Вбивство в стані афекту має емоційну природу, оскільки в основі акту злочинної поведінки лежить емоційний стан людини -- сильне душевне хвилювання. У таких випадках злочинець ухвалює нетранзитивне рішення, оскільки ухвалення такого рішення відбувається в що випадково склалася і притому вельми нарядженій ситуації, коли немає ні часу, ні суб'єктивних можливостей зважити все "за і проти". Для таких осіб скоєння злочину часто є життєвою катастрофою.

За деякими даними, що приводиться в різних джерелах, більш ніж в 50% випадків здійснення вбивств в стані афекту виникненню останнього передувала тривала психотравмуюча обстановка. Така обстановка "розташовує" до афекту, і в інших випадках достатнім і безпосереднім приводом для його виникнення можуть опинитися чергове або повторне насильство, тяжка образа або інші протиправні дії потерпілого. В цьому випадку позначається дія чинників, що виснажують психіку, унаслідок затягування у вирішенні конфлікту, які негативно впливають на стримуючу силу кори головного мозку і полегшують виникнення стану афекту. На думку психологів, несприятливі умови, особливо якщо вони приймають тривалий, затяжний характер, або наступні один за іншим обставини, що викликають негативні емоції, здатні вивести з ладу будь-яку до цього цілком здорову нервову систему, зокрема що належить до сильного типу. Якщо неправомірні дії потерпілого продовжувалися безперервно протягом якогось проміжку часу до виникнення афекту, оцінка характеру і серйозності безпосереднього приводу, що викликав це стан, не може даватися у відриві від попередньої поведінки потерпілого.

Кажучи про психологічну природу (суть) афектованого вбивства, треба зрозуміти психологічну суть самого афекту, зрозуміти його прояви зовні, а також розібрати який вплив надає цей стан на свідомість і поведінку взагалі. Зрозумівши це, можна зрозуміти і саму суть вбивства в стані афекту -- як акту людської поведінки, що носить суспільно небезпечний характер.

Особливий клас психічних процесів і станів утворюють емоції, що виконують функцію регулювання активності суб'єкта шляхом визначення значущості зовнішніх і внутрішніх ситуацій для здійснення його життєдіяльності. У психології до емоцій прийнято відносити власне емоції, відчуття і афекти.

Будучи одним з видів внутрішньої регуляції діяльності, афект відображає той сенс, який має для суб'єкта об'єкти і ситуації, що впливають на нього.

Тому виникнення афекту пов'язане з оцінними моментами, з особовим значенням того, що відбувається. По своїй психологічній структурі афект є складним психологічним процесом. "Афект -- це емоційний процес, що швидко опановує людиною, що бурхливо протікає, характеризується значними змінами свідомості, порушенням вольового контролю за діями (втратою самовладання), а так само зміною всій життєдіяльності організму [18; с.81]".

С.Л. Рубінштейн в своїх роботах також дає оцінку цьому емоційному стану і визначає його так: "Афект -- це стрімко і бурхливо протікаючий емоційний процес вибухового характеру, який може дати непідпорядковану свідомому вольовому контролю розрядку у дії". Найбільш істотна властивість афекту полягає в його здатності робити вплив на свідомість людини, на всю його психічну діяльність [19; с.138].

Для афекту характерне звуження свідомості, його фіксація на подразниках, що викликають афект. Ці зміни свідомості виявляються в концентрації на афектний забарвлених переживаннях і уявленнях, пов'язаних з травмуючою ситуацією, зниженням повноти і точності її віддзеркалення.

2.3 Суб'єктивні та об'єктивні ознаки вбивства вчиненого в стані сильного душевного хвилювання

Передбачене кримінальним законом у випадку сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого.

Пом'якшення кримінальної відповідальності за цей вид умисного вбивства може бути викликане такими обставинами[20,с. 120-121; 21, с. 232]:

- суспільно небезпечне діяння особи спровоковане протизаконним насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого;

- суб'єктивна сторона складу даного злочину характеризується особливим емоційним станом суб'єкта (його сильним душевним хвилюванням), а умисел на позбавлення життя потерпілого виникає раптово і здійснюється негайно.

Об'єкт злочину - життя особи.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: а) діями - посяганням на життя іншої особи; б) наслідками у вигляді смерті людини; в) причинним зв'язком між зазначеними діями та наслідком.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є також час вчинення злочину. Даний злочин може бути вчинений лише тоді, коли винний перебуває у стані сильного душевного хвилювання, що являє собою раптовий емоційний процес, викликаний поведінкою потерпілого, протікає швидко і бурхливо та передбачає здатність особи усвідомлювати свої дії і керувати ними. Дуже часто такий стан є короткочасним, триває декілька хвилин.

Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння вбивства.

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-ти річного віку і перебувала під час вчинення злочину у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого.

При цьому, систематичне знущання - це особливо цинічне глузування, кепкування над особою, образа дією чи словом, що мають багаторазовий характер. Тяжка образа - це умисне грубе приниження честі і гідності особи, яке може вчинятися у будь-якій формі - усно, письмово, дією.

Насильство може бути як фізичним - заподіяння тілесних ушкоджень, нанесення побоїв та інше, так і психічним - погроза вчинити якісь дії, що можуть спричинити шкоду потерпілому, але обов'язково протизаконним.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом.

Психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину має дві ознаки: умисел завжди є таким, що раптово виник і афектованим; емоційний стан винної особи характеризується сильним душевним хвилюванням, що певною мірою знижує її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Покарання за злочин - обмеження або позбавлення волі на строк до п'яти років [15].

