Готівка в національній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника-юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення і складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника-юридичної особи. Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття втрат на проведення виконавчих дій. Готівка в іноземній валюті у той же строк здається держаним виконавцем банку або іншій кредитній установі, що мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, для реалізації її в розмірі необхідному для покриття боргу, сплати виконавчого збору та витрати на проведення виконавчих дій. [16; 22]

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника-юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо даних про наявність у боржника-юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших кредитних організаціях не має, державний виконавець одержує такі дані у податковій, органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк.

У разі відсутності у боржника-юридичної особи коштів достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові-юридичній особі на праві власності або закріплене за ним незалежно від того хто фактично використовує це майно.

На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій черговості:

- у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві,

у другу чергу - готова продукція, а також інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві;

у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання. Інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва. [16]

Прилюдні торги по реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати операції з нерухомістю, з якими укладено відповідний договір Державною виконавчою службою. Спеціалізовані організації проводять прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається мінімальна початкова ціна майна, що виставляється на торги. [25]

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ДЕРЖАВНІЙ ВИКОНАВЧІЙ СЛУЖБІ У м. ІРПІНЬ

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Безпечні умови праці та збереження здоров'я людей під час їх трудової діяльності повинні належати до пріоритетних напрямів державної політики будь-якої держави. На жаль, на сучасному етапі люди не вміють захищати своє здоров'я під час повсякденної праці, і смертність від нещасних випадків поступається лише числу жертв від сирцево-судинних та онкологічних захворювань. Саме тому на даний час проблеми охорони праці та створення безпечних умов праці набули особливого суспільного значення. Їх поступове розв'язання повинно стати одним із пріоритетних завдань нашої держави.

4.1 Нормативно-правове регулювання охорони праці в Державній виконавчій службі України у м. Ірпені Київської області

Основою охорони праці є передусім законодавство на якому базується комплекс різноманітних засобів і заходів, що забезпечують не тільки збереження життя та здоров'я працюючих, ай високий рівень їхньої працездатності.

Внутрішня нормативно-правова база щодо охорони праці у Державній виконавчій службі у місті Ірпінь складається із державних законодавчих актів, які визначають основні положення щодо охорони праці. До них відносяться, зокрема:

1. Конституція України [1];

2. Кодекс законів про працю [2];

3. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки;

4. Концепція управління охороною праці;

5. Закон України “Про охорону праці” від 21.11.2002 р. №229-ІY [7]. Він визначає методи управління охороною праці на підприємстві, а саме: проведення інструктажів з пожежної безпеки та з питань охорони праці, дотримання відповідних умов праці, які б не зашкоджували здоров'ю працівників. Такими умовами є: забезпечення належного освітлення, комп'ютерний захист, провітрення приміщення, відпочинок працівників та ін.;

6. “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”;

7. “Про пожежну безпеку” [11];

8. “Про державну таємницю” [4];

9. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричиняють втрату працездатності” від 23.09.1999 р. №1105 [10];