Документування господарсько–договірної діяльності

Сторінки матеріалу:

Зміст

Вступ

1.Організація електронного документообігу

2. Етапи документообігу

3. Схема документообігу

4. Загальна характеристика і призначення документів господарської діяльності.

4.1Договір постачання

4.2 Договір підряду

4.3 Договір про матеріальну відповідальність

4.4 Договір про спільну діяльність

4.5 Договір щодо створення нових форм господарювання

4.6 Установчий договір

4.7Довіреність

4.8 Договір купівлі - продажу

5. Правила і норми охорони праці та пожежного захисту

Висновки

Список використаної літератури літератури

Додатки

Вступ

Тема моєї курсової роботи «Документування господарсько - договірної діяльності». У цій роботі детально описана господарсько - договірна діяльність Акціонерного товариства «АТЕК».

Господарська діяльність ґрунтується на договірних зобов'язаннях передбачає в умовах цих договорів шляхи розв'язання певних суперечок, пов'язаних чи з термінами виконання робіт, чи з постачанням продукції, чи з порушенням розрахункових відносин тощо.

Основним документом господарсько - договірної діяльності є договір. Договір - це угода двох або більше сторін про встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір вважають укладеним, якщо сторони досягли згоди по всіх суттєвих умовах і незалежно оформлено документ. В односторонньому порядку договір може бути розірвано лише через суд. Усі види договорів попередньо візує головний бухгалтер та юрист організації. Цивільний кодекс передбачає такі види договорів:

які вимагають нотаріального засвідчення(шлюбний контракт, купівля-продаж);

які не вимагають нотар. засвідчення (договір про матеріальну відповідальність).

Текст договору можна розбивати на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Нумерацію здійснюють арабськими цифрами.

У вступній частині тексту договору зазначають найменування сторін, що його укладають, посади, прізвища та ініціали осіб, які його підписують, вказують відповідні повноваження. Далі подають опис предмета договору, виклад порядку розгляду суперечок, проставляють загальну суму договору, термін його дії.

В основі нових умов господарювання і розвитку ринкових відносин лежить економічна самостійність підприємств, і договір між підприємствами в одним з важливих засобів міжвиробничих зв'язків.

Розрізняють такі види договорів: договір підряду, установчий договір, договір постачання, договір на посередницькі послуги, договір про спільну діяльність, договір купівлі-продажу, договір про матеріальну діяльність, договір на виготовлення і поставку тощо.

У всіх договорах присутні такі реквізити:

назва виду документа;

дата;

індекс;

місце складання;

заголовок до тексту;

текст;

юридичні адреси сторін;

підписи;

печатки.

Основними функціями документів є інформаційна, соціальна, комунікаційна, культурна, облікова, правова, джерело історії тощо.

Організація роботи з документами - це створення умов для руху, пошуку і зберігання документів у діловодстві.

У кожній організації формується своя номенклатура справ та їх номери, порядок розміщення, термін зберігання тощо.

Основними шляхами покращання діловодства в будь-якій організації є застосування режиму «фільтрації» документів, передавання права підпису другорядного значення документів, підвищення швидкості обробки документів, покращання умов праці працівників апарату управління.

Документування управлінської діяльності охоплює всі процеси, що відносяться до запису (фіксації) на різних носіях та оформлення за встановленими правилами інформації, необхідної для здійснення управлінських дій. Документування здійснюється природною мовою, а також штучною.

Дана курсова робота складається з п'яти розділів, деякі з них мають свої підрозділи. В них розглядається детальна інформація про господарсько - договірну діяльність акціонерного товариства «АТЕК».

документування господарський договір

1.Організація електронного документообігу

Електронний обмін даними - це реальність, з якою сьогодні стикається практично кожен. Інформаційні системи, комп'ютерні мережі, електронна пошта - ось далеко не повний перелік тих засобів, за допомогою яких відбувається обмін даними в електронному вигляді.

В останнє десятиліття з'явилися і набули поширення нові інструментальні засоби ефективного забезпечення управлінських процесів. У тому числі мова йде про програмне забезпечення, призначене для обробки управлінських документів. Тут насамперед слід згадати програмне забезпечення класів "системи управління документами" і "системи управління діловими процесами".

Такі системи є програмними комплексиами, що застосовуються для вирішення ряду завдань, в тому числі і для побудови корпоративних систем електронного документообігу. У рамках автоматизації процесу обробки документа в організації з моменту його створення або отримання до моменту відправки кореспонденту або завершення виконання і списання в справу повинно бути забезпечено вирішення наступних функцій:

реєстрація що входять в організацію документів, що виходять з організації документів і внутрішніх документів;

облік резолюцій, виданих за документами керівництвом організації, і постановка документів на контроль;

централізований контроль виконання документів;

списання документів у справу;

ведення інформаційно-довідкової роботи;

формування діловодних звітів по організації в цілому.

