- Вступ
- 1. Кримінально-правова характеристика ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК)
- 1.1 Зміст аліментних зобов'язань
- 1.2 Загальна характеристика та видова різноманітність злочинів проти сім'ї за Кримінальним кодексом України
- 1.3 Аналіз складу злочину передбаченого ст. 164 Кримінальним кодексом України
- 2. Відмінність ухилення від сплати аліментів на утримання дітей від ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків та практичні аспекти притягнення до відповідальності за ст. 164 Кримінального кодексу України
- 2.1 Співвідношення та відмінності складів злочинів «ухилення від сплати аліментів на утримання дітей» та «ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків»
- 2.2 Практичні аспекти виконання судових рішень зі стягнення аліментів
- Висновок
- Список використаних джерел
В
ступ
Актуальність теми. Запровадження єдиної світової системи захисту прав і свобод людини є одним із найважливіших завдань, які стоять перед всіма країнами світу. Проблеми, які стосуються захисту прав людини і які потребують негайного вирішення, мають багатоплановий характер. Проте існує категорія осіб, яка в першу чергу потребує уваги з боку держави, адже це особи, які в силу тих чи інших причин не мають змоги самостійно захищати свої права - діти та особи, які потребують опіки (піклування) та матеріальної допомоги з боку інших членів сім'ї. Уряд України робить значні кроки до вирішення проблеми захисту прав та законних інтересів цієї категорії своїх громадян. Однак багато проблем і порушень прав дітей та підопічних осіб виникає не лише внаслідок недосконалості законодавства, а й значною мірою є результатом неналежного його виконання, об'єктивно існуючих перешкод, бюрократичної тяганини.
Захист інтересів сім'ї та неповнолітніх завжди знаходив відображення у законотворчому процесі. Кримінально-правова охорона сім'ї та неповнолітніх від суспільно небезпечних посягань є необхідною складовою частиною їх державного захисту - одного з найважливіших завдань держави. Забезпечення соціальної стабільності, зміцнення фізичного та психічного здоров'я нації, попередження соціальних конфліктів неможливе без зміцнення сімейних відносин. Тому всебічний захист сім'ї, поліпшення умов розвитку дітей та підлітків є передумовою сприятливого соціально-економічного і демографічного майбутнього нашої держави. Ця проблема національного значення потребує першочергового вирішення.
В механізмі правової охорони сімейних та опікунських правовідносин окреме місце займають норми кримінального права, передбачені ст.ст. 164-169 КК України. Ступінь наукового обґрунтування теми. Проблематика кримінально-правового визначення ухилення від сплати аліментів на утримання дітей актуалізувалася в роботах таких вчених як Ю.В. Баулін, П.А. Воробей, А.М. Красіков, О.М. Костенко, О.А. Лукашева, В.О. Навроцький, Т.М. Нуркаєва, В.Ф. Погорілко, С.Я. Лихова, Ю.С. Червоний, П.Л. Фріс та ін. Мета роботи. Метою роботи є кримