1) Переосмислення не відбувається, термін не виходить з поля певного поняття, але зазнає різного роду змін. При цьому спостерігається така закономірність: чим більш абстрактним, загальним є термін, тим кардинальніших змін він зазнає, тим вільніше сприймає будь-які доповнення, тим ширшою є його валентність, тобто можливість поєднатися з іншими поняттями [102, с.32] Це можна помітити і в термінології Особливої частини КК України. Наприклад, загальне слово «особа», поєднуючись з іншими, зазнає їх впливу, набуваючи щоразу певного відтінку: «особа без громадянства», «особа раніше судима», «особа, яка відбуває покарання», «особа офіцерського складу», «відповідальна особа». У кожному випадку поєднання термінологічний зворот набуває специфічного значення.

2) Має місце те чи інше переосмислення загального терміна, утворення різних понять. При наявності полісемії (багатозначності) терміна саме словосполучення дозволяє «відсікти» значення, які не відповідають поняттю, про яке у цьому разі йдеться. У словосполученні досягається необхідна точність та однозначність[102, с.32]. Так, слово «частина» означає елемент чогось цілого, а в словосполученні «військова частина» воно вказує на місце дислокації військового підрозділу.

Для повної характеристики кримінально-правових термінів як словесного виразу елементів понятійного апарата важливе значення має їх класифікація. В юридичній літературі проводяться різноманітні класифікації юридичних термінів.

1. Залежно від свого статусу - реального місця і ролі у правовій науці та практиці:

Ш Доктринальні (теоретико-правові) - це правові терміни, які виступаючи результатом пізнавальної діяльності, належать безпосередньо до сфери науки і за допомогою яких виражаються ті або інші «наукові теорії», «вчення», «концепції» юридичної науки.

Ш Легальні (нормативно-правові) - це такі терміни, що дістали офіційне нормативне закріплення і фіксування у відповідних нормативно-правових актах - у законах і підзаконних актах - і є належністю не тільки юридичної науки, а і позитивного права.

2. За внутрішньою структурою:

Ш однокомпонентні,

Ш багатокомпонентні (двокомпонентні, трикомпонентні, багато-компонентні). [133, с.52-53]

3. За семантикою:

Ш Однозначні.

Ш Багатозначні: конституція, право (4), вина, кредит, суд (3).

4. Генетична класифікація термінів.

Конкретні термінологічні системи поповнюються за рахунок різних мовних засобів.

· Основа багатьох термінологій - слова літературної мови (закон, злочин, держава, право).

· Діалектні слова, наприклад: цеп.

· Терміни, запозичені з інших мов разом з реаліями і поняттями, що вони позначають, наприклад: юнкер, гауптвахта, штурм, батальйон, лафет -- військова термінологія, запозичення з німецької і французької мов; акт, конституція, політика, юстиція -- юридична термінологія, латинські та грецькі запозичення.

· Деякі терміни з'являються а) у результаті калькування -- перекладу відповідних іншомовних термінів: народовладдя - демократія, міжнародний - інтернаціональний), б) шляхом транслітерації (побуквенний спосіб відтворення слів, написаних за допомогою однієї алфавітної системи, засобами іншої алфавітної системи): аудит (англ. audit) в) шляхом трансфонування (відтворення звучання слова): менеджмент (англ. management), леверидж (англ. leverage).

· Нові терміни створюються штучно на базі слів рідної мови або запозичень шляхом додавання до твірної основи тих або інших афіксів (морфологічний словотвір), наприклад: векселедавець, кримінально-виконавче право, латентна злочинність

5. За вживанням у різних сферах спілкування:

* загальнонаукові - терміни, що використовуються в різних наукових дисциплінах і виражають спеціальні поняття широкого профілю (процес, фактор, залежність, функція),

* міжгалузеві - терміни, що мають невелику продуктивність і вільно використовуються в різних галузях наукових знань (лінгво-юридичні: термін, дефініція, поняття),

* вузькоспеціальні терміни - виражають поняття окремої дисципліни (кримінальне право: «вбивство», «шпигунство»)[106, c.22]. Власне кримінально-правові терміни збагачують понятійні апарати інших галузей права, набувають статусу «міждисциплінарних». Проблема співвідношення понятійного апарата кримінального права та суміжних наук вже була предметом розгляду в теорії кримінального права. Можна однозначно стверджувати, що в усіх кримінально-правових галузях назви злочинів, інші поняття, запозичені з кримінального закону повинні точно відповідати значенню, що надане їм у кримінальному праві.

6. З урахуванням чіткого поділу кримінального права:

· Терміни виключно Загальної частини ( наприклад, «неосудність», «крайня необхідність», «умовне засудження»);

· Терміни, які використовуються як у Загальній, так і в Особливій частині (наприклад, «умисел», «перевищення меж необхідної оборони»);

· Терміни, які використовуються лише в Особливій частині КК України ( наприклад, «насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого», «істотна шкода державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб»).

7. Терміни Особливої частини КК можна класифікувати з урахуванням того, до якої структурної частини статті кримінального закону вони належать:

· Ті, що вживаються лише у диспозиціях ( наприклад, «державна зрада», «бандитизм», «шахрайство»);

· Ті, що використовуються як в диспозиціях, так і в санкції ( наприклад, «корислива заінтересованість», «позбавлення волі»);

· Ті, що використовуються лише в санкціях статей (наприклад, «…з обов'язковою конфіскацією всього здобутого, знарядь лову та плавучих засобів з їх приналежностями»; «…з конфіскацією судна, всіх знарядь та інструментів, якими користувався порушник, а також всього незаконно добутого»).

