Використання спеціальних знань у формі судової експертизи в адміністративному судочинстві України

Перелік УМОВНИХ скорочень

судовий експертиза адміністративний

АПК - Адміністративно-процесуальний кодекс

ГПК - Господарський процесуальний кодекс

ЄС - Європейський Союз

КАС - Кодекс адміністративного судочинства

КпАП - Кодекс про адміністративні правопорушення

КПК - Кримінальний процесуальний кодекс

МК - Митний кодекс

ПК - Податковий кодекс

СКТЕ - судова комп'ютерно-технічна експертиза

СТЕД - судова технічна експертиза документів

УКТЗЕД - Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності

ЦПК - Цивільний процесуальний кодекс

ВСТУП

Актуальність теми. За відносно недовгий період свого існування адміністративне судочинство зайняло важливе місце у системі інструментів забезпечення захисту прав і свобод людини. Законодавець з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства відкрив шлях становленню нового процесуального судочинства у сфері судового контролю за публічним управлінням, втілюючи в життя пріоритет конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина. Із становленням адміністративного судочинства в Україні виникла гостра необхідність в широкому використанні різноманітних засобів доказування, серед яких визначну роль відіграє судова експертиза, що призначається у справах про адміністративні спори та адміністративні провадження, вирішення яких становить компетенцію адміністративних судів. Прийнятий і введений в дію у 2005 році Кодекс адміністративного судочинства України значно розширив правове регулювання спеціальних знань і судової експертизи як однієї з основних процесуальних форм їх використання в адміністративному судочинстві.

Зусиллями багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених розроблялися основи використання спеціальних знань в різних видах судочинства, створювалася теорія судової експертизи, запроваджувалися ідеї, що відображали сутність і значимість, порядок і правила проведення судово-експертних досліджень. Цим питанням присвятили свою увагу вітчизняні й зарубіжні вчені в галузі кримінального процесуального, цивільного процесуального права, криміналістики, теорії судової експертизи. Формально відокремившись від криміналістики, науковий напрям "судова експертиза" потребує власної методології, концептуального оформлення базових принципів. Удосконалення теорії судової експертизи, розробка нових наукових напрямів, в ході яких організуються нові класи і види експертиз, є для України природнім процесом, що стимулюється потребами практики адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства.

Питання використання спеціальних знань у судочинстві з певною періодичністю досить активно дискутуються в юридичній літературі. Розгортання цих дискусій можна прослідкувати в працях В. Д. Арсеньєва, О. Ф. Аубакірова, Р. С. Бєлкіна, А. І. Вінберга, В. Г. Гончаренка, І. В. Гори, Г. І. Грамовича, Ф. Е. Давудова, П. В. Данісявічюса, А. В. Дулова, П. П. Іщенка, Н. І. Клименко, З. О. Ковальчук, В. Я. Колдіна, В. К. Лисиченка, В. М. Махова, Г. М. Надгорного, А. Я. Паліашвілі, М. Я. Сегая, М. О. Селіванова, З. М. Соколовського, В. І. Шиканова, О. Р. Шляхова та багатьох інших вчених. Питаннями дослідження проблем використання спеціальних знань і судової експертизи в адміністративному процесі займалися вітчизняні й зарубіжні вчені, зокрема: Т. С. Волчецька, Б. Г. Габричидзе, В. М. Григор'єв, Є. В. Додін, В. Г. Драганов, Г. Л. Карпенко, Е. В. Кригін, Ю. П. Кузякін, М. В. Костицький, Ю. Я. Лоза, Л. М. Романенко, Б. В. Росинський, О. Р. Росинська, Е. Б. Сімакова-Ефремян, В. М. Хорьков, В. К. Шкарупа та ін. Розкриті ними питання важливі для загального розуміння сутності проблеми використання спеціальних знань в адміністративному судочинстві, але це не вичерпує всього різноманіття питань, що мають недостатню визначеність та неналежне теоретичне обґрунтування для ефективного використання можливостей судової експертизи як засобу доказування в адміністративному процесі. Більш глибокого дослідження потребують питання закономірностей загальних особливостей судових експертиз, які призначаються в адміністративному судочинстві, типологія і класифікація судових експертиз, оцінка висновку експерта тощо. Відсутність глибоких наукових досліджень з питань судової експертизи як основної форми використання спеціальних знань в адміністративному судочинстві обумовлює актуальність теми даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до п. 2.2 Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента від 12.02.2007 р. № 105/2007 (в ред. Указу Президента від 08.06.2007 р. № 389/ 2012), відповідає положенням Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209, вимогам Концепції реформування кримінальної юстиції, затвердженої Указом Президента від 08 квітня 2008 р. № 311/ 1008. Тема дисертації затверджена Вченою Радою ПВНЗ "Академія рекреаційних технологій і права" (Протокол №1 від 02 вересня 2014 р.).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у комплексному науковому висвітленні особливостей використання судової експертизи в адміністративному процесі та розробленні на цій основі теоретичних положень і виробленні практичних рекомендацій із застосування спеціальних знань в різноманітних галузях науки і техніки для вирішення спорів в адміністративному судочинстві.

