ВСТУП

Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України обов'язкові до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Після набрання чинності Законом України “Про державну виконавчу службу” від 24 березня 1998 року реформована із судових виконавців в окрему службу державного виконання в системі органів виконавчої влади. [5]

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, адже невиконання будь-якого рішення підриває авторитет органів законодавчої, виконавчої і судової влади, що ускладнює виконання ними повноважень, встановлених Конституцією [1] та законами України.

Тому можна впевнено сказати, що одну з головних ролей у зміцненні законності відіграє правильне і своєчасне виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), оскільки виконавче провадження - завершальна стадія судочинства.

З введенням в дію з 1 липня 1999 року Закону України “Про виконавче провадження” державній виконавчій службі надаються широкі процесуальні повноваження. Ним визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. [3]

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, надає сторонам виконавчого провадження та їх, представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання, заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом, роз'яснює сторонам їх права та обов'язки.

Проте практика виконання рішень виявила нагальну потребу в роз'ясненні застосування норм Законів України “Про державну виконавчу службу” та “Про виконавче провадження”, що й спонукає до більш детального дослідження та удосконалення нормативно-правової бази, покликаної поліпшити якісне виконання рішень суду та інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби.

Виробнича практика є складовою навчального процесу для студентів 4-го курсу юридичного факультету. Базою для проходження практики було обрано Відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції.

Метою практики є:

Закріплення на практиці теоретичних знань, одержаних під час вивчення предметів “Судові та правоохоронні органи”, “Цивільне та сімейне право”, “Кримінальне право”, “Організація правового діловодства” та інші;

Ознайомлення з організацією діяльності Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції її структурою, правовою базою, функціями, правами державних виконавців та іншим;

Набуття навичок щодо складання виконавчих документів, оформлення виконавчих справ.

Оскільки професійна діяльність юриста безпосередньо пов'язана з діяльністю в органах виконавчої влади, в тому числі і таких як державна виконавча служба, це дало можливість застосувати свої теоретичні знання на практиці та відобразити у звіті.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

1.1 Правові засади діяльності Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

В статті 19 Основного Закону України передбачається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. [1]

Правовою основою діяльності державної виконавчої служби, окрім Конституції України є: Закони України “Про державну виконавчу службу” від 24.03.1998 року №202/98 - ВР (з наступними змінами), “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року №606 - XIV (з наступними змінами), “Про заставу” від 02.10.1992 року №2654 - XII (з наступними змінами), “Про нотаріат” від 02.09.1993 року №3425 - XII (з наступними змінами), “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999 року №784 - XIV, Цивільний кодекс України, Цивільно-процесуальний кодекс України, Кодекс про адміністративні правопорушення, Сімейний кодекс, Господарський процесуальний кодекс, Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5 та інші нормативно-правові акти, що регулюють питання в даній сфері.

Закон України “Про державну виконавчу службу” містить ряд відсильних норм до підзаконних нормативно-правових актів, зокрема актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, які приймаються на його виконання.

Наказом Міністерства юстиції України “Про створення відділів ДВС та скорочення посад старших судових виконавців та судових виконавців” від 19.11.1998 року №62/5 створені обласні, районні, районні у містах та міські (міст обласного значення) відділи державної виконавчої служби. Відповідно до Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції та Положення про районні, районні у містах та міські (міст обласного значення) управління юстиції, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 30 серпня 2000 року №36/5, та Положення про районний, міський (міст обласного значення), районний у містах відділ ДВС, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.07.1999 р. №1143/5, ці відділи діють у складі відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах (міст обласного підпорядкування)

В зв'язку з тим, що виконання рішень є завершальною стадією процесу і без виконання будь-яке рішення не має сенсу, ДВС зобов'язана вживати необхідних заходів щодо своєчасного, неупередженого і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, надавати сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з його матеріалами, розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження, їх клопотання, роз'яснювати сторонам їх права та обов'язки.

Вимоги державного виконавця при виконанні ним посадових обов'язків обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

При виконанні рішень державна виконавча служба зобов'язана не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.

1.2 Структура Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції та правове становище її посадових осіб, порядок фінансування

Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Департамент державної виконавчої служби є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства юстиції України, на яке покладається реалізація єдиної державної політики у сфері примусового виконання рішень.

До складу Департаменту державної виконавчої служби входять: державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя; державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Відповідно до Закону “Про державну виконавчу службу” державними виконавцями є начальник, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець державної виконавчої служби. [5]

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Працівникам органів державної виконавчої служби видаються службові посвідчення єдиного зразка, який затверджується Департаментом державної виконавчої служби.

Працівник органу державної виконавчої служби під час виконання службових обов'язків носить формений одяг, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державним виконавцем може бути громадянин України, який має юридичну освіту, здатний за своїми особистими і діловими якостями виконувати покладені на нього обов'язки. [5]

Начальником Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції призначається громадянин, який проживає постійно на території України не менше п'яти років, з вищою юридичною освітою та із стажем юридичної роботи не менш як три роки. Начальник Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції призначається на посаду та звільняються з посади директором Департаменту державної виконавчої служби за поданням начальника державної виконавчої служби області. [13]

Не можуть бути призначеними на посаду державного виконавця особи, відносно яких існують обмеження, передбачені Законом України “Про державну службу”. [6]

Заступники начальників Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці та працівники цих служб призначаються на посаду та звільняються з посади начальником державної виконавчої служби.

Відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції знаходиться в приміщенні Ірпінського управління юстиції в складі 19 чоловік: Начальника ДВС; Заступника начальника ДВС; 3-х старших державних виконавців; 3-х державних виконавців.

Відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, відповідні бланки, самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в органах Державного казначейства України, а також реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України.

Заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, а також інших надбавок згідно із законодавством. [6]

За забезпечення реального, своєчасного і законного виконання виконавчого документа державні виконавці одержують винагороду в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче фінансове і матеріальне забезпечення діяльності працівників органів державної виконавчої служби та фінансування витрат на проведення та організацію виконавчих дій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, порядок формування яких встановлюється Законом України “Про виконавче провадження”. [3]

РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

2.1 Ведення діловодства в органах державної виконавчої служби