Діяльність судових органів України з захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні

Сторінки матеріалу:

Зміст

  • Вступ
  • Розділ І. Правова природа прав і свобод людини і громадянина
  • 1.1 Становлення інституту прав і свобод людини і громадянина в Україні
  • 1.2 Поняття та ознаки прав і свобод
  • 1.3 Класифікація прав і свобод людини і громадянина
  • Висновки до розділу I
  • Розділ ІІ. Діяльність судових органів України з захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні
  • 2.1 Місце органів правосуддя в механізмі захисту основних прав і свобод людини і громадянина
  • 2.2 Судовий захист громадянських прав і свобод людини і громадянина
  • 2.3 Специфіка судового захисту політичних прав і свобод людини і громадянина
  • 2.4 Особливості судового захисту соціально-економічних та культурних прав людини і громадянина
  • Висновки до розділу ІІ
  • Висновки
  • Використані джерела
Вступ Актуальність теми дослідження. Комплексний характер реформ, які сьогодні відбуваються в правовому і політичному житті України, зумовлює необхідність проведення науково-теоретичних досліджень пов'язаних з формуванням правових та політичних інститутів, удосконаленням окремих галузей вітчизняного законодавства й системну розробку питань, які виявляються значущими саме з точки зору свого змісту, в якому переплітаються одразу ж декілька проблем, що почасти досліджуються відокремлено одна від одної. Одним із таких питань є проблеми захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні в контексті реалізації таких конституційно визначених орієнтирів державного і суспільного розвитку, як правова, демократична та соціальна держава. Актуальність дипломної роботи випливає з положень закріплених у ст. 1 Конституції України, які тісно пов'язані з тими питаннями, що повинна вирішувати держава для забезпечення цих прав, з конкретними напрямами державної діяльності, спрямованої на гарантування прав людини і громадянина. Значимість та актуальність висвітлення проблематики судового захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні зумовлюється не тільки специфічними обставинами: демократизацією політичної системи, формуванням громадянського суспільства, глибинними реформами на рівні права, структурною організацією державної влади, державного управління, які наразі відбуваються в Україні. Сьогодні ми є свідками формування нової галузі конституційно-юридичних досліджень, яка може бути охарактеризована як концепція прав людини. Саме ця галузь дає можливість отримати цілісну картину людських відносин при визначенні прав та можливостей людини, необхідних для цілісного та всебічного розвитку особистості. Категорія прав людини поступово проникає практично в усі без винятку галузі правових досліджень: в конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне, трудове, екологічне право. Водночас питанням генезису прав людини та їх забезпечення приділяється значна увага у межах історико-правових та теоретико-правових досліджень. В цьому сенсі можна стверджувати, що категорія прав людини, а разом з нею і проблема їх конституційного забезпечення, постає як одне з центральних понять сучасної юридичної науки, зокрема галузі конституційного права. З прийняттям Україною нової Конституції, набуттям нею членства в Раді Європи, запровадженням цілої низки кодексів та законів, які на розвиток Основного Закону України закріпили увесь можливий на сьогодні перелік прав та свобод людини, було сформовано законодавчу базу функціонування правозахисної системи і системи гарантій забезпечення, захисту прав та свобод людини, а також створено необхідні передумови здійснення правової реформи з метою забезпечення на практиці належного захисту прав і свобод людини. Адже, як свідчить історичний досвід, про справжній демократизм держави можна говорити лише в тому разі, якщо принципи пріоритетів людського фактора в житті суспільства і держави не тільки визначені в її Конституції, а й реально будуть головною складовою політичного, соціального та економічного життя країни, основою її законодавчої діяльності. Дослідження проблематики прав і свобод людини в Україні, а також питань, що пов'язані з їх судовим захистом передбачає розгляд широкого кола джерел, які пов'язані не лише безпосередньо з тематикою забезпечення прав людини в Україні, а й стосуються висвітлення конституційно-правового змісту самого поняття прав людини, питань їх класифікації, конституційних гарантій забезпечення прав людини в Україні, специфіки тих процесів, які пов'язані зі становленням України як демократичної, правової та соціальної держави. В цьому сенсі можна говорити про наявність цілого ряду змістовних досліджень, авторами яких виступили такі вітчизняні фахівці, як: В. Авер'янов, М. Антонович, М. Баймуратов, О. Батанов, А. Георгіца, Р. Гринюк, Ю. Грошевой, Є. Додін, А. Заєць, Р. Калюжний, М. Козюбра, А. Колодій, І. Марочкін, Г. Мурашин, А. Олійник, О. Петришин, В. Погорілко, П. Рабінович, М. Савенко, В. Селіванов, О. Скрипнюк, Ю. Соколенко, В. Сухонос, В. Темченко, М. Тесленко, С. Тимченко, В. Тихий, Ю. Тодика, О. Фрицький, В. Цвєтков, В. Шаповал, Ю. Шемшученко, Н. Шукліна, О. Ющик, І. Яковюк та ін.