Використання системи електронного документообігу дозволяє організувати передачу даних про хід виконання документів в електронному вигляді, що якісно змінює організацію контролю виконання документів. Картки зареєстрованих централізовано документів з резолюціями керівництва розсилаються в електронному вигляді співробітникам відповідних підрозділів. Вони доповнюють їх резолюціями з виконання документів, що видаються керівниками структурних підрозділів. У міру появи даних про хід виконання документів ці дані вносяться в систему. При цьому система автоматично відстежує наступ дати попереднього повідомлення про наближення строку виконання й наступ самого цього терміну. Зацікавлені користувачі системи інформуються про названі терміни.

Також значно видозмінюється процес узгодження проектів документів, в рамках якого співробітники, що беруть участь в процесі узгодження, отримують можливість обмінюватися електронними версіями узгоджуваних проектів. Така технологія дозволяє скоротити час, що витрачається на передачу проектів в паперовому вигляді.

Система електронного документообігу обов'язково включає поточний електронний архів, який вирішує проблеми оперативного доступу до інформації та наявності можливості одночасного використання документа декількома співробітниками. Така форма організації зберігання значно знижує ймовірність втрати інформації і підвищує оперативність роботи за рахунок скорочення часу пошуку потрібного документа. Зберігання текстів документів в електронному вигляді дозволяє реалізовувати повнотекстовий пошук, що відкриває принципово нові можливості при веденні інформаційно-довідкової роботи, наприклад, дозволяє робити тематичні добірки документів за їхнім змістом. Використання електронного архіву позбавляє від необхідності створювати фонд користування архівних документів, так як за запитом в будь-який момент може бути видана електронна копія документа.

З юридичної точки зору поняття електронного документообігу відрізняється від поняття електронного обміну даними. В основі першого лежить легітимність (процесуальна допустимість і доказательственная сила) електронних документів. Тому поряд з удосконаленням інформаційних технологій важливу роль у процесі створення інфраструктури електронного документообігу повинна зіграти його законодавча підтримка, суть якої полягає в наданні даними, створюваним і переданим електронним способом, юридичного статусу документа.

Основною функцією традиційного документа є посвідчення деякою інформацією. При складанні та використанні документа присутні два аспекти: по-перше, деяка інформація, а по-друге, - сам документ як матеріальна річ, яку можна пред'явити або передати. Наявність цієї матеріальної речі дозволяє підтвердити істинність інформації, що міститься в документі. Можливо, для підтвердження істинності необхідно виконати якусь процедуру - експертизу з перевірки достовірності документа.

Саму інформацію, що міститься в документі, теж можна розділити на дві частини. Перша частина - безпосередньо зміст, друга - допоміжна інформація, яка дає можливість встановити його автентичність (справжність). До неї належать реквізити типу вихідного номера, підписів і печаток.

До складу інформації, як змістовної, так і про носії, можуть входити і дані про час, умови та місце складання документа.

Необхідно також відзначити, що у випадку паперового документа оригінал існує в обмеженому, відомому заздалегідь кількості примірників. Наприклад, може бути зазначено, що договір здійснено у трьох примірниках, які мають однакову силу. Будь-який додатковий примірник з'явиться копією, що в принципі може бути підтверджено шляхом проведення відповідної експертизи.

У ряді випадків істотно наявність саме оригіналу документа. Наприклад, продаж акції, випущеної в документарній формі, зовсім не рівнозначна продажу копії її сертифіката, навіть завіреної нотаріально.

Таким чином, документ виконує наступні функції:

фіксація деякою (змістовної) інформації;

фіксація особи, яка підписала документ;

фіксація умов складання документа;

доказ у судовому розгляді;

функція оригіналу, що забезпечується його унікальністю.

З точки зору традиційного документообігу можна виділити дві основні функції паперового документа: інформаційну і доказову (тобто можливість використовувати його в якості допустимого докази). Головною причиною, через яку саме паперові документи виконують ці функції, є те, що саме папір була впродовж багатьох століть найбільш поширеним матеріальним носієм, використовуваним для передачі та зберігання інформації. В останні десятиліття ситуація різко змінилася, обсяги переданих в електронному вигляді даних стрімко ростуть. Як зазначалося раніше, системи безпаперового документообігу отримують все більш широке поширення в різних галузях. У зв'язку з цим важливого значення набуває визначення правового статусу електронного документа - окреслення областей, де можливо і допустимо його застосування.