Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Юридичний факультет

Кафедра АГПФЕБ

Контрольна робота

з дисципліни «Злочини у сфері господарської та службової діяльності»

на тему: «Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст.211)»

Виконала: Рязанець Юлія

Перевірив: викладач Рєзнік О.М.

Суми - 2014

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності

2. Об'єкт й об'єктивна сторона злочину

3. Суб'єкт та суб'єктивна сторона злочину

4. Кваліфікаційні ознаки злочину

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. Кожного року збитки держави від численних фактів порушень бюджетного законодавства при формуванні і використанні бюджетних коштів сягають мільярдів гривень. Цей фактор вказує на те, що злочини у даній сфері стають все більш поширеними. Але на жаль як показує аналіз практики застосування статей 210 і 211 Кримінального кодексу України (далі КК), вказані норми поки що не набули широкого застосування і тому до кримінальної відповідальності за вказані порушення притягається досить незначне коло службових осіб.

Відсоток кримінальних справ за вказаними статтями КК направлених до судів є найнижчим серед інших злочинів у сфері господарської діяльності. Не останнє місце серед причин такого становища займає недостатній рівень обізнаності працівників правоохоронних органів щодо складів злочинів вказаної групи, що обумовлюється неоднозначністю трактування практично усіх їх елементів у науковій літературі, відсутність ґрунтовних досліджень з цих питань. Стан наукової розробки. Вивченням питання кримінально-правової характеристики злочинів, пов'язаних з виданням нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону займалися такі вчені, як: Гутурова Н.О., Комягин Д.Л, Степанюк Р.Л., Макаров А.В., Навроцький В.О.

Об'єктом контрольної роботи є злочини у сфері господарської діяльності, пов'язаної з формуванням та використанням бюджетних коштів.

Предмет даної роботи видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону.

Мета контрольної роботи полягає у дослідженні кримінально-правової характеристики злочинів, пов'язаних з виданням нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону.

Досягнення поставленої мети обумовлює виконання таких завдань:

- загальна характеристика злочинів у господарській сфері та злочинів у сфері бюджетної системи України;

- характеристика об'єкту та об'єктивної сторони цього злочину;

- аналіз суб'єкту злочину та його суб'єктивної сторони;

- розкриття кваліфікаційних ознак злочину.

З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження при написанні контрольної роботи застосовувалися такі методи:

- системного аналізу - дав можливість проаналізувати елементи та ознаки складів злочину

- спостереження та аналізу - дав можливість охарактеризувати суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт та об'єктивну сторону злочину;

- синтезу - забезпечив повноцінне розкриття кримінально-правової характеристики злочину;

Структура роботи. Контрольна робота складається зі вступу, чотирьох простих розділів, висновків і списку використаної літератури .

І. Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності

злочин бюджетний господарський нормативний

Господарські злочини - це передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, які посягають на господарську діяльність за відсутністю цілі послаблення чи підриву економічної основи України.

В Кримінальному кодексі України господарські злочини виокремленні в окремий розділ "Злочини у сфері господарської діяльності". Частину даних злочинів становлять злочини у бюджетній сфері України.

Щодо загальної характеристики злочинів у сфері господарської діяльності, то їм характерний спільний родовий об'єкт. В.Я. Тацій родовим об'єктом господарських злочинів визначає систему господарства [14]. В.О. Навроцький вважає, що ним є система господарювання України [11].

Безпосереднім об'єктом цих злочинів виступають конкретні суспільні відносини, що складаються у певній сфері господарської діяльності або фінансової діяльності держави.

З об'єктивного боку більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються шляхом дії (наприклад, виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, контрабанда, фіктивне підприємництво, протидія законній господарській діяльності, незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків тощо). Бездіяльністю характеризується об'єктивна сторона ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння[1,c.165].

Велику частину злочинів у сфері господарської діяльності слід віднести до злочинів з формальним складом. Тому такі злочини необхідно вважати закінченими незалежно від настання наслідків, тобто з моменту вчинення вказаних у законі дій. Абсолютна більшість диспозицій норм аналізованих злочинів віднесена законодавцем до бланкетних, оскільки для з'ясування їхнього змісту необхідно звертатися до законодавчих і інших нормативних актів інших галузей права, наприклад, бюджетного, підприємницького, банківського, митного, податкового тощо[1, c.166].

Суб'єктивна сторона злочинів, які вчиняються у сфері господарської діяльності, характеризується тільки умисною формою вини. До обов'язкових ознак суб'єктивної сторони деяких злочинів входять мотив і мета.

