У таких випадках адміністрація зобов'язана довести зазначені обставини до відомості службових осіб, від яких залежить винесення протесту в порядку нагляду.

Контроль суду за виконанням вироків і взаємодія судів з органами, виконуючими покарання, забезпечує ефективне виконання вироку, сприяє досягненню мети виправлення засуджених, загального і спеціального запобігання. Форми взаємодії судів та установ виконання покарання постійно розвиваються. Останніми роками поширюється така форма взаємодії цих органів, як участь судів в опрацюванні заходів щодо поліпшення виховної роботи з засудженими і закріплення результатів виправлення відносно до звільнених від покарання. Ця форма закріплена в багатьох постановах вищих судових органів, в яких підкреслюється необхідність рекомендувати судам, на території яких є установи виконання покарання, підтримувати постійний зв'язок з адміністрацією УВІ! і спостережними комісіями та службами по справах неповнолітніх; брати участь в опрацюванні заходів щодо поліпшення виховної роботи в УВП.

3. СУТНІСТЬ ТА РОЛЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В РЕГУЛЮВАННІ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН

3.1 Взаємодія органів місцевого самоврядування з судовими органами, участь громадян в регулюванні суспільних відносин

судовий правоохоронний орган покарання

Взаємодія судових органів з органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування полягає, у першу чергу, в організаційному забезпеченні діяльності судів (матеріально-технічне, кадрове, інформаційно-правове забезпечення, забезпечення виконання судових актів), що здійснюється Міністерством юстиції України, Міністерством юстиції Автономної Республіки Крим і управліннями юстиції на місцях.

Сприяння суддям у вирішенні житлових проблем, забезпеченні транспортом і зв'язком покладено на виконавчі органи місцевих рад. Службові приміщення передаються судам згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 р.№197. Згідно з названим Положенням, службові приміщення передаються на баланс судів безоплатно. Передані службові приміщення закріплюються за судами і належать їм на праві оперативного управління. Судам передаються:

службові приміщення, які перебувають у загальнодержавній власності, - міністерствами та іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами державної виконавчої влади, які здійснюють функції з управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності;

службові приміщення, які перебувають у власності Автономної Республіки Крим, - Верховною Радою Автономної Республіки Крим;

службові приміщення, які перебувають у власності адміністративно- територіальних одиниць, - обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, селищними, міськими радами.Службові приміщення недержавної форми власності судам передаються урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями після їх викупу за рахунок державного бюджету в разі неможливості передати судам інші службові приміщення.

Передача службових приміщень на баланс судів після прийняття відповідного рішення проводиться комісією з питань приймання-передачі службових приміщень судів, яка утворюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Ця комісія визначає технічний стан службового приміщення та об'єктів комунального призначення, що його обслуговують.

Якщо службове приміщення суду та об'єкти комунального призначення, які його обслуговують, відповідно до висновків комісії визнані такими, що потребують ремонту, орган, який утворив комісію, приймає рішення про джерела фінансування і терміни виконання ремонтних робіт, у тому числі з залученням в установленому порядку коштів підприємства, установи, організації, на балансі яких перебуває службове приміщення. Ремонт проводиться до завершення передачі службового приміщення на баланс суду.

Передача службового приміщення суду здійснюється разом з відповідною технічною документацією на нього (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та ін.), а також документами, що встановлюють право на нього.

Розрахунки витрат на утримання службових приміщень судів узагальнюються і враховуються під час формування державного бюджету на наступний рік.

Демократія відрізняється від інших політичних систем саме рівнем участі громадян в процесі управління, що не закінчується кабіною для голосування, а проявляється у щоденній діяльності. Розглянемо рівень місцевого самоврядування, адже поглиблення співпраці громадських організацій і органів міської виконавчої влади в обговоренні проектів рішень є важливим чинником формування громадянського суспільства та соціально- економічного розвитку регіонів України. Говорячи про українські реалії, експерти зазначають, що за два останні роки співробітництво між державним та громадським сектором, зокрема, з питань спільного формування та розвитку державної політики на місцевому рівні, дещо активізувалося . І загалом, громадські організації можуть справляти вплив на формування та розвиток державної політики передусім на місцевому рівні, на національному ж основними гравцями залишаються впливові політичні та бізнесові структури.

Це є резутьтатом недостатної розвиненості третього сектору (зокрема, для українського третього сектору на даному етапі характерна відсутність інтеграційних структур національного рівня, спроможних забезпечити суттєвий вплив на державну політику, недостатній обсяг відповідного досвіду конструювання міжсекторальних партнерств, проблеми відкритості громадських організацій, що відображають їх певну незахищеність від втручання ззовні), щоб бути значним авторитетом в очах представників державної влади та громадськості загалом. Важливим є недостатній рівень довіри громадян до громадських організації, що, у свою чергу, пов'язано із нерозвиненістю третього сектору в Україні, та досі невисоким рівнем громадянської свідомості українців, що звикли вбачати державу єдиним реальним і можливим захисником своїх інтересів, низьким рівнем знань про роль і значення громадських організацій.

