Кримінальна відповідальність за порушення авторського і суміжних прав
Сторінки матеріалу:
Брюссельська Конвенція про поширення програм -- носіїв сигналів, що передаються через супутники, прийнята у 1974 році. Ця Конвенція передбачає обов'язок кожної з договірних держав вживати належних заходів до запобігання незаконному розподілу на своїй або зі своєї території будь-яких програм-носіїв сигналу, що передається через супутник. Поширення є незаконним, якщо на нього не був отриманий дозвіл від організації, що прийняла рішення про складові елементи програми.
Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS) (1994 р.) є однією з найважливіших угод Світової організації торгівлі (СОТ). Необхідною умовою для вступу України до СОТ є обов'язкове виконання угоди ТRIPS. Ця угода визнана світовим співтовариством як правовий документ, що охоплює питання, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, які розглядаються як товар.
Відповідно до вимог частини III Угоди ТRІРS "Захист прав інтелектуальної власності" країни-учасниці зобов'язуються забезпечити на своїй території дію таких процедур, які дозволяють здійснювати заходи, що запобігають порушенню законодавства у сфері охорони прав інтелектуальної власності та їх недопущення.
Стаття 41 Угоди ТRІРS зазначає, що законодавство кожної країни повинно мати норми, що дозволяли б удатися до ефективних дій, спрямованих проти будь-якого порушення прав інтелектуальної власності, включаючи термінові заходи для запобігання порушень і правові санкції на випадок подальших порушень.
Угода ТRІРS передбачає захист прав інтелектуальної власності за допомогою адміністративних процедур, цивільно-правові способи захисту прав, а також карні процедури і штрафи, що можуть бути застосовані до порушників прав.
В Угоді TRIPS (розділ 5 частини ІІІ («Кримінальні процедури») з цього приводу зазначається необхідність вжиття кримінальних заходів у випадках порушення авторського права в комерційних цілях. З метою запобігання порушенням авторського права міри покарання мають включати позбавлення волі, штрафи, конфіскацію і знищення контрафактних товарів, будь-яких матеріалів і засобів виробництва, що використовувались при вчиненні цього злочину. У ст. 61 цієї Угоди зазначається, що міри покарання за порушення авторського права повинні включати позбавлення волі, штрафи, достатні за розміром, порівняно з іншими злочинами подібної тяжкості.
Як зазначає доктор права, адвокат Майк Едвардс (Англія), кожному з правопорушень, які посягають на авторське право і суміжні права має відповідати суворе покарання, яке засноване на таких принципах:
- мінімальне покарання повинно бути передбачено навіть у разі перших порушень;
- штрафи і санкції мають застосовуватись щодо кожного випадку порушення авторських прав;
- на додаток до штрафів повинно застосовуватись позбавлення волі, або ці покарання мають застосовуватись одночасно;
- покарання повинні бути суворішими за повторне або наступне правопорушення.
2.2 Судова практика застосування кримінального законодавства щодо порушення авторського права та суміжних прав
Як свідчить практика судового розгляду кримінальних справ за ст. 176 КК України, зазвичай підсудні майже в усіх випадках підпадають під дію законів України «Про амністію», і тому не притягуються до кримінальної відповідальності. Так, у кримінальній справі №20-32 за обвинуваченням К. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 176 КК України, розглянутої 16 вересня 2003 р. Шевченківським райсудом м. Києва, підсудний просив припинити щодо нього кримінальну справу, застосувавши Закон України «Про амністію» від 11 липня 2003 р. Прокурор проти застосування стосовно К. цього Закону не заперечує та вважає можливим провадження у справі щодо останнього закрити на підставі ст. 6, п. 4 ст. 248 КПК України, п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію». Відповідно до п. «б» ст. 1 Закону «Про амністію» підлягають звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років - чоловіки, які мають неповнолітніх дітей. К. вперше притягується до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні злочину, який не є тяжким, а також, який вчинено до вступу Закону «Про амністію» в законну силу, має на утриманні неповнолітню дитину - сина С., 23 липня 1988 року народження. Підстав, за яких на нього б не поширювалась амністія, судом не встановлено...».
Аналогічна ситуація має місце і при судовому розгляді низки інших кримінальних справ про порушення авторського права і суміжних прав.
Постанова Пленуму Верховного суду України від 04 червня 2010 р. N 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» дає роз'яснення щодо розміщення об'єктів авторського права та суміжних прав у мережі Інтернет. Відповідно «розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором, тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право. При вирішенні відповідних спорів суд повинен установити, чи перебуває веб-сайт та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред'явлено позовні вимоги, а також чим підтверджується факт порушення нею авторського права».
Покарання за ст. 176 КК України у певній мірі відповідають міжнародним нормам, рівню, передбаченому законодавством держав-членів Європейського Союзу, покаранням, встановленим за вчинення аналогічного злочину у зарубіжних країнах, та зміцнюють кримінально-правову охорону авторського права і суміжних прав в Україні.
За даними Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України найбільш поширеним видом покарання за ст. 176 КК України є штраф. У більшості випадків суди як покарання за порушення авторського права і суміжних прав застосовують до підсудних штрафи у розмірі від 3400 грн до 8500 грн.
За даними щорічного глобального дослідження піратства у галузі програмного забезпечення, яке було оприлюднене Асоціацією виробників програмного забезпечення (BSA), Україна залишається серед країн з найвищим рівнем комп'ютерного піратства у світі, поряд із такими державами, як Зімбабве, Венесуела, Іран тощо. Рівень використання неліцензійного програмного забезпечення в Україні у 2010р. зріс і становив 84%, що є одним із найвищих у Європі, а втрати національної економіки від комп'ютерного піратства склали 534 млн. доларів США на рік. При цьому в половині із 110 країн світу, де проводилось дослідження, рівень піратства знизився, і лише в 15% - виріс.
Аналіз викритих протягом 2002-2008 року злочинів свідчить, що серед 1798 виявлених злочинів 52% складають злочини, пов'язані з незаконним використанням комп'ютерного програмного забезпечення.
Висновки
Встановлення кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав спрямоване на реалізацію положень Конституції України, що гарантують право володіти, користуватися та розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності, а також гарантують захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.