До пасивного виборчого права належить і таке обмеження, як несумісність. Воно полягає в тому, що народні депутати здійснюють свої повноваження виключно на постійній основі. Народний депутат України не може бути депутатом іншого представницького органу державної влади або органу місцевого самоврядування, а також перебувати на державній службі. Відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України» статус депутата несумісний із заняттям будь-якої іншою діяльністю за сумісництвом з отриманням матеріальної винагороди, за винятком викладацької, наукової роботи та літературної, художньої та іншої творчої діяльності у вільний від роботи час. Принцип несумісності закріплюється в українському законодавстві виключно з метою звільнити народних депутатів для виконання ними складних і відповідальних депутатських обов'язків. За законами України права голосу не мають громадяни, визнані судом недієздатними. Крім перерахованих вище, будь-які обмеження виборчих прав громадян України залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних переконань, роду і характеру занять забороняються.

Конституційний Суд визнав неконституційним положення нового Закону «Про вибори народних депутатів України» 1997 р. про те, що здійснення виборчого права зупиняється для осіб, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі - на час перебування в цих місцях, і новий закон про вибори такого положення вже не має.

Принцип вільних виборів означає, що виборець сам вирішує, чи брати участь йому у виборчому процесі і якщо так, то в якій формі. Виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. [ 10, 734 с. ]

Неучасть виборців у виборах називається абсентеїзм. Абсентеїзм може бути як політичним, так і аполітичним. Аполітичним абсентеїзм буває, якщо виборець не йде на вибори через хворобу, від'їзду, або тому, що його це просто не цікавить. Політичним абсентеїзм буває, коли виборець використовує свою неучасть у виборах як політичну демонстрацію, коли його не влаштовують висунуті кандидати, їх позиції, коли він вважає, що вибори не можуть бути чесними і т.д.

Гарантією вільного волевиявлення громадянина при голосуванні є і те, що в день голосування і під час подачі голосів у виборчих приміщеннях не допускається ніяка виборна агітація.

Цей принцип передбачає рівну для кожного виборця можливість впливати на результати виборів. Рівність виборчого права забезпечується, насамперед, наявністю у кожного виборця такого ж числа голосів, що і у будь-якого іншого виборця. Виборець включається тільки в один список по одному виборчому округу, і кожен виборець має один голос у багатомандатному і один голос в одномандатному округах; володіє рівним правом стати ініціатором висунення кандидата; рівним правом брати участь у передвиборчій агітації. Для дотримання принципу рівного виборчого права необхідно, щоб всі голоси мали рівну вагу, тобто рівний вплив на результат виборів. Це досягається забезпеченням єдиної норми представництва: на кожного депутата має доводиться однакове число жителів (з урахуванням цієї норми утворюються виборчі округи).

Виборче право здійснюється на рівних підставах всіма громадянами незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак.

Пряме виборче право означає, що депутати обираються безпосередньо виборцями: кожен голосує особисто (виборчі бюлетені видаються тільки на підставі списку виборців і лише за пред'явленням документа, що засвідчує особу), голосування за інших осіб не допускається.

Принцип таємного голосування полягає у виключенні зовнішнього спостереження і контролю над волевиявленням виборця. Сенс його в тому, щоб гарантувати повну свободу цього волевиявлення. [11, С.29-33 ] Ст.: Закону України «Про вибори народних депутатів» говорить: «Голосування на виборах депутатів є таємним: контроль над волевиявленням виборців забороняється». Забезпечується таємниця голосування відповідним порядком створення виборчих дільниць, формою виборчого бюлетеня, яка виключає можливість встановити, який бюлетень опустив у виборчу урну даний виборець, а також те, що виборець заповнює виборчі бюлетені в закритій від сторонніх поглядів кабіні, потім опускає бюлетень у виборчу скриньку. Реалізація принципу таємного голосування забезпечується також закріплене у Законі відповідальністю осіб, які порушили таємницю голосування.

