І, нарешті, законодавчо забезпечений механізм розгляду справ про порушення і зловживання в керуванні збанкрутілими підприємствами й анулювання неправомірних угод. Відповідно до застосовуваної концепції банкрутства, процедури, що реалізують вищеописані завдання, забезпечують інтереси і боржників, і кредиторів. Боржник чи його бізнес може бути звільнений від боргів, що виникли внаслідок збиткової господарської практики, а також від продовження реалізації колишньої управлінської стратегії. Кредитори ж зацікавлені у встановленні відповідального чи контролюючого спостереження за справами боржника, у скороченні його збитків і, якщо бізнес боржника вдається зберегти, у збереженні ділових відносин з боржником у майбутньому. Як показує практика більшості країн з розвинутою ринковою економікою(США, Канада,Великобританія, Австралія, Швеція, Нідер-ланди та ін.), одним з ключових елементів сучасної системи економічної неспроможності є наявність спеціального державного органа (відомства) з конкретними обов'язками з питань банкрутства. До повноважень цього органа входить контроль за дотриманням законодавства, підготовка відповідних рекомендацій уряду щодо дій останнього в даній області. Іншими ключовими елементами системи неспроможності є законодавство, інститут фахівців, судова система і розуміння необхідності банкрутства в суспільстві. Як правило, компетенція і функції державних органів по банкрутству установлені законом. Разом з тим, державні органи по банкрутству багатьох країн мають свої специфічні особливості. Так, державні органи по банкрутству країн Європейського Союзу мають повноваження подавати в Суд ЄС запити щодо постанов Суду про тлумачення положень Європейської Конвенції по банкрутству.

В Австралії державним органом по банкрутству є державна Комісія з корпоративних справ, що має повноваження аналізувати фінансовий стан підприємств у процедурах неплатоспроможності; забезпечувати адекватність інформації про боржника; робити висновки про міру відповідальності директорів боржника за доведення підприємства до банкрутства; дискваліфікувати винних директорів самостійно або клопотати про таку дискваліфікацію в суді.

Основні функції і повноваження державних органів по банкрутству, що частіше за все зустрічаються в закордонних країнах, визначені у таблиці 1. 2.

Багаторічний багатий досвід державного регулювання банкрутств існує у Сполучених Штатах Америки. З 1934 року роль державного органа з питань банкрутства стала виконувати Комісія по біржам і цінним паперам (КБЦП) уряду США. Відповідно до реформованого в 1978 року американського Закону про банкрутство КБЦП має три функції.

Перша: виступати в суді і бути заслуханою по будь-якому питанню справи про банкрутство, у тому числі, кандидатури і рівня оплати арбітражного керуючого, призначення комісій кредиторів і акціонерів, використання, продажу й оренди власності.

Друга: контролювати і забезпечувати адекватність заяви підприємства-боржника щодо свого фінансового стану і наявності активів.

І третя - заперечувати проти затвердження судом плану реорганізації у випадку зловживань з боку боржника.

Таблиця 1.2 Основні функції і повноваження державних органів по банкрутству в закордонних країнах

розробка законодавства по банкрутству і виступ у цій сфері з законодавчою ініціативою

збір, аналіз і представлення уряду статистичної інформації щодо справ про неплатоспроможність

збір і аналіз результатів здійснення і наслідків різних рішень по справам про банкрутство;

вироблення рекомендацій уряду щодо державної політики в сфері неспроможності

організація системи підготовки, оцінки професійного рівня і ліцензування фахівців з банкрутства

розробка і забезпечення твердження шкали і правил винагороди арбітражних керуючих

організація контролю таких аспектів діяльності арбітражних керуючих, як: дотримання професійно-етичного кодексу; звітність по виявленим активам; відповідне і своєчасне інвестування грошових надходжень; відповідний розподіл засобів від реалізації активів; правильне визнання позовів; збереження чи анулювання бухгалтерської звітності, затверджуваної судом; одержання винагороди у чіткій відповідності до затвердженої шкали і правил його схвалення

консультування суддів, юристів і фахівців з банкрутства

здійснення функцій конкурсного керуючого у випадку ліквідації підприємств із малими активами

забезпечення виплат заборгованостей по зарплаті і вихідної допомоги співробітникам неплатоспроможних підприємств у випадку недостачі конкурсної маси

контроль і забезпечення адекватності інформації про підприємства-боржників

контроль якості керування неплатоспроможними підприємствами, виявлення випадків несумлінного чи некомпетентного керування, уживання заходів по дискваліфікації несумлінних директорів

захист інтересів суспільства шляхом виявлення серйозних порушень у керуванні підприємствами (наприклад, маніпуляції з акціями на біржі, незаконне відчуження активів, ведення аморального чи безчесного бізнесу) і втручання в справи таких підприємств аж до порушення в судах справ про їхнє банкрутство

захист інтересів великих груп дрібних кредиторів (вкладників, акціонерів) при здійсненні процедур неплатоспроможності

У ряді випадків КБЦП втручалася в умови продажу діючих неплатоспроможних підприємств, наполягаючи і домагаючись інших умов продажу. У 1983 р. на додаток до КБЦП як до державного органа по банкрутству в США з'явилися державні федеральні конкурсні керуючі, завдання яких, серед іншого, полягають в контролі за діяльністю й оплатою незалежних конкурсних керуючих, а також у запобіганні шахрайства, нечесності і порушення законності при здійсненні процедур банкрутства.

