Закриття кримінальної справи на стадії досудового слідства

Пунктом 2 ст. 213 чинного КПК України передбачено третю реабілітуючу підставу до закриття кримінальної справи - недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину. За цією підставою, як правило, закривається кримінальне переслідування щодо окремих осіб, коли встановлено, що злочин було вчинено, конкретну особу притягнуто у справі як обвинуваченого, доказів учинення злочину цією особою зібрано недостатньо, а можливості зібрати додаткові докази остаточно вичерпано. На практиці іноді в таких випадках повністю закривають кримінальну справу Майгур М.О. Процесуальний порядок закриття кримінальної справи за реабілітуючи ми обставинами./ М.О. Майгур // Часопис Національної академії внутрішніх справ. - 2010. - №3. - с. 35..

Незалежно від того, яка з вказаних вище обставин призвела до закриття кримінальної справи на цій підставі, таке рішення повністю реабілітує особу і не дає приводу вважати її залишеною під підозрою Кримінальний процес України: підручник/за ред.. Ю.М. Грошевого, В.М. Хотенця. - Х.: Право, 2000. - с. 496 ..

Порядок закриття провадження кримінальної справи у зв`язку із встановленням підстав, що реабілітують, являє собою наступний алгоритм процесуальних дій і прийняття рішень:

1. Слідчий, не виконуючи дій щодо ознайомлення учасників судового слідства з матеріалами кримінальної справи, закриває провадження своєю постановою, у якій зазначає: відомості про особу обвинуваченого; фабулу вчиненого злочину; підстави для закриття справи; рішення про скасування запобіжного заходу і заходів забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна; рішення про речові докази.

2. Якщо в матеріалах закритої кримінальної справи містяться факти, які вимагають застосування громадсього, дисциплінарного чи адміністративного впливу на особу, яка притягалась як обвинувачений, або інших осіб, слідчий, закривачи кримінальну справу, доводить ці факти до відома осіб, які, відповідно до законодавства, уповноважені вживати відповідні заходи впливу.

3. Копія постанови про закриття кримінальної справи надсилається: прокуророві, особі, що притягувалась до кримінальної відповідальності; особі, за заявою якої була порушена кримінальна справа; потерпілому або цивільному позивачеві.

Постанова слідчого про закриття справи може бути оскаржена прокуророві в семиденний строк з дня одержання письмового повідомлення або копій постанови про закриття кримінальної справи (ч. 1 ст. 215 КПК України). Прокурор розглядає скаргу та приймає по ній одне з рішень: про скасування постанови про закриття кримінальної справи і відновлення досудового слідства; про залишення скарги без задоволення. Розгляд питань і вирішення питань, що піднімаються в скарзі зацікавленого суб`єкта кримінального процесу, здійснюється протягом 30-ти днів з дня її надходження.

Постанова органу дізнання, слідчого чи прокурора про закриття кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом 7-ми днів з моменту отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про залишення скарги на постанову без задоволення (ст. 236-5 КПК України). Скарга розглядається суддею протягом 5-ти днів, а у випадку складності справи - 10-ти днів з дня надходження закритої справи до суду. За результатами розгляду суддя приймає одне з рішень: залишає скаргу без задоволення; скасовує постанову про закриття кримінальної справи і направляє справу прокурору для відновлення слідства або дізнання. Копія постанови судді надсилається особі, яка прийняла рішення про закриття справи; особі, яка подала скаргу на постанову; прокурору, який відмовив у відновленні досудового слідства або дізнання. На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом 7-ми діб з дня її винесення може бути подана апеляція (ст. 236-6 КПК України).

Особа, щодо якої проводилося слідство, має право оскаржити постанову про закриття справи у частині, яка стосується підстав і мотивів закриття справи (ч. 2 ст. 215 КПК України) Козаченко О.В. Кримінальний процес України: Учбово-практичний посібник./ О.В. Козаченко. - Миколаїв, «Іліон». - 2008. - с. 193-194..