МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра кримінального права та кримінології

факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції

Курсова робота

На тему: Класифікація вбивства вчиненого в стані ефекту

Виконав:

Безворотний С.Р.

Науковий керівник:

Гритенко О.А.

Одеса - 2014

План

Вступ

Розділ 1. Загальні положення поняття стану сильного душевного хвилювання

1.1 Поняття стану сильного душевного хвилювання та його співвідношення із фізіологічним афектом

1.2 Підстави виникнення афекту

Розділ 2. Кримінально-правова та психологічна характеристика вбивства вчиненого в стані сильного душевного хвилювання

2.1 Загальні кримінально-правові характеристики умисного вбивства

2.2 Соціальна та психологічна сутність вбивства в стані афекту

2.3 Суб'єктивні та об'єктивні ознаки вбивства вчиненого в стані сильного душевного хвилювання

Висновки

Список використаних джерел

душевний хвилювання вбивство афект

Вступ

Актуальність дослідження. Концепція правової держави завжди пов'язується, перш за все, з ідеями природних невідчужуваних прав людини, з їх визнанням, повагою та охороною з боку держави.

Конституція України (ст. 27) закріпила головне природне право кожної людини -- право на життя: "Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя[1]. Обов'язок держави -- захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань". Життя є найбільш цінним із благ не лише для людини, а й для українського суспільства в цілому, тому захист життя людини гарантується Конституцією України, а за посягання на життя встановлена найбільш сувора -- кримінальна відповідальність.

Поряд із відповідальністю за умисне вбивство без обтяжуючих і пом'якшуючих обставин (ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу (далі -- КК) України та при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 КК), вбивство через необережність (ст. 119 КК), чинне кримінальне законодавство передбачає відповідальність за умисні вбивства при пом'якшуючих обставинах: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК), умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК), умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК).

Актуальності курсова робота набуває у зв'язку з необхідністю осмислення відповідних положень нового КК України -- перш за все з метою найбільш точного розуміння (тлумачення) кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за посягання на життя, їх правильного застосування.

Очевидним є те, що питанням кримінально-правової характеристики умисного вбивства в стані афекту як інституту кримінального права приділяється значна увага в теорії кримінального права. Водночас окремі питання залишаються недостатньо дослідженими або недослідженими взагалі, внаслідок чого спостерігається неоднозначне тлумачення тих чи інших правових норм, і тому постає необхідність поглибленого дослідження відповідного проблемного питання.

Проблемам кримінально-правової характеристики умисних вбивств у стані сильного душевного хвилювання, приділяли велику увагу такі провідні вчені дореволюційного періоду, як М.Н. Гернет, А.А. Жижиленко, В.Д. Набоков, М.С. Таганцев. Наукові позиції щодо цього питання викладені відомими вченими радянського періоду, серед яких М.І. Загородніков, А.А. Піонтковський, Ш.С. Рашковська, В.І. Ткаченко, А.Н. Трайнін, Т.Г.Шавгулідзе, М.Д. Шаргородський. На сучасному етапі значний внесок у вирішення проблем кримінально-правової характеристики умисних вбивств, в тому числі у стані сильного душевного хвилювання, зробили у своїх працях вітчизняні вчені Ю.В. Александров, М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.К. Грищук, М.Й. Коржанський, М.П. Короленко, В.М. Куц, О.П. Литвин, В.М. Мамчур, М.І. Мельник, В.О. Навроцький, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, Є.В. Фесенко, С.Д. Шапченко, С.С. Яценко. Суттєвий внесок в дослідження цих питань зробили у своїх наукових працях Л.А. Андрєєва, С.В. Бородін, Т.В. Кондрашова, А.М. Красиков, О.М. Попов, Л.А. Рогачевський, Б.В. Сидоров, Р. Шарапов.

Слід зазначити, що попередні дослідження були в основному присвячені кримінально-правовому аналізу умисних вбивств при обтяжуючих обставинах та вбивства через необережність. Проблеми кримінально-правової характеристики умисних вбивств в стані афекту в Україні розглядалися недостатньо. Крім того раніше проведені дослідження окремих аспектів цих проблем здебільшого ґрунтувалися на положеннях КК України 1960 р.Викладене вище й обумовило вибір теми курсової роботи.

Мета дослідження. Метою дослідження є комплексна кримінально-правова характеристика складів злочинів, передбачених статею 116, КК України.

Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання наступних завдань дослідження:

o визначити поняття стану сильного душевного хвилювання та його співвідношення із фізіологічним афектом;

o встановити підстави виникнення афекту;

o розглянути загальні кримінально-правові характеристики умисного вбивства

o надати характеритику соціальної та психологічної сутності вбивства в стані афекту;

o Встановити та надати аналіз суб'єктивним та об'єктивним ознакам вбивства вчиненого в стані сильного душевного хвилювання.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у звізку із вчиненням умисного вбивства, при пом'якшуючих обставинах, а саме: умисного вбивства, в стані сильного душевного хвилювання.

Предметом дослідження є кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за зазначений вид умисних вбивств.

Структурно робота складається з вступу, двох розділів, п'яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел.

