Державне конституційне право зарубіжних країн Тема №1 Предмет, метод, джерела ( державного ) конституційного права зарубіжних країн 1. Поняття конституції, предмет 2. Метод 3. Джерела КП 4. Види і форми конституції. Функції конституції. -1- Конституція ( від. Лат. «конституціо» - устрій, установа. Установлення) Причини прийняття Конституції: - обмеження влади монарха; - встановлення особливого права; Перші конституції регулювали: 1. Основи устрою держави ( з'явились перші виборчі органи). 2. Закріплення і гарантованість важливих прав людини ( громадянські права ). 3. Предмет ДПЗК - це система правових норм, які регулюють засади устрою суспільства, держави і статус людини в них, а також відносини пов'язані з участю населення в здійсненні публічної влади. -2- Методи галузі: Методи науки: 1. Метод дозволу. 1. Порівняльно - правовий 2. Метод обов'язку. 2. структурний ( функціональний аналіз ) 3. Метод заборони. Норми КПЗК, їх класифікація: I. Юридична сила: 1. Найвища юридична сила - норми Конституції, норми судових органів, які здійснюють конституційний контроль. Закони конституційного значення, підзаконні акти, які регулюють діяльність державних органів. II. По способу впливу: 1. Регулятивні. 2. Охоронні. III. За характером припису: 1. Дозволяють 2. Забов'язуючі. 3. Забороняючі. IV. За характером регулювання: 1. Матеріальні. 2. процесуальні ( мало ) V. За дією у часі: 1. Постійні. 2. Тимчасові. 3. Надзвичайні. VI. За способом викладення: 1. Пряме. 2. Відсильні 3. Бланкетні. Принципи КП: Загальні принципи: 1. Народний суверентет 2. Принципи поділу влади. 3. представницьке правління. 4. Природний характер права і свобод. Спеціальні принципи: 1. Недоторканість суддів. -3- Джерела - це зовнішнє закріплення і зовнішнє вираження норм КП: Джерела: 1. Нормативно - правові акти: - Конституції; - Закони ( про вибори ) - Кодекси; - Галузеві закони; - Договори ( угоди ) А) міждународні. Б) внутрішньодержавні . - Нормативні акти вищих органів виконавчої влади; - Акти органів конституційного контролю; - Регламенти парламентів; - Акти органів місцевого самоврядування. 2. Правові звичаї - це ніде офіційно не зафіксовані правила поведінки, які застосовуються на протязі значного часу і санкціоновані державою. - наявність уряду; - голова партії переможця, керує створення уряду. - Обов'язки монарха погоджується рішенням двох палат парламента. 3. Судові прецинденти ( в англо - саксонській правова система ) - рішення вищих судових органів по питанням не врегульованих правом. 4. Доктринальні положення - офіційно опубліковані думки, судження вчених - юристів. 5. Релігіозні джерела ( мусульманські держави ) Дія КП: у 3 вимірах, але є особливості: 1. У часі: – Починає діяти вказано в Конституції. – Момент закінчення дії, вказано в перехідному положенні. – Зворотня сила відсутня, але питання з громадянства мають зворотню силу. 2. У просторі: - Конституційні норми діють на всій території держави ( повітряний простір - 21 км.) - Норми можуть діяти в окреих регіонах. - Екстириторіальна дія, норми конституційного права діють на громадян України, де б вони не були. 3. По колу осіб: - по відношенню до своїх громадян, а також до інших осіб. -4- 1. Юридична Констиуція - система правових норм. 2. Фактична Конституція - система суспільних відносин ( Конституційний устрій) Юридична Конституція використовується в 2-х значеннях: Види: 1. Матеріальному - це система пр. норм, які регулюють. 2. Формальному - це нормативний акт, який має таку ж назву. Форми Конституції: 1. Писана ( розуміється як 1 акт або декілька актів. Кількість цих актів чітко визначена ) Наприклад - Швеція - 4 акти! 2. Неписані ( складаються з необмеженої кількості джерел, які не можна визначити). Функції Конституції: 1. Юридична функція - полягає в тому, що конституція - це головне джерело всіх галузей права, визначає розвтиток всіх галузей права. 