Положення визначає особливості взаємодії суду з засобами масової інформації та журналістами, розроблено на підставі законодавства України з повагою до свободи слова журналістів та редакційної свободи ЗМІ, з урахуванням права громадян отримувати інформацію із зали суду, особливостей роботи медіа при висвітленні судових справ та з огляду на важливість авторитету і неупередженості суду в демократичній державі.

Посадова інструкція спеціаліста суду із зв'язків з громадськістю встановлює єдині засади діяльності, обсяг посадових обов'язків та основні вимоги щодо їх виконання, права та відповідальність особи, яка обіймає посаду спеціаліста суду із зв'язків з громадськістю, його кваліфікаційні вимоги.

Висновки

Конституційний Суд повинен забезпечувати реалізацію принципу верховенства права, ефективне функціонування всієї судової системи через здійснення якісного правозастосування. В даному аспекті набуває актуальності проблема якісного нормотворення з боку законодавчої гілки влади. Адже єдиним органом законотворчої діяльності в Україні, який здійснює правовизначальний вплив не тільки на функціонування Конституційного Суду, але і всієї системи управління в цілому є український парламент, який в першу чергу, має бути зацікавлений у створенні повноцінної системи законодавства, усунення суперечностей та колізій у правовому регулюванні суспільних відносин, проведенні реформування системи судів, починаючи насамперед з Конституційного Суду. Безперечно, чинна Конституція потребує доопрацювання, і насамперед в тих положеннях, які визначають засади взаємодії гілок влади.

Крім того, одним з важливих моментів є надання права законодавчої ініціативи судовій гілці влади, на що вона логічно має претендувати як одна з незалежних інститутів. І суб'єктом законодавчої ініціативи, окрім народних депутатів, Кабінету Міністрів та Президента має стати і Конституційний Суд України з метою утримання повноцінного балансу та ефективної взаємодії трьох гілок влади.

Гарантоване ст. 143 Конституції України право територіальної громади на самоврядування забезпечується правом кожного громадянина України брати участь у місцевому самоврядуванні. Ст. З Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками.

Останнім часом все більше уваги вітчизняних науковців в галузі державного управління прикуто не тільки до проблем формування громадянського суспільства, а й до проблеми ефективного розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування і органами державної влади на місцевому рівні. Все це породжує ситуацію, коли йде постійне протистояння між цими майже незалежними з точки зору природи владних повноважень структур. Саме без такого ефективного розподілу повноважень, який можливий за рахунок впровадження ключових європейських принципів в побудову архітектури органів влади - децентралізації та деконцентрації.

Зараз відбувається складний процес поступової децентралізації державної влади та розвитку громадянського суспільства, одне із найважливіших місць в якому належить третьому сектору, що поступово накопичує в собі ресурси, формує необхідні інфраструктури, набуває досвіду (випрацьовує і вдосконалює процедури та механізми роботи із громадськістю, самоорганізації та співпраці з державою на партнерських засадах відповідно до потреб та вимог суспільства).

Список використаної літератури

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. (з наступними змінами). - К.: Велес, 2010. - 48 с.

2. Констигуция Автономной Респубтики Крьім от 21 октября 1998 года Затв. Законом України від 23 грудня 1998 року // Крьімские Известия, 1998 -27 октября.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України. - X.: ТОВ «Одіссей». - 2010. - 232 с.