Термінологічний апарат Особливої частини КК України включає в себе терміни та термінологічні звороти, які вміщені у:

1) назвах (заголовках) структурних частин актів кримінального законодавства;

2) диспозиціях статей;

3) санкціях статей;

4) примітках до статей.

Отже, понятійний апарат Особливої частини КК України у знаковій формі виражається у відповідно класифікованих термінах та термінологічних зворотах, які, у свою чергу, розкриваються через визначення (або дефініції).

Встановивши структуру понятійного апарата Особливої частини КК, необхідно з'ясувати, що ж ми розуміємо під цією категорією. Для цього, перш за все, вкажемо на ознаки понятійного апарата Особливої частини КК України:

1) понятійний апарат - це результат логічного та лінгвістичного аналізу кримінально-правових норм. Поняття та категорії Особливої частини КК України є засобом і результатом мислення, яке функціонує та розвивається у понятійній формі.

2) Понятійний апарат складається з кримінально-правових понять та кримінально-правових категорій;

3) Ці поняття та категорії стосуються норм, у яких встановлюється злочинність та караність окремих видів діянь, роз'яснюється зміст окремих кримінально-правових понять, передбачаються умови звільнення при позитивній посткримінальній поведінці особи;

4) Системність понятійного апарата. Він являє собою не довільний набір понять та категорій, а їх чітко влагоджену систему, де кожне поняття чи категорія пов'язана з іншими поняттями чи категоріями Особливої частини КК України. Системність понятійного апарата обумовлена системністю норм Особливої частини кримінального права України;

5) Понятійний апарат Особливої частини кримінального права України є складовою частиною понятійного апарата права, він визначає понятійний апарат законодавства. Теорії кримінального права та правозастосовної практики [131, с.20].

Отже, з'ясувавши основні ознаки категорії «понятійний апарат Особливої частини КК України», можна запропонувати таке його визначення: понятійний апарат КК України - це складова загальноправового понятійного апарата, яка становить собою систему логічно пов'язаних та послідовно розміщених понять та категорій, виражених за допомогою термінів і термінологічних зворотів, виділених зі статей закону, присвячених відповідальності за окремі види злочинів, роз'ясненню змісту окремих кримінально-правових понять та які передбачають умови звільнення при позитивній посткримінальній поведінці особи.

З викладених вище положень про співвідношення та аналізу понятійного та термінологічного апарата КК, можуть бути виділені ознаки останнього:

1) Термінологічний апарат є формою понятійного апарата Особливої частини кримінального законодавства України, є складовою кримінального законодавства України;

2) Термінологічний апарат включає в себе терміни та термінологічні звороти, що є знаковим позначенням понятійного апарата Особливої частини кримінального законодавства України;

3) Термінологічний апарат має офіційний характер. Термінологічний апарат, зафіксований у актах чинного законодавства, є його складовою частиною. Терміни та термінологічні звороти, які не використані у кримінальному законодавстві, не можуть бути визнані складовою цього термінологічного апарата;

4) Термінологічний апарат характеризується логічним зв'язком та послідовністю викладу. Він являє собою не довільне розміщення понять та категорій, а також термінів, які виражають ці поняття, а їх певне розташування всередині статті, відповідне розміщення статей, а також глав;

5) Термінологічний апарат Особливої частини КК України є складовою частиною термінологічного апарата всього чинного законодавства [130,c.22]

На підставі цього можна запропонувати таке визначення цього апарата: термінологічний апарат Особливої частини КК України - це складова термінологічного апарата всього чинного законодавства України, яка становить систему логічно зв'язаних та послідовно викладених термінів і термінологічних зворотів, що є знаковим позначенням (формою) понять та категорій понятійного апарата Особливої частини КК України та має офіційний характер.

Виділення категорій «понятійний апарат Особливої частини КК України» та «термінологічний апарат Особливої частини КК України» має теоретичне та практичне значення. Це дозволяє:

1) Розглядати ці апарати як системні та взаємопов'язані утворення;

2) Розмежувати термінологічний апарат Особливої частини КК України від термінологічного апарата Загальної частини КК України та термінологічних апаратів інших галузей права, визначити співвідношення понятійного апарата Особливої частини кримінального законодавства та кримінального права України;

3) Встановити зміст окремих термінів та термінологічних зворотів, які утворюють цей термінологічний апарат, що має вирішальне значення для тлумачення кримінально-правових норм, розмежування окремих злочинів;

4) Встановити недоліки термінологічного апарата Особливої частини КК;

5) Дослідити генезис та перспективи становлення термінологічного апарата Особливої частини КК України;

6) Внести пропозиції щодо вдосконалення цього термінологічного апарату.

Отже, категорії «понятійний апарат Особливої частини КК України» та «термінологічний апарат Особливої частини КК України» є одними із центральних у термінологічному дослідженні Особливої частини КК України.

Аналіз термінологічного апарата є складовою вивчення понятійного апарата Особливої частини КК. Дослідження цих двох наукових категорій є взаємопов'язаним та взаємообумовленим. Адже процес пізнання Особливої частини КК передбачає постійний рух від встановлення змісту поняття до терміна і, навпаки, від відшукання відповідного терміна чи термінологічного звороту до з'ясування змісту поняття чи категорії, які він відображає.

1.2 Співвідношення понятійного апарата Особливої частини КК України з суміжними категоріями