Важливим моментом у підготовці та проведенні виборів є гласність і відкритість виборчого процесу (ст. 12). Виборчі комісії повинні інформувати громадян про свій склад, місцезнаходження, режим роботи, про утворення виборчих округів і дільниць, знайомити їх зі списком виборців, виборчими програмами (платформами) кандидатів у депутати, партій та їх виборчих блоків і т.д. Засоби масової інформації об'єктивно висвітлюють хід підготовки і проведення виборів депутатів. Гласність передбачає не тільки об'єктивне висвітлення виборчого процесу, але й участь громадськості в контролі за ходом проведення виборів, введення практики офіційних спостерігачів. Офіційними спостерігачами можуть бути представники від іноземних держав і міжнародних організацій, від громадських організацій України та кандидатів у народні депутати. Положення про статус офіційних спостерігачів розробляється і затверджується Центральною виборчою комісією, яка визначає порядок акредитації офіційних спостерігачів; повноваження та гарантії їх діяльності під час проведення виборчої кампанії.

Таким чином, виборча система в Україні базується на демократичних принципах. Вибори є вільним волевиявленням народу. Підготовка і проведення виборів і здійснюється в відкритій формі.

3. Порядок висування та реєстрації кандидатів у народні депутати

Закон України "Про вибори народних депутатів України" в редакції від 5 травня 2014 року передбачає, що вибори народних депутатів здійснюються на засадах змішаної виборчої системи : половина депутатського корпусу (225 депутатів) обираеться а пропорційною виборчою системою із закритими списками ( право висування належить виключно партіям, встановлений 5%-й прохідний бар'єр), інша половина обирається в одномандатних округах за мажоритарною системою відносної більшості.

Виборчий процес, по виборах народних депутатів України, включає такі етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації; 5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій. У випадках, передбачених цим Законом, виборчий процес включає також такі етапи: 1) повторне голосування; 2) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування. Виборчий процес завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.

Суб'єктами виборчого процесу є: 1) виборець; 2) Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону; 3) партія, що висунула кандидата у депутати; 4) кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; 5) офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом (далі - офіційний спостерігач від партії, кандидата у депутати, громадської організації).

Висування кандидатів у депутати є однією з найважливіших стадій виборчого процесу. На цій стадії визначається коло осіб, з-поміж яких будуть обрані Президент України, народні депутати України, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови. Кандидатом може бути висунутий будь-який громадянин України, який є суб'єктом пасивного виборчого права.

Вибори народних депутатів можуть бути черговими або позачерговими. Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення. Позачергові вибори народних депутатів призначаються Президентом України з підстав і в порядку, встановлених Конституцією України.

Висування кандидатів у депутати розпочинається за 90 днів і закінчується за 79 днів до дня виборів. Висування здійснюється політичними партіями, дозволяеться також само висування.

Депутатом може бути обраний громадянин України (ценз громадянства), який на день виборів досяг двадцяти одного року (віковий ценз), має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років (ценз осілості).

Не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Право висування кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі реалізується виборцями через партії у порядку, передбаченому Законом України «Про вибори народних депутатів України».

Право висування кандидатів у депутати у одномандатних округах реалізується виборцями через партії або шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Законом.

Порядок висування кандидатів у депутати партією

1. Висування кандидатів, формування та затвердження виборчого списку кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі та висування кандидатів у депутати від партії в одномандатних округах здійснюється партією на з'їзді (зборах, конференції) у порядку, встановленому статутом партії.

2. Партія може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійну особу, яка відповідно до статті 9 цього Закону має право бути обраною депутатом.

3. Партія може висунути:

1) виборчий список кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі у кількості, яка не перевищує 225 осіб;

2) по одному кандидату у депутати в кожному одномандатному окрузі.

4. Форма виборчого списку кандидатів у депутати від партії затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як за сто двадцять днів до дня голосування.

У загальнодержавному виборчому округу обираються 225 народних депутатів за пропорційною виборчою системою . Правом висувати кандидатів у цьому окрузі наділено політичні партії. Кандидати висуваються партією на з'їзді партії, який проводиться відповідно до її статуту. Причому парті я висуває кандидатів у формі виборчого списку ( не більше 225 кандидатів), а це означає, що розподіл мандатів після виборів усередині списку здійснюється залежно від розташування того чи іншого кандидата у списку. Дозволяється висувати партії кандидатом особу, яка є членом цієї партії або є безпартійною. Особа може бути кандидатом за виборчим спском лише однієї партії.