Однак, переважно предметом уваги вітчизняних дослідників у галузі конституційного права ставала не проблема конституційного забезпечення прав людини, а в першу чергу ті чи інші права людини і громадянина або ж їх групи. При цьому ці дослідження, як правило, були досить чітко зорієнтованими чи на аналіз загальнотеоретичних питань, які включають в себе й історико-правовий зріз у аналізі прав людини, або на практику реалізації конкретних конституційних прав і свобод людини та громадянина в Україні. У результаті цього утворився своєрідний розрив між теоретичними аспектами наукового висвітлення прав людини та численними дослідженнями прикладного юридичного характеру.

Не заперечуючи ані значущості, ані ґрунтовності доробку вітчизняних правознавців у дослідженні інституту прав людини та громадянина, вважаємо за необхідне зробити спробу, з одного боку, об'єднати теоретичний та практичний аспекти висвітлення тематики забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Україні, а, з іншого - зробити предметом аналізу саме конституційний захист прав і свобод людини і громадянина у суді. Зазначене і виступає метою дипломної роботи.

Для досягнення мети сформульовані наступні завдання:

· проаналізувати становлення інституту прав і свобод людини і громадянина в Україні;

· визначити поняття та ознаки прав і свобод;

· навести класифікацію прав і свобод людини і громадянина;

· визначити місце органів правосуддя в механізмі захисту основних прав і свобод людини і громадянина;

· проаналізувати судовий захист громадянських прав і свобод людини і громадянина;

· дослідити специфіка судового захисту політичних прав і свобод людини і громадянина;

· визначити особливості судового захисту соціально-економічних та культурних прав людини і громадянина.

Об'єктом дослідження є конституційно-правові відносини, пов'язані з забезпеченням прав людини в Україні. Предметом дослідження є правове регулювання механізму захисту прав і свобод людини і громадянина в суді в контексті становлення України як правової, соціальної, демократичної держави.

Методи дослідження. Основними методами дослідження, які використані в процесі розробки поставленої проблеми, були системний і структурний аналіз, діалектичний, компаративний, історичний, формально-логічний методи. Кожен з них дозволив вирішити конкретні завдання, що ставились на різних етапах аналізу, а також сприяти дотриманню визначених вище принципів дипломної роботи. За допомогою діалектичного методу конституційне забезпечення прав людини було досліджено не з конфронтаційних, а з консенсуальних позицій, як складний процес взаємодії різних інститутів конституційного права. Завдячуючи історико-ретроспективному методу були досліджені причинно-наслідкові зв'язки у історичному розвиткові конституційних правовідносин та інститутів конституційного права пов'язаних із забезпеченням і захистом прав і свобод людини і громадянина в Україні. Залучення критичного методу дозволило провести змістовний аналіз існуючих конституційно-правових теорій, що описують процес конституційного забезпечення прав людини, виявити їх позитивні і негативні сторони, запропонувати власне авторське бачення процесу конституційного захисту прав і свобод людини і громадянина у суді. Структурний метод дозволив виявити стійкі внутрішні зв'язки в системі конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також охарактеризувати структурно-функціональні властивості механізму захисту прав і свобод людини і громадянина. Системний метод дав змогу розглянути механізм захисту прав людини як цілісну, комплексну і динамічну систему. Водночас, цей метод дав змогу визначити правові властивості механізму захисту прав людини у комплексі, врахувати властивості елементів забезпечення прав людини та їх взаємну деформацію.

У процесі розробки різних аспектів теми автором було враховано результати досліджень, які містяться в спеціальній юридичній та загальноправовій літературі, тобто в працях з конституційного права, теорії держави і права, адміністративного права, судоустрою в тій мірі, в якій вони належать до проблем конституційного захисту прав і свобод людини і громадянина в суді. Всі положення та висновки дипломної роботи ґрунтуються на положеннях Конституції України, які визначають основні завдання щодо забезпечення прав людини, ефективного функціонування державних і недержавних інститутів, розбудови демократичної, правової, соціальної держави.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, які структуровані у сім підрозділів з висновками до кожного розділу, висновків та списку використаних джерел.