Матеріально-правовим аспектом зазначених підстав є: достатні фактичні дані про вчинене кримінальне правопорушення та відсутність визначених законом обставин, що виключають злочинність діяння. А процесуальним - є: 1) вимоги ст. 2 КПК, якою визначено завдання кримінального провадження; 2) ст. 25 КПК, яка зобов'язує уповноважених осіб вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення факту та обставин вчинення правопорушення та особи, яка його вчинила; 3) наявність повноважень визначених законом осіб на розв'язання цих завдань; 4) ухвалена уповноваженою особою з цього приводу постанова.

Матеріально-правовим аспектом підстав початку розслідування є фактичні дані, наведені у мотивувальній частині постанови про відкриття провадження. А процесуальним: 1) постанова про відкриття провадження; 2) занесені з цього приводу відомості до ЄРДР; 3) ст. 214 КПК, яка зобов'язує у визначених законом випадках розпочати розслідування; 4) доручення прокурора (керівника слідчого підрозділу) слідчому про його проведення; 5) наявність повноважень слідчого та відсутність визначених законом перешкод щодо його проведення; 6) постанова слідчого про прийняття ним провадження до розслідування.

Автор привертає увагу до того, що якщо навіть відкриття провадження окремою стадією кримінального процесу не вважати, то його не можна не вважати самостійним процесуальним рішенням, яке є тим юридичним актом, яким ініціюються зазначені правовідносини та правовою підставою для вчинення подальших процесуальних дій, пов'язаних з розслідуванням та судовим провадженням. А оскільки правовий статус занесення відомостей до ЄРДР не визначений, сам цей факт процесуальним рішенням не є, а згідно з вимогами щодо посвідчення юридичних фактів, рішення про відкриття провадження повинне відзначатись ознаками відповідного процесуального документа, який би й посвідчував факт офіційного ініціювання правовідносин, спрямованих на здійснення судочинства і, крім інших, виконував би функцію процесуальної підстави і для занесення цього факту до ЄРДР, і для початку розслідування, то воно повинне відповідати вимогам ч. 3 ст. 110 КПК, згідно з якою рішення слідчого та прокурора ухвалюються у формі постанови.

Автор доводить, що тільки відкриття провадження є тим юридичним актом, яким надаються повноваження на виконання завдань, передбачених ст. 2 КПК, а за його відсутності будь-яке розслідування є незаконним. А з урахуванням соціально-політичного і правового значення негативних наслідків рішення як щодо незаконної відмови у відкритті провадження у справі про кримінальне правопорушення, так і щодо незаконного його відкриття, зазначені дії мали б бути криміналізовані й передбачені у Кодексі про кримінальні правопорушення як злочин проти правосуддя.

Внесені пропозиції, щодо вдосконалення окремих норм Конституції та КПК, викладені у висновках відповідних розділів.

Ключові слова: провадження у справі про кримінальне правопорушення, досудове розслідування, юридичний факт, процесуальне рішення, матеріально-правові та процесуальні підстави.

Список публікацій здобувача за темою дисертації:

1. Стельмащук О.В. Теоретико-правовий аналіз засади “публічності” кримінального провадження, визначеної Кримінальним процесуальним Кодексом України. Бюлетень Міністерства юстиції України, 2016. № 8. С. 44-48.

2. Стельмащук О.В. Ознаки кримінального правопорушення як підстава відкриття кримінального провадження. Бюлетень Міністерства юстиції України, 2016. № 9. С. 58-62.

3. Стельмащук О.В., Котюк І.І. Актуальні аспекти гарантій дотримання прав людини, пов'язаних з її смертю (постановка проблеми). Вісник Академії адвокатури України, 2016. Том 13. Число 3 (37). С. 65-71.

4. Стельмащук О.В. Принципові недоліки понятійно-категоріального апарату, закладені в основу кримінально-процесуальних правовідносин. Вісник кримінального судочинства, 2016. № 4. С. 174-180.

5. Стельмащук О.В. Обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, як підстава початку досудового розслідування. Бюлетень Міністерства юстиції України, 2017. № 3. С. 35-41.

6. Стельмащук О.В. Відкриття кримінального провадження як процесуальне рішення. Вісник Академії адвокатури України: наук. журн. Київ: Акад. адвокатури України, 2017. Том 14.Число 1 (38). С. 112-119.

7. Стельмащук О.В. Актуальні аспекти вдосконалення кримінально-процесуальних правовідносин. Бюлетень Міністерства юстиції України, 2016. № 9. С. 45-50.

8. Стельмащук А. Проблемные аспекты обеспечения прав человека в ходе правоотношений, обусловленных его смертью (опыт Украины). Legea si Viata, 2017. № 10/2 (310). С. 80-84.

9. Стельмащук О. Відкриття кримінального провадження повинне зобов'язувати у кожному разі перевіряти наявність для цього належних підстав / Актуальні проблеми сучасного розвитку цив., міжнар. морського і транспортного права: матеріали V Міжнар. наук. конф. Київ: КДАВТ, 2015. С. 473-477.

10. Стельмащук О.В. Підстави відкриття кримінального провадження та початку розслідування потребують офіційного визначення / Проблеми реформування кримінальної юстиції України: зб. наук. праць за матеріалами між нар. науково-практ. конф. (20 травня 2016 р. Чернівці), 2016. С. 151-154.

11. Стельмащук О.В. Методологічні аспекти понятійно-категоріального апарату сучасного судочинства / Криміналістика в адвокатській діяльності: мат. наук.-практ. конф. (25 листопада 2016 р. Київ). Київ: Акад. адвокатури України, 2016. С. 97-100.