Розділ 1. Загальні положення поняття стану сильного душевного хвилювання

1.1 Поняття стану сильного душевного хвилювання та його співвідношення із фізіологічним афектом

Стан сильного душевного хвилювання це юридичний термін, який у психології не використовують. Така ситуація утруднює з'ясування змісту цього поняття. Сьогодні психологічна наука не може пояснити, що саме треба розуміти під станом сильного душевного хвилювання. Позиція психологів стосовно цього правильна - не вони вигадали цей термін, а отже, не їм і пояснювати зміст поняття, що ним позначається. Вони лише можуть показати характеристику окремих психічних станів людини та запропонувати термінологію, яка є загальноприйнятою в психологічній науці для позначення цих станів. Отже, для позначення сильних емоційних реакцій людини в психології використовують такі терміни як гнів, страх, афект, фізіологічний афект, стрес, фрустрація.

У КК України 2001 р. про стан сильного душевного хвилювання йдеться у п'яти статтях: двох статтях Особливої частини - умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116), умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання (ст. 123) та трьох статтях Загальної частини КК України - в п. 7 ст. 66 вказано, що вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого, є обставиною, що пом'якшує покарання, крім того, про такий стан згадано в ч. 4 ст. 36 та в ч. 3 ст. 39 КК України. З'ясування психологічного змісту такого поняття як стан сильного душевного хвилювання має важливе значення, адже вказівка на такий стан використовується при формулюванні окремих складів злочинів. При цьому використання цієї ознаки перетворює умисне тяжке тілесне ушкодження із тяжкого злочину в злочин невеликої тяжкості, а умисне вбивство із особливо тяжкого злочину в злочин середньої тяжкості. Використання цієї ознаки в Загальній частині КК України розширює межі, за яких виключається кримінальна відповідальність при необхідній обороні та крайній необхідності, а також є підставою для пом'якшення покарання.

Переважна більшість вчених на сьогодні вважає, що поняття "стан сильного душевного хвилювання" не тотожне ні поняттю "афект", ні поняттю "фізіологічний афект". Стан сильного ду­шевного хвилювання пропонують розглядати як поняття, яке за своїм обсягом ширше і охоплює поняття "афект" та "фізіологічний афект", але не вичерпується ними[2, с. 22-23, с. 40-41]. Інші науковці йдуть ще далі і вказують, що стану сильного душевного хвилювання як кримінально-правовому терміну в психології відповідають терміни "емоція" й "афект", які зіставляють як загальне та спеціальне [3, с. 3]. Тобто до стану сильного душевного хвилювання відносять не тільки афекти, але й інші емоційні стани, які виникли внаслідок неправомірних дій потерпілого та характеризуються особливо великою силою їх прояву, що відрізняє їх від інших емоцій. Адже в літературі з психології вказується, що суттєво зменшувати здатність людини усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними можуть не тільки афекти, але й інші сильні емоційні стани, які не наділені всіма феноменологічними ознаками афекту [4, с. 82-83]. Тому до такого стану можна віднести гнів, страх, тривогу чи інші подібні емоції, якщо вони були викликані неправомірними діями потерпілого та досягли певної сили. І різновидом емоційного стану, який досягнув рівня афекту, є так званий фізіологічний афект [5, с. 63-65].

Отже, поняття фізіологічного афекту виявляється недосить для того, щоб описати та кваліфікувати всі випадки емоційних станів, що обмежують здатність людини усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними. Оскільки існує цілий клас емоційних станів, які суттєво обмежують ці здатності, проте які не можуть буті віднесені до афектів[6, с. 5]. Тож можна стверджу­вати, що поняття "стан сильного душевного хвилювання" є най­більш широке за обсягом поняття та охоплює собою різні емоційні стани, що досягли великої сили. Різновидом таких станів є афект, і вже різновидом афекту є фізіологічний афект. Таким чином, вказані поняття співвідносяться між собою як загальне, родове, видове та особливе.

Проте у всіх цих міркуваннях є принаймні два суттєвих недоліки. По-перше, незважаючи на те, що поняття "стан сильного душевного хвилювання" є кримінально-правовим і його виникнення пов'язується законодавцем із певними протиправними чи аморальними діяннями потерпілого, з психологічного погляду, немає жодного значення, чим було обумовлено виникнення афекту, фізіологічного афекту чи будь-якої іншої сильної емоції, яка зменшує здатність особи усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними. Тому вказувати на те, що емоція, афект чи фізіологічний афект відповідатиме стану сильного душевного хвилювання як кримінально-правовому поняттю лише тоді, коли вказані психічні стани були обумовлені проти­правною чи аморальною поведінкою потерпілого, неправильно. По-друге, як уже зазначалося вище, неможливо відшукати адек­ватний психологічний термін як заміну кримінально-правового терміна "стан сильного душевного хвилювання" з урахуванням того, що психологічній науці він невідомий.

З цього приводу треба погодитися з думкою Ф. С. Сафуанова, що з юридичного погляду не важливо, як назвати такий емоційний стан, важливим є інше - він позбавляє особу можли­вості в повній мірі усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними. Саме така властивість цього емоційного стану лежить в основі поняття "сильне душевне хвилювання"[7, с. 41].