Державний орган по банкрутству Швеції знаходиться в єдиній системі з податковою службою й органами судового виконання і складається з спільної компетенції Міністерства фінансів і Міністерства юстиції. Цей орган, що має відділення у всіх провінціях країни, контролює і регулює здійснення процедур неплатоспроможності. Повноваження його такі:

- контроль за здійсненням державної політики в сфері банкрутств;

- консультування судів, що займаються процедурами неплатоспроможності;

- підготовка, ліцензування, консультування арбітражних керуючих;

- консультування кредиторів при здійсненні процедур банкрутства;

- контроль рівня оплати конкурсних керуючих, доплата за послуги цих фахівців у випадку недоліків ресурсів у підприємства-боржника;

- контроль за дотриманням інтересів забезпечених кредиторів;

- здійснення публікацій про визнання підприємств банкрутами.

У Великобританії роль державного органа по банкрутству виконує Служба неплатоспроможності, що входить до системи Міністерства торгівлі і промисловості. Функції цієї Служби наступні:

- розробка рекомендацій уряду у відношенні політики в сфері банкрутства;

- обстеження фінансового стану і контролю за фінансовою діяльністю всіх фізичних і юридичних осіб, у відношенні яких у суді порушена справа про неплатоспроможність (банкрутство), з метою виявлення ймовірних причин банкрутства боржника і понесених їм збитків;

- здійснення функцій арбітражного керуючого в справах, що представляють суспільний інтерес;

- здійснення функцій конкурсного керуючого в справах, по яких активів підприємства-банкрутства не вистачає для оплати незалежного професіонала;

- виявлення кримінальних порушень у справах про неплатоспроможність (банкрутство) і порушення в судах справ про судове переслідування відповідних осіб (керівників боржників чи арбітражних керуючих); направлення відповідної інформації в правоохоронні органи;

- у разі потреби - одержання від конкурсного керуючого звіту про діяльність колишніх керівників підприємства-боржника;

- у випадку виявлення зловживань і злісної некомпетентності - порушення в суді справи про дискваліфікацію таких керівників на максимальний термін до 15 років;

- ліцензування і регулювання діяльності фахівців з банкрутства (або безпосередньо, або шляхом делегування відповідних повноважень акредитованим професійним асоціаціям);

- контроль відповідності діяльності арбітражних керуючих професійно-етичному кодексу і законодавству про банкрутство;

- одержання статистичних даних від судів і від призначених арбітражних керуючих для складання бази даних не тільки по кількості і галузевій приналежності банкрутств, але також за результатами рішення справ про банкрутство з тим, щоб рішення, що будуть прийматися в майбутньому, були краще обґрунтовані і підкріплені відповідною інформацією;

- виявлення причин подачі заяви про банкрутство директорами боржника, як тільки стало ясно, що порятунок бізнесу неможливий (невиконання цього обов'язку - порушення закону);

- перевірка документації будь-якої компанії у випадку надходження скарг від клієнтів, чи партнерів, громадськості;

- розпорядження щодо проходження неблагополучними компаніям аудиторської перевірки за рахунок компанії і призначення аудиторів;

- порушення справи про ліквідацію будь-якої компанії у випадку, якщо Служба неплатоспроможності прийшла до висновку, що це відповідає інтересам суспільства. На такі випадки приходиться приблизно 1% усіх банкрутств у Великобританії.

В Росії функції спеціального органу з питань банкрутства виконує Федеральна служба Росії з фінансового оздоровлення і банкрутства, яка є федеральним органом виконавчої влади, що здійснює виконавчі, контрольні, дозвільні, регулюючі і організаційні функції, передбачені законодавством Російської Федерації про фінансове оздоровлення і неспроможність організацій. Цей орган:

- розробляє і реалізує заходи щодо фінансового оздоровлення і реструктуризації неплатоспроможних організацій; проводить державну політику із запобігання банкрутства осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність відповідно до цивільного законодавства, а також забезпечує умови реалізації процедур банкрутства;

- виконує повноваження державного органу у справах про банкрутство і фінансове оздоровлення, а також органу, уповноваженого забезпечувати захист інтересів Російської Федерації при вирішенні питань про неспроможність (банкрутство) організацій;

- розробляє і реалізує заходи щодо забезпечення аналізу фінансового стану організацій і контролю за дотриманням ними платіжно-розрахункової дисципліни;

- веде облік платоспроможності великих, а також економічно або соціально значущих організацій, формує переліки таких організацій, аналізує їх фінансовий стан і представляє в Уряд Російської Федерації пропозиції щодо фінансового оздоровлення вказаних організацій;

- організовує в установленому порядку залучення необхідних фінансових коштів для реалізації заходів щодо реструктуризації і фінансового оздоровлення неплатоспроможних організацій, зокрема зарубіжних інвесторів; бере участь у справі про банкрутство боржника і здійснює відповідні процесуальні права при розгляді справ про неспроможність (банкрутство);

- забезпечує за запитами арбітражного суду або за зверненнями кредиторів реалізацію процедури відбору арбітражного керівника за наявності декількох запропонованих кандидатур;

- забезпечує реалізацію процедури банкрутства відсутнього боржника; затверджує вимоги, які пред'являються до фізичних осіб - арбітражних керівників, проводить ліцензування їхньої діяльності;

- аналізує фінансовий стан організацій-боржників і оцінює їх платоспроможність, який є структурним підрозділом центрального апарату Міністерства економіки.