12. Стельмащук О.В. Відкриття кримінального провадження як юридичний факт / Актуальні проблеми сучасного розвитку цив., міжнар. морського, госп. і транспортного права: матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. (6-7 квітня 2017 р. Київ). Київ: КДАВТ, 2017. С. 275-278.

13. Стельмащук О.В. Засади судочинства як загальновизнані орієнтири правової регламентації його процедури / Проблеми законодавчого регулювання порядку розробки та прийняття нормативно-правових актів: тези доп. учасн. III Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 2-3 листопада 2017 р.) / за заг. ред. І. Шутака. - Харків: Право, 2017 - С.305-308.:

14. Олександр Стельмащук, Іван Котюк. Чинний порядок відкриття кримінального провадження спричиняє порушення прав і живих, і мертвих. Голос України. №75 (6079), від 25 квітня 2015 р. С. 5.

15. Олександр Стельмащук, Іван Котюк. Справедливість і кримінал поняття несумісні. Голос України. №217 (6471), від 15 листопада 2016 р. С. 5.

16. Стельмащук О.В. Відкриття кримінального провадження як процесуальне рішення. Бюлетень Міністерства юстиції України, 2017. № 7. С. 47-52.

17, Олександр Стельмащук. Удосконалення інституту відкриття провадження у справах про кримінальні правопорушення. Юридичний вісник України, 2017. № 43-44 (1164-1165). С. 18-19.

SUMMARY

O.V. Stelmashchuk. Commencement of proceedings in cases of criminal offenses: current procedure and lines of improvement. - Qualifying scientific work as a manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Law Sciences with a specialization in 12.00.09 - Сriminal Procedure and Criminalistics; Forensic Examination; Operational Investigations. - Academy of Advocacy of Ukraine, Kyiv, 2017.

The thesis substantiates the proposals on the improvement of the methodological, procedural, and organizational aspects of the procedure for commencement of proceedings in cases of criminal offenses.

The author draws attention to the fact that the main drawbacks of the current procedure for commencement of the investigation include: 1) the commencement of the investigation is identified as the commencement of the criminal proceedings, which leads to the identification of their causes and grounds as well as the concepts of “causes” and “grounds”; 2) there are no requirements for the mandatory presence of the indicated causes and grounds, their content and list are not defined; 3) the procedure for examining and assessment of the initial data on committed criminal offense, commencement of proceedings and procedural decision-making on this matter are not provided, which is contrary to the requirements for averment of initiating relationships; 4) information recording to the Unified Register of Pre-Trial Investigations can not be considered as procedural decision, but is used as the basis for the commencement of the investigation; 5) the law does not provide for the possibility of appealing these actions; 6) defence party does not participate in these legal relations; 7) the distribution of powers between the prosecutor, investigator and the head of the pre-trial investigation authority needs to be clarified; 8) specific rules regulating these legal relations require the coordination with the principles of legal proceedings, both internally and with the requirements of other legal acts, as well as have shortcomings of the technical and legal nature; 9) the conceptual-categorical apparatus, which constitutes basis of these legal relations, requires clarification; 10) since it does not provide for the organizational or procedural safeguards against the unlawful commencement of the investigation, it provides an opportunity for unjustified criminal prosecution.

These deficiencies lead to the fact that the vast majority of proceedings is closed at an early stage of the investigation as unreasonably commenced causing unnecessary burden on investigators, waste of resources, distorting statistics on committed criminal offense, etc. Meanwhile, if the overall level of detection of crimes in Ukraine is about 25%, the level of detection of grave offence and high crimes is about 10%. As for the causes of these implications, according to the scientists and practitioners the main reason is especially significant pressure on the investigator that reached hundreds of proceedings and led to lower quality of investigation and steady increase in the number of unsolved crimes.

At the same time, the social and political significance of the current procedure for commencement of proceedings on criminal offenses is aggravated by the fact that since no preventive measures to groundless commencement is provided, then, it became subject to the application as the means of political pressure, blackmail, intimidation, defamation of political opponents and economic competitors.

The author justifies that the said procedure contradicts both methodological guidelines for the emergence of procedural legal relations, and a number of constitutional principles and European standards of justice as well.

In particular, it leads to a violation of such constitutional principles and European standards of judiciary as: 1) the rule of law (Article 8, Article 129 of the Constitution, Article 8 of the CPC); 2) ensuring the right to defence (Article 59, Part 1, Article 129 of the Constitution, Article 20 of the CPC); 3) The adversarial principle and the principle of equality of parties (Clause 3 of Part 1 of Article 129 of the Constitution, Article 22 of the CPC); 4) legality (Article 19 of the Constitution, Article 9 of the CPC); 5) the right to petition and appeal against decisions, actions or inactivity of state authorities, officials and officers (Articles 40 and 55 of the Constitution, Clauses 4, Article 5, and Article 13 of the European Convention on Human Rights and Article 24, art. 220 CPC).

Given that the current regulation of the mentioned legal relations is also noted for the disadvantages of the conceptual-categorical apparatus, laid down as their basis, the author, based on the fact that the word “criminal” in Latin means “criminous”, states that the design of “criminal proceedings” does not meet the requirements of Ukrainian stylistics and should be replaced with the design of “proceedings in cases on criminal offenses”, which is interpreted as a separate legal institution, separate type of legal relationships, as a procedural task and legal act.