Для досягнення зазначеної мети були визначені та розв'язані в ході дослідження такі взаємопов'язані завдання:

- опрацювати наукові дані, які висвітлюють сучасний стан використання спеціальних знань в адміністративному судочинстві України та визначити основні напрями наукового дослідження судової експертизи, що призначається і результати якої використовуються в адміністративному судочинстві;

- визначити поняття спеціальних знань, встановити межі та показати форми їх використання в адміністративному процесі;

- з'ясувати поняття, сутність судової експертизи в адміністративному судочинстві;

- окреслити теоретичні засади та правові норми, що визначають правове регулювання судової експертизи в адміністративному судочинстві України;

- запропонувати класифікацію судових експертиз, що проводяться в адміністративному судочинстві;

- розкрити особливості призначення і проведення окремих видів судових експертиз в провадженнях з порушення податкового, митного законодавства та інших адміністративних правопорушень;

- визначити можливості оцінки та використання результатів судових експертиз в адміністративному провадженні;

- охарактеризувати перспективи розвитку судової експертизи в адміністративному судочинстві;

- узагальнити правові основи та зарубіжний досвід судово-експертного забезпечення адміністративного судочинства.

Об'єктом дослідження є процес призначення, проведення і використання результатів судових експертиз в адміністративному судочинстві України.

Предметом дослідження є використання спеціальних знань у формі судової експертизи в адміністративному судочинстві України.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач і досягнення мети було застосовано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що дозволило всебічно дослідити об'єкт дослідження. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) дозволили детальніше усвідомити поняття, сутність та зміст судової експертизи як форми використання спеціальних знань (підрозділи 1.1, 1.2). Застосування методу структурно-функціонального аналізу дозволило сформулювати поняття і сутність висновку судової експертизи та їх юридичну природу (підрозділи 1.2, 1.3). Юридичний (догматичний) метод сприяв аналізу адміністративного процесуального законодавства (КАС) щодо порядку призначення судових експертиз та їх оцінки судом, виявленню наявних недоліків та внесенню пропозицій щодо їх усунення (підрозділ 1.3). Історико-правовий метод використовувався для виявлення характерних тенденцій становлення, формування та розвитку наукових поглядів щодо використання спеціальних знань у формі судової експертизи в адміністративному судочинстві (підрозділ 1.1.). Формально-юридичний метод забезпечив дослідження змісту, сутності та класифікації судових експертиз в адміністративних провадженнях (підрозділ 2.1., 2.2, 2.3, 2.4). Порівняльно-правовий метод дозволив з'ясувати окремі аспекти, що стосуються проведення судових експертиз за законодавством зарубіжних країн з позиції європейських стандартів з прав людини (підрозділ 3.3.). У дисертації враховані фундаментальні та прикладні дослідження сучасної науки адміністративного, кримінального процесу та криміналістики, теорії судової експертизи. Широко застосовувалися методи статистичного аналізу, соціологічні методи, зокрема при вивченні адміністративних проваджень, матеріалів анкетування.

Наукові висновки і рекомендації, що містяться у дисертації, базуються на системному аналізі положень Конституції України, адміністративного, адміністративно-процесуального, кримінального процесуального та іншого законодавства України, Закону України "Про судову експертизу", нормативно-правових актів, що регламентують організацію і діяльність експертних органів, відомчих наказів і інструкцій.

Емпіричну базу дослідження становлять: дані щорічної статистичної звітності судових рішень адміністративних судів різних областей України з 2009 по 2015 рік, результати вивчення матеріалів 127 справ про адміністративні правопорушення з архівів Київського і Рівненського окружного адміністративних судів, матеріали анкетування 69 суддів Вінницької, Львівської, Донецької, Івано-Франківської, Рівненської, областей, а також м. Києва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому що ґрунтуючись на положеннях загальної теорії судової експертизи і процесуального законодавства, узагальнення практики адміністративного судочинства, на монографічному рівні комплексно розглянуті можливості використання сучасних спеціальних знань в адміністративному судочинстві України.

У дисертації сформульовано низку нових положень і висновків, до найбільш суттєвих з яких слід віднести такі:

вперше:

- аргументовано, що сутністю судової експертизи в адміністративному судочинстві є об'єктивний аналіз експертом, який проводить відповідне дослідження, наданих йому об'єктів з метою встановлення фактичних даних, що мають значення для з'ясування обставин в адміністративному провадженні і доведено, що будь-яка експертиза становить собою прикладне дослідження різного роду об'єктів, яке проводиться відповідно до правил, що визначені специфікою її предмета й колом необхідних для проведення експертизи відомостей з конкретних галузей науки і техніки;

- доведено, що повторність та закономірність загальних особливостей експертиз в адміністративному суді обумовили умови групування та узагальнення експертиз, їх типізації;

- запропоновано розуміння типового комплексу експертиз в адміністративному судочинстві, який зазвичай призначається для з'ясування специфічних обставин конкретного різновиду справ про адміністративні правопорушення;

- встановлено, що типовими в провадженнях про порушення податкового законодавства є судово-економічні та криміналістичні експертизи;