Зрозуміло, що принцип поширення влади органів місцевого самоврядування - територіальний. І місцева влада має певні завдання перед громадянами:, серед яких і гарантування та створення можливості доступу до послуг, які відповідають на потреби даної спільноти шляхом: забезпечення реалізації основних послуг, розвитку методів реалізації послуг та пошуку інформації про нові потреби, забезпечення безвідмовності діяльності системи надавання послуг. Певна традиція самоврядування, зрештою правно обґрунтована, вказує на головні сфери, у яких локальна влада повинна реалізовувати завдання перед громадянами: утримання на відповідному рівні умов життя мешканців, розвитку громадської культурної діяльності на користь громадян та забезпечення громадського порядку. Одним із завдань громадських організацій, поряд із їх основною діяльністю є моніторинг, контроль за державними службами, які реалізують визначені завдання у різних сферах політичного-та суспільно-економічного життя.

Передумови для поглиблення та розвитку такої співпраці, передусім на місцевому рівні, в Україні є, зазначають експерти, і вони пов'язані із тим, що у нас надзвичайно великі повноваження органів місцевого самоврядування, особливо у соціальній сфері, не мають достатнього фінансового забезпечення та достатньої кількості кваліфікованих працівників відповідних місцевих служб, приватизація об'єктів медицини, освіти та культури законодавчо заборонена, а надання платних послуг у комунальних закладах конституційно обмежена, хоча це не звільняє місцеву владу від зобов'язань перед громадою у забезпеченні відповідними медичними, освітніми та культурними послугами, незадовільний рівень життя населення далеко не найкраще тло для діяльності будь-якої влади !\ Також важливою передумовою поглиблення співпраці є прийняття нового бюджетного кодексу, згідно з яким фінансування органів районного самоврядування

Гірняк М. Європейська Хартія місцевого самоврядування в правовому полі України: Аналіз ситуації// Людина і політика. - 2001. №3.здійснюватиметься без посередництва обласних органів місцевого самоврядування.

Громадські організації є серйозним партнером у визначенні стратегій локального розвитку, зокрема розвитку міст, районів тощо. Кожне місто, район повинні мати стратегічний план розвиту, що враховував би інтереси членів громади. Залучення громадських організацій є надзвичайно важливим як на етапі стратегічного планування, так і в процесі реалізації вироблених програм, адже для того щоб певна програма чи проект були адекватної до реальної ситуації, слід врахувати інтереси представників усіх сегментів громади та забезпечити механізми участі громадян в їх обговоренні, реалізації га моніторингу за виконанням. Щоб стати дієвим механізмом використання позитивною потенціалу економічної та політичної активності в місті, зазначає Соскін, стратегічний план його розвитку повинен складатися з таких пріоритетних програм: розбудова інфраструктури міста, зайнятості населення, поліпшення рівня комунальних послуг, стимулювання ділової активності, містобудування, раціонального та ефективного використання землі, кадрового забезпечення (підготовки та перепідготовки кадрів) та ін. Зрозуміло, що подібні програми повинні бути розроблені в результаті тісної взаємодії та конструктивного діалогу всіх секторів.

Аналізуючи досвід співпраці органів місцевої влади та неурядових організацій, дослідники виділяють такі організаційні форми співпраці (під поняттям форма співпраці розуміються підрозділи чи окремі працівники органів, на яких покладено обов'язки взаємодії з організаціями третього сектора; різноманітні ради, комітети та ін., учасниками яких є представники двох зазначених сторін, що можуть бути використанні на рівні місцевого самоврядування):

1. "Галузеві" підрозділи, що здійснюючи підготовку та реалізацію програм, проектів та заходів в профільних сферах (соціальний захист населення, освіта, культура тощо), мають взаємодіяти із громадськими організаціями, що працюють у відповідному напрямі, розглядати питання розміщення серед них соціального замовлення. Має сенс, зазначають дослідники, передбачити, прописати обов'язки щодо такої взаємодії в документах, які регламентують діяльність галузевих підрозділів органів державної влади та місцевого самоуправління.

Спеціально орієнтовані на громадські організації підрозділи державних та муніципальних органів. Основним завданням яких є налагодження конструктивної співпраці органів державної влади та місцевого самоуправління з неурядовими організаціями. Такі підрозділи можуть стати лобістами інтересів третього сектора, ініціюючи підготовку та прийняття спеціальних законодавчих та нормативних актів (наприклад, законів про благодійну діяльність у відповідному регіоні, соціальне замовлення), відстоюючи інтереси незалежних некомерційних організацій під час вирішення питань оподаткування, розробки й реалізації державних та муніципальних програм, проектів і т.п.