Висновки

Злочини, скоєні в стані афекту, відносяться до умисним. Підставами для віднесення їх до злочинів з пом'якшуючими обставинами виступають два моменти. По-перше, протиправне або аморальну поведінку потерпілого, тобто "вина" жертви. По-друге, знаходження винного особи в момент їх вчинення в стані афекту. При відсутності одного з даних обставин не можна кваліфікувати скоєне, наприклад за ст. 116 ККУ, тобто як вбивство, вчинене в стані афекту. Інакше кажучи, обидва обставини повинні бути встановлені та доведені в сукупності. Більш того, необхідно, щоб саме протиправне або аморальну поведінку потерпілого викликало стан афекту винного і безпосередньо передувало йому.

Причиною скоєння афектованого вбивства є конкретна життєва ситуація, а точніше конфлікт між винним і потерпілим. Такий конфлікт може прийняти затяжний (тривалий) характер і тоді він приймає форму тривалої психотравмуючої ситуації за певних умов, а може носити короткочасний характер, в основі якого лежать поодинокі протиправні чи аморальні вчинки потерпілого відносно винного або його близьких (насильство, знущання, тяжка образа, знущання і т.д.). Психологічна суть злочину в стані раптового виниклого сильного душевного хвилювання полягає в тому, що цей злочинний акт (злочинна поведінка) особи носить з погляду психології нетранзитний емоційний характер, в протилежність транзитній поведінці. Останнє характеризується оптимальним програмуванням цінності кожного можливого варіанту поведінки, які, у свою чергу, розташовуються в думках за так званою "шкалою переваг" і відповідно до неї, на основі аналізу реальних можливостей проводиться вибір подальшої поведінки.

Цей злочин носить емоційну природу, так як пояснюється в основному одними емоціями. Винний у момент скоєння вбивства повністю захоплений емоціями, він діє, приймає рішення під їх безпосереднім впливом. У цей момент їм рухає гнів, лють, почуття ображеної гідності, винний хоче помститися потерпілому за заподіяне "зло" (їм рухає мотив помсти). В даному випадку винний приймає необдумане рішення, оскільки ухвалення рішення скоїти вбивство відбувається в випадково сформованої і притому вельми напруженій ситуації, коли немає ні часу, ні суб'єктивних можливостей зважити всі "за" і "проти". Афект як особливе емоційний стан впливає на свідомість людини, яке фіксується на подразниках, що викликають афект. Ці зміни свідомості проявляються в зниженні можливості повно і точно відобразити зовнішню обстановку, в результаті цього свідомістю охоплюється не все, що необхідно для впорядкованого, раціонального (продуманого) поведінки. Однією з найбільш важливих і істотних характеристик афекту є вплив його на здатність людини повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Це пояснюється тим, що при афекті відбувається звуження свідомості, концентрація його на афектний значущих переживаннях. Зовні це виражається в порушенні адекватності, цілеспрямованості і послідовності поведінки, при цьому людина здійснює дії. Обернені на найближчі об'єкти і цілі, без урахування можливих наслідків.

Список використаних джерел

1.Конституція України: від 28.06.96// Документ 254к/96-вр, чинний, поточна редакція -- Редакція від 02.03.2014// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96%D0%B2%D1%80

2. Сидоров Б. В. Аффект. Его уголовно-правовое и криминологическое значение. (Социально-психологическое и правовое исследование) / Б. В. Сидоров. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1978. - 158 с.

3.Дубинина М. И. Уголовная ответственность за преступления, совершен­ные в состоянии сильного душевного волнения. - Автореф. диссерт…к. ю. н. - М., 1971. - 16 с.

4.Кудрявцев И. А. Судебная психолого-психиатрическая експертиза / И. А. Кудрявцев. - М.: Юрид. лит., 1988. - 224 с.

5.Подольный Н. А. Понятие "аффект" в уголовном праве / Н. А. Подольный // Государство и право. - 2003. - № 4. - 187 с.

6. Сафуанов Ф. С. О проблеме аффективных состояний / Ф. С. Сафуанов // СЮ. -1991. - № 21. - 99 с.

7. Сафуанов Ф. С. Психология криминальной агрессии / Ф. С. Сафуанов. - М.: Смысл, 2003. - 122 с.

8.Навроцький В. О. Тлумачний словник (Особливої частини кримінального законодавства України) / В. О. Навроцький, З. А. Тростюк. - Л.: Юрид. ф-т ЛНУ ім. І. Фран­ка, 1997. - 127 с.

9.Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи: постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. № 2 // Вісник Верховного Суду України. - 2003. - № 1(35). - С. 37-42.

10. Приходько Т. М. Фізіологічний афект - одна з підстав визнан­ня особи обмежено осудною / Т. М. Приходько // Право України. - 2001. - № 1. - С.111.

11.Сидоров Б. Аффект. Его уголовно-правовое и криминологическое значение. - Казань, 1978. - 367 с.

12. Кримінальний кодекс України від 01.09.2001р.// Документ 2341-14, чинний, поточна редакція -- Редакція від 28.03.2014, підстава 642-18// [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

13. Навроцький В. Злочини проти особи. Лекції. - Видання юридич. факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, 1997. - 48 с.

14.Кримінальний Процесуальний кодекс України від 13.04.2013 поточна редакція -- Редакція від 02.03.2014, підстава 767-18[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

15. Кримінальний кодекс України від 01.09.2001р з коментарями//[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://legalexpert.in.ua/komkodeks/uk.html