Суб'єкт злочинів, що посягають на суспільні відносини, які складаються у сфері господарської діяльності, - фізичні особи, які до моменту вчинення зазначених злочинів досягли 16-річного віку. Деякі з розглядуваних злочинів можуть вчинятися лише спеціальним суб'єктом, на що безпосередньо вказується у тексті кримінально-правової норми (наприклад, службова особа підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або особа, яка здійснює господарську діяльність без створення юридичної особи (ст. 207), службова особа (ст. 210, 211), особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) (ст. 212) тощо[1, c.166].

Отже, злочини у сфері господарської діяльності - це умисне суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), передбачене Розділом VII Особливої частини КК, що посягає на суспільні відносини, які складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів, робіт і послуг, вчинене суб'єктом вказаних злочинів.

Усі злочини, передбачені в Розділі VII Особливої частини КК, криміналісти умовно поділяють на шість [1] або десять груп. Найбільш удалою слід визнати класифікацію злочинів, що вчиняються у сфері господарської діяльності, запропоновану О.О. Дудоровим. Так, він виділяє: 1) злочини проти порядку обігу грошей, цінних паперів, інших документів (статті 199, 200, 215, 223, 224); 2) злочини проти системи оподаткування (статті 204, 212, 216); 3) злочини проти системи бюджетного регулювання (статті 210, 211); 4) злочини проти системи валютного регулювання (статті 207, 208); 5) злочини проти порядку переміщення предметів через митний кордон України (ст. 201); 6) злочини проти порядку зайняття підприємницькою та іншою господарською діяльністю (статті 202, 203, 203-1, 205, 209, 209-1, 213, 214); 7) злочини проти прав і законних інтересів кредиторів (статті 218-222); 8) злочини проти добросовісної конкуренції (статті 206, 228, 229, 231, 232); 9) злочини проти прав і законних інтересів споживачів (статті 217, 225-227); 10) злочини проти порядку приватизації (статті 233-235)[5, c.346].

Особливої уваги потребують злочини проти системи бюджетного регулювання передбачені окремими статтями Кримінального кодексу України. Відомо, що в умовах становлення і розвитку ринкової економіки найважливішим фактором стабільності в суспільстві є здатність економічної системи забезпечити всім громадянам України гідну якість життя, можливість реалізації ними своїх здібностей і творчого потенціалу. Україна XXІ століття має виключити бідність як соціальне явище з життя суспільства. Адже невипадково, що серед пріоритетних національних інтересів визначається створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійного зростання рівня життя і добробуту населення.

У зв'язку з цим особливого занепокоєння викликають злочини у сфері бюджетної системи України. Ця проблема з кожним роком набуває все більшої актуальності тому, що злочинам у бюджетній сфері, притаманний високий рівень суспільної небезпечності, що проявляється у багатомільйонних збитках, яких зазнає держава. Незаконне використання бюджетних коштів призводить до того, що державні цільові програми, спрямовані на розв'язання нагальних соціальних та економічних питань, не виконуються в повному обсязі та не досягають очікуваного результату.

У бюджетній сфері тривалий час залишаються розповсюдженими злочини, пов'язані з незаконним використанням бюджетних коштів. Ці злочини охоплюють широкий спектр статей КК України: 175 (ч. 2), 191, 210, 211, 222, 364-368[5, c.358].

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, потребують належного правового захисту, зважаючи на суспільне призначення бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, здійснюваних відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (п. 1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України)[2]. Саме тому неналежне наповнення бюджету залишається однією з найгостріших проблем захисту інтересів держави, ставить під загрозу фінансування соціальних видатків, державних програм та дотримання прав громадян. За таких умов, запобігання злочинам, пов'язаним з незаконним використанням бюджетних коштів, набуло характеру пріоритетного напрямку в діяльності правоохоронних органів та зокрема органів внутрішніх справ.

2. Об'єкт та об'єктивна сторона злочину

У філософії поняття «об'єкт» використовується, головним чином, для характеристики матерії та свідомості. Як свідчить аналіз дослідження, у юридичній літературі щодо нього немає єдиної думки.

Так, І.П. Козаченко зазначає, що все розмаїття об'єктів профілактики чинного впливу можна звести в такі групи: джерела і причини злочинності загалом; причини й умови, які сприяють вчиненню конкретного злочину; особистість і поведінка правопорушника.