Розділ 3. Відмежування від інших договорів Не останнє мiсце в потоці рiзноманiтних життєвих ситуацiй, з якими ми стикаємося, або в якi потрапляємо займають обставини, пов'язанi з питаннями дарування. Найчастiше, звичайно, при цьому згадуються дні народження, де всi ми, фактично не усвiдомлюючи того, вступаємо у цивiльно-правовi вiдносини. Адже тут присутнi i дарувальник, i обдарований, i є предмет дарування - подарунок, щодо якого мiж сторонами фактично укладено усний договiр дарування. Базовим правовим положенням всієї конструкцiї нормативно-правових актiв держави, що регулюють правовi основи здiйснення дарування є норма ст.41 Конституцiї України, вiдповiдно до якої кожен має право володiти, користуватися i розпоряджатися своєю власнiстю. Звiдси, очевидно, випливає i право особи на безоплатну передачу належної їй власності iншiй особi [12, ст.13]. Його конкретизовано i унормовано в Цивiльному кодексi України, де законодавець вiдповiдним питанням присвятив окрему главу. В умовах ринку розширюються межі застосування договору дарування. У формі дарування нерідко відчужуються, наприклад, приватизовані квартири. Договір дарування давно відомий вітчизняному праву. Проте чинне законодавство про дарування передбачає цілий ряд новел. За договором дарування одна сторона (дарувальник) безоплатно передає або зобов'язується передати іншій стороні (обдаровуваному) річ у власність або майнове право вимоги до себе або до третьої особи, або звільняє або зобов'язується звільнити її від майнового обов'язку перед собою або перед третьою особою. [13, с.337] Отже, момент укладення договору дарування не пов'язаний з моментом фактичного передання майна. Ця особливість договору має істотне значення та повинна змусити потенційних дарувальників сумлінніше ставитися до зазначеної у договорі дарування обіцянки передати обдаровуваному дарунок у майбутньому через певний строк чи у певний термін або у разі настання відкладальної обставини. Договір дарування є реальним, крім такого виду як договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, так як права та обов'язки виникають з моменту прийняття дарунка обдаровуваним, двостороннім - обов'язки покладаються на обох сторін і безвідплатним - немає зустрічного задоволення з боку обдаровуваного. Предметом договору дарування (дарунком) можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші й цінні папери, нерухомі речі, а також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. [12, с.56] Сторонами договору дарування є дарувальник і обдаровуваний. Ними можуть бути фізичні та юридичні особи і територіальна громада.