Не вдаючись до детального аналізу точок зору, слід відзначити загальну тенденцію до розширеного (часто невиправдано) тлумачення вченими функцій органів конституційної юрисдикції, а також ігнорування такої важливої функції, як здійснення конституційного правосуддя. Це призводить до того, що на теоретичному рівні органи конституційної юрисдикції часто сприймаються як квазісудові, тобто такі, що мають несудовий характер.

Конституційно-правовий статус Конституційного Суду визначається розділом ХІІ Конституції України і Законом України про Конституційний Суд України. Стаття 147 Конституції України визначає сутність Конституційного Суду України і його призначення.

Конституційний Суд України визначається як єдиний орган конституційної юрисдикції. Призначення цього органа: вирішувати питання про відповідність законів і інших правових актів Конституції України; давати офіційне тлумачення Конституції України і законів України.

Конституційному Суду України надані досить широкі повноваження, що стосуються захисту основ конституційного порядку, основних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства і прямої дії норм Конституції України на всій території. Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;

5) відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

6) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України (ст. 13 Закону з урахуванням того, що Законом N 1168-VI (1168-17) від 19.03.2009 -- Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2009 (v017p710-09) від 07.07.2009).

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю або в їх окремих частинах є: невідповідність Конституції України; порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Повноваження Конституційного Суду мають визначені границі. У його компетенцію не входять питання щодо законності актів органів державної виконавчої влади (крім Кабінету Міністрів України), органів влади Автономної Республіки Крим (крім Верховної Ради Автономної Республіки Крим) і органів місцевого самоврядування, деякі інші питання, що віднесені законодавством до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів цілком або у їх окремих частинах є: невідповідність Конституції України; порушення встановленою Конституцією України процедури їх розгляду, прийняття або вступ їх у силу; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті (ст. 15 Закону). Конституція України визначає склад Конституційного Суду України і порядок його формування. Відповідно до Конституції Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду. Президент України (ч. 22 ст. 106), Верховна Рада України (ч. 26 ст. 86) і з'їзд суддів України призначають по шести суддів Конституційного Суду України (ч. 2 ст. 148).

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення Конституційного Суду України здійснює Секретаріат Конституційного Суду України на чолі з керівником Секретаріату Конституційного Суду України. Положення про Секретаріат Конституційного Суду України, його структура і штати затверджуються Конституційним Судом України. Керівник Секретаріату Конституційного Суду України призначається Конституційним Судом України за поданням Голови Конституційного Суду України з числа громадян, що мають право на заняття посади професійного судді. Керівник Секретаріату Конституційного Суду України не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, займати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької і творчий. Керівник та інші посадові особи Секретаріату Конституційного Суду України є державними службовцями (ст. 32 Закону про Конституційний Суд України).

Конституційний Суд України на своєму засіданні утворює з числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії Конституційного Суду України, що є його допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності. Положення про ці органи затверджуються Конституційним Судом на пленарному засіданні (ст. 33 Закону про Конституційний Суд України). Конституційний Суд України може утворювати також на своїх пленарних засіданнях тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, зв'язаних з конституційним провадженням по справах, за участю фахівців у відповідних галузях права (ст. 34 Закону).

Крім того, суддя Конституційного Суду України може мати наукового консультанта і помічника, що виконують доручення судді Конституційного Суду України зі справ конституційного провадження. Вони є державними службовцями. Здійснення конституційного контролю спеціальними судовими органами обумовлює існування адекватного йому, самостійного виду судочинства. Конфлікти в процесі реалізації норм конституційного права вимагають специфічних процесуальних форм розрішення. Судочинство в конституційному суді не може не мати загальної родової основи з іншими видами судочинства (звідси спільність основних принципів судочинства), що, однак, не виключає, а припускає існування ряду особливостей, що стосуються предмета розгляду в конституційному судочинстві, його учасників, характеру проведення в ньому експертизи та ін. Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс: Учебн. пособ. - М., 1998. - С. 202.

3. Конституційний статус суддів Конституційного Суду України та гарантії їх діяльності

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.

Судді Конституційного Суду України не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої (ст. 16 Закону України „Про Конституційний Суд України”).

Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України. Суддя Конституційного Суду України при вступі на посаду складає присягу такого змісту: “Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина”.

Суддя Конституційного Суду України складає присягу на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України, не пізніш як через місяць після призначення суддею Конституційного Суду України (ст. 17 Закон України „Про Конституційний Суду України”).

Суддя Конституційного Суду України здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України, бере участь у розгляді справ.

Суддя Конституційного Суду України має право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, які готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України.

Ухилення від давання пояснень або відмова від надання документів, матеріалів, інформації судді Конституційного Суду України тягне за собою відповідальність винних осіб згідно із законом.

Суддя Конституційного Суду України має право публічно висловлювати свою думку з питань, які стосуються провадження в Конституційному Суді України лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом України прийнято рішення або дано висновок.

Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного або надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються у разі: 1) закінчення строку призначення; 2) досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 4) порушення суддею вимог, передбачених частиною другою статті 16 Закону “Про Конституційний Суд України”; 5) порушення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (ст. 23 Закон України „Про Конституційний Суду України”).

Рішення про припинення повноважень судді Конституційного Суду України у випадках, передбачених пунктами 1--3, 6--9, приймається на засіданні Конституційного Суду України, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, -- Верховною Радою України.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Судді Конституційного Суду України при здійсненні своїх повноважень є незалежними і підкоряються лише Конституції України та керуються Законом “Про Конституційний Суд України”, іншими законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду України. Особа судді Конституційного Суду України є недоторканною. Суддя Конституційного Суду України не може бути затриманий або заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом.

Судді Конституційного Суду України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в Конституційному Суді України та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу або наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та даванні висновків Конституційним Судом України.