ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Загальна характеристика кримінальної відповідальності та основні порушення авторського права та суміжних прав

1.1 Місце злочину в системі кримінального законодавства

1.2 Характеристика об'єкта та предмета злочинного посягання

1.3. Об'єктивна сторона злочину та поняття матеріальної шкоди і її розмір

1.4 Характеристика суб'єкта і суб'єктивної сторони та кваліфікуючі ознаки злочину

Розділ ІІ. Застосування кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав

2.1 Міжнародний досвід застосування кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав

2.2 Судова практика застосування кримінального законодавства щодо порушення авторського права та суміжних прав

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогоднішній день не лише в Україні, а й у всьому світі під впливом інформаційної революції зросла цінність авторського права та суміжних прав. Це обумовлено тим, що загалом інститут інтелектуальної власності регулює процеси творчої, наукової, культурної та економічної практики, забезпечує охорону прав на об'єкти творчої діяльності.

Проблема вдосконалення кримінально-правової охорони авторського права та суміжних прав є не лише нагальною потребою на сучасному етапі розвитку України, але і в історико - правовому аспекті сягає своїм корінням глибокої давнини. Факти існування одного з найпоширеніших порушень авторського права - плагіату (оприлюднення чужого твору під іменем особи, яка не є його автором) мали місце ще у стародавній Греції та Римській імперії.

Нині деякі з порушень прав інтелектуальної власності і, зокрема, авторських і суміжних прав набули суспільно небезпечного характеру, що потребує активного втручання в ці процеси, у тому числі встановлення кримінальної відповідальності за такі правопорушення.

Україна протягом останніх років пришвидшила процес свого входження до світових структур, що регулюють процеси створення, набуття прав та використання інтелектуальної власності, і вже є учасницею більшості багатосторонніх міжнародних конвенцій і договорів у цій сфері.

Сьогодні в Україні система правової охорони інтелектуальної власності, і, зокрема, авторського права та суміжних прав, має нагальну необхідність в удосконаленні, пристосуванні її відповідно до потреб сучасного цивілізованого суспільства.

Стаття 54 Конституції України гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Основний закон України виділяє серед прав і законних інтересів в сфері інтелектуальної діяльності майнові та немайнові права, оскільки в процесі літературної і художньої, наукової і технічної творчості виникають об'єкти матеріального та духовного світу, що мають свою вартість. Вдосконалення кримінально-правової охорони авторського права та суміжних прав є одним із пріоритетних завдань держави на сучасному етапі розвитку України. Адже лише вибравши дієвий механізм захисту кримінально-правовими засобами прав інтелектуальної власності, можна досягти дотримання в нашій державі конституційних прав громадян у сфері авторського права та суміжних прав, та їх юридичний захист.

Мета курсової роботи - розкрити та дослідити питання кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав.

Об'єктом курсової роботи є дослідження суспільних відносини, пов'язаних з охороною авторського права та суміжних прав.

Предметом дослідження є норма статті 176 Кримінального кодексу України, яка встановлює кримінальну відповідальність за вчинення злочинів, що посягають на авторське право та суміжні права, а також інші законодавчі акти України, судова практика, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Розділ І. Загальна характеристика кримінальної відповідальності та основні порушення авторського права та суміжних прав

1.1 Місце злочину в системі кримінального законодавства

В ст. 176 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. (надалі за текстом -- «КК України») [2, с. 80] встановлено кримінальну відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав. Відповідно до цієї статті в редакції Закону України від 17.05.2014, № 1194-VII «незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення».

Крім того, у ч. 2 ст. 176 КК України встановлено кваліфікований склад злочину з більш тяжкими покараннями за його вчинення, а саме: «Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення».

Також у ч. 3 ст. 176 КК України додатково встановлено кваліфікований склад порушення авторського права і суміжних прав, зокрема: «дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення».

Під матеріальною шкодою, завданою в значному розмірі у цій статті, слід розуміти шкоду, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Диспозиція статті 176 КК України банкетна, тому для з'ясування її змісту необхідно звернутися до таких законодавчих актів, як:

ѕ норми Книги 4 Цивільного кодексу України,

ѕ Закон України «Про авторське право та суміжні права» [4 ],

ѕ Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах" від 5 липня 1994 р.

ѕ Положення про авторське право в картографії. Затверджене наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при КМ та Державного агентства України з авторських і суміжних прав при КМ№ 85/41 від 26 серпня 1997р.

ѕ Положення про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва. Затверджене постановою КМ № 532 від 18 липня 1995р.

ѕ Московська угода про співробітництво в галузі охорони авторського права суміжних прав від 24 вересня 1993р. Ратифікована Україною 27 січня 1995р;

ѕ Інші законодавчі акти.

Суспільна небезпека цього злочину полягає в тому, що він посягає на суспільні відносини у сфері інтелектуальної власності. Встановлення кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав спрямоване на реалізацію положень Конституції України, що гарантують право володіти, користуватися та розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності, а також гарантують захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

1.2 Характеристика об'єкта та предмета злочинного посягання

злочин право кримінальний авторський

Основним безпосереднім об'єктом злочину є авторське право та суміжні права. Його додатковим факультативним об'єктом може бути встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень.

Авторське право - є особисті немайнові права та майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані зі створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва.

Автору належать такі особисті немайнові права:

1. вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;

2. забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

3. вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

4. вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

1. виключне право на використання твору;

2 виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1. відтворення творів;

2. публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3. публічну демонстрацію і публічний показ;

4. будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;