10. Закон, найбільш сприятливий для статусу особи, дійсності стану чи правовідносин (lex benignitatis) - означає застосування найбільш сприятливого правопорядку. Ця прив'язка широко застосовується для захисту потерпілої сторони у деліктних відносинах, слабкої сторони у договорі ( наприклад, споживача), а також у шлюбно-сімейних відносинах для захисту інтересів дітей. Степанюк А.А. Міжнародне приватне право: Підручник. - Харків: Вид-во «Кроссроуд», 2008. - с. 269.

Висновок

Отже, на основі всього вище викладеного можна дійти наступних висновків: колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Колізійна норма сама по собі не відповідає на питання про те, які права і обов'язки сторін виникають з даних правовідносин, вона лише вказує компетентний матеріально-правовий закон, що підлягає застосуванню, тобто є нормою непрямої дії.

Функції колізійної норми характеризуються напрями її впливу на процес регулювання. Як правило, вирізняють три різновиди функцій, що забезпечуються колізійними нормами:

стимулюючу, змістом якої є створення умов щодо найбільш повної реалізації правових приписів;

інформаційну, що надає можливість суб'єктам права визначити, яким чином долаються прогалини у праві та яку норму з конфліктуючих повинен застосувати суб'єкт;

системостворюючу, основним призначенням якої є забезпечення узгодженості законодавства та визначення його змісту.

Призначення колізійної норми обумовлює специфіку її структури, яка відрізняється від структури матеріально-правової норми. Традиційно в її складі розрізняють два елементи - обсяг та прив'язку.

Обсягом є частина колізійної норми, яка вказує на правовідносини з «іноземним елементом», які потребують врегулювання. Прив'язкою є частина колізійної норми, що вказує на право, яке підлягає застосуванню для врегулювання правовідносин, вказаних в обсязі такої норми.

Класифікація колізійних норм:

за джерелами права: національно-правові (внутрішні) та міжнародні;

за формою колізійної прив'язки :односторонні та двосторонні;

від кількості прив'язок: прості і складні (можуть містити генеральні і субсидіарні прив'язки);

за супідрядністю: основні (генеральні) і додаткові (допоміжні, субсидіарні) колізійні норми;

від обов'язковості застосування вказаного в них права: імперативні, диспозитивні,альтернативні та кумулятивні;

за територією дій: колізійні норми бувають міждержавними та міжобласними;

за обсягом: загальні і спеціальні;

за гнучкістю прив'язки: прямі (жорсткі) і рамочні (гнучкі);

за значимістю: головні і супутні колізійні норми;

за дією в часі прив'язки: змінні і незмінні.

Формули прикріплення

Особистий закон фізичної особи (lex personalis)

Особистий закон юридичної особи (lex societatis)

Закон місця знаходження речі (lex rei sitae)

Закон країни-продавця (lex venditoris)

Закон місця вчинення дії (lex loci actus)

Закон місця вчинення акта (lex loci contractus)

Закон місця вчинення угоди, що визначає її форму (locus formant regit actum)

Закон місця здійснення актів громадянського стану, а саме принцип місця укладення шлюбу (lex loci celebrationis)

Закон місця виконання зобов'язання (lex loci solutionis)

Закон місця вчинення правопорушення (lex loci delicti commissi)

Закон місця виконання роботи (lex loci laboris)

Закон найбільш тісного зв'язку (proper law)

Закон суду (lex fori)

Закон прапору (lex flagi)

Закон, обраний особою, що здійснила правочин (lex voluntatis)

Закон, найбільш сприятливий для статусу особи, дійсності стану чи правовідносин (lex benignitatis)