2. Політична функція - Конституція встановлює засади організації публічної влади. 3. Ідеолгогічна функція - в Констуції сформована кінцева мета. Зміст Констиції: 1. Правове становище людини і громадянина. 2. Конституція закріплює державний устрій. Тема №2 Конституційно - правовий статус людини і громадянина План: 1. Зміст інституту Конституційного права . 2. Конституційне право і Конституційні свободи і принципи їх закріплення. Види прав і свобод. 3. Конституційні обов'язки. 4. Громадянство і режим іноземців. -1- Зміст інституту Конституційного права: 1. Права і свободи і обов'язки 2. Принципи і способи формолювання прав і свобод. 3. Конституційна правосуб'єктність фізичних осіб. 4. Громадянство і режим іноземців. 5. Конституція гарантує права і свободи. -2- Констиуційні права і свободи - це визначенні Конституцією найважливіші можливості фіз. Особи по досягненні своїх інтересів в межах визначених Констиуцією або законами. Два способи закріплення прав і свобод: 1. Позитивний - контитуція гарантує чи встановлює, що суб'єкт володіє певним правом ( має право «може»). 2. Негативний - являє собою конституційну заборону для будь - якого суб'єкта порушити або обмежити певне право. Принципи правового статусу: I. Для демократичних держава: 1. природне походження прав і свобод. 2. Рівноправність. 3. Принципи верховенства міжнародного права. II. Для соціолістичних держав: 1. Класовий підхід до закріплення прав і свобод. 2. Відповідність прав і свобод будівництву соціалізма. III. Мусульманським державам: 1. Принципи ісламу. 2. Особливість закріплення прав і свобод в Констиуціїє те що вони не є вичерпним. -3- Обов'язки - це найважливіші повинності, які підлягають виконанню в межах встановлених Конституцією або іншими законами. Харктерними рисами є : 1. Конституційні обов'язки встановлюються виключно Конституцією або виключно законами. 2. Перелік обов'язків завжди є вичерпним. 3. Обов'язок в порівняні з правом і свободами є значно меншими. 4. Кожному обов'язку є юридична відповідальність за не виконання конституційного обов'язку. -4- Громадянин, відомий в древньому Римі, зустрічається в Біблії, в період феодалізму виник термін «піданний». Зміст громадянства: 1. правовий стан особи, виражається в індивідуальному юридичному оформленні громадянства. 2. Постіний характер громадянства. 3. Громадянство - це двохстороній зв'язок між державою і фіз. Особою ( виражається в права і обов'язок і відповідальність ). 4. Розповсюдження на громадянина суверенної влади країни, де б він не знаходився. Громадянство - це постійний політико - правовий зв'язок між людиною і державою, що виражається у сутності їх взаємин прав, обов'язків і відповідальності. Інститут громадянства має 3 види норм: 1. Норми регулюють порядок набуття громадянства. 2. Норми регулюють право припинення громадянства. 3. Норми регулюють право розгляду справ з питань громадянства. Набуття громадянства, підстави: 1. Філіація - за народження, визначається 2 принципи: - право крові ( якого громадянство батьки) - право грунту ( на території якої держави народився) 2. Натуралізація - набуття громадянства за законом, який діє в цій країні, шляхом прийняття і видачі індивідуального акта; може натуріалізуватися лише повнолітня особа, письмова заява, готовність відмовитись від іншого громадянства, знання державної мови, мінімальний строк проживання, відсутність певних хвороб, наявність законних засобів існування. Внаслідок правонаступництва держави. 3. Оптація ( вибір ). 4. Відновлення громадянства. 5. Репатріація - групове надання громадянства. 6. Дароване громадянство за особливі заслуги. 7. Усиновлення. Підстави припинення громадянства: 1. Добровільна відмова. 2. Позбавлення громадянства, може позбавити лише набутого громадянства. 3. Автоматична втрата громадянства. Режим іноземця ( є в демократичних країнах, крім КНР і Туркміністан ). 1. Національний режим іноземці = до громадян за деякими виключенями). 2. Режим найбільшого благосприйняття ( встановлюється лише до деяких категорій іноземців, лише до тих коли ін. країна встановлює такий режим). 3. Спеціальний режим. Лекція №3 Гарантії прав і свобод громадян Гарантії - це правові, політичніЮ, ідеологічні, організаційні, економічні засади, які створюють умови для забеспечення прав і свобод людини і громадянина і в ряді випадків не уможливлюють їх порушення з боку будь - якого суб'єкта права і держави. Гарантії: 1. Міждународно - правові: - «Декларація прав людини і громадянина»; - «Декларація прав дитини» 1ст. новонароджена дитина має право на громадянство і сім'ю 2. Внутрішні - залежать від державного і політичного режиму. Державні режими - це спосіб здійснення влади, який закріплює Конституція. Політичний режим - як здійснюється влада. Лекція №4 Форми державного правління в зарубіжних країнах. План: 1.Поняття і види форм правління. 2. Монархія та її види: А) абсолютна; Б) обмежена ( дуалістична і парліментська ) В) нетрадиційні види монархій. 3.Республіка: А) Президентська; Б) Парламентська; В) Змішаний тип; Г) Радянська; Ґ) Нетрадиційні види республік. 4. Види політичного режиму зарубіжних країн. -1- Форма держави - це її апарат, який відповідним чином взаємодіє з населенням, це організація поділу влади і територіальний поділ держави. Принципи поділу влади: Потрібна система стримань і противаг. Мінімальне втручання. Максимальне втручання. Має значення як монарх приходить до влади: Монархія і Республіка. -2- Монархія - історично перша форма правління ( моно - один, арх - влада ) - одноосібний глава держави, що здійснює управління за власним правом, а не делеговано: - його влада є довічна; - монарх є недоторканим, відповідає монарх Монарх – Король ( Бельгія, Англія, Іспанія, Данія, Швеція); – Султан ( Бруней, Малазія); – Емір ( Кувейт, ОАЕ); – Великий герцог ( Люкскмбург); – Князь ( Ліхтенштейн); – Імператор ( Китай ). Ознаки: 1. Наявність одноособового довісного правителя. 2. Спадкоемний характер наступності Верховної влавди 3. Юридична безвідповідальність монарха. 4. Влада монарха обожнюється. Монархія: 1. Абсолютна ( пізній період феодалізму) 2. Обмежена: А) Дуалістична; Б) Парламентська. А) Абсолютна монархія - виникнення повязане з розвитком феодальних відносин. Ознаки: 1. Відсутність організації, які обмежеують владу монарха ( нема парламента) 2. Ліквідація або повний занепад представницьких уставів. 3. Необмежана влада монарха. 4. Наявність і підкореність армії, поліції, спец. служб і адміністративного апарату ( Бруней, Катар, Бахрей, Оман, Саудовська Аравія) Б) Конституційна монархія - монарх здійснює владу в межах встановлених конституцією. Ознаки: 1. Наявність конституції. 2. Наявність парламенту ( Данія, Норвегія, Японія, Іспанія) Конституційна монархія є: I. Дуалістична - перехідна від абсолютної до конституційної ( Марокко, Кувейт) Ознаки: 1. Наявність парламенту з широкими повноваженнями. 2. Уряд формує монарх який перед ним підзвітній і парламент не впливає на уряд. 3. Монарх має право розпустити парламент 4. Церемональна роль монарха. II. Парламентська - така форма правління при якій монарх - політичний глава держави, у нього немає реальних повновадень. Ознаки: 1. Парламент має партійну більшість. 2. Більшість формує уряд і главою уряду стає голова партії, яка перемогла. 3. Укази монарха потребують узгодження з міністром. 4. В законодавчій, виконавчій і судовій участь монарха символічна. 5. Формально монарх має абсолютне вето. 6. Всіх членів уряду призначає монарх. 7. Уряд несе відповідальність перед парламентом. 8. Дуже сильна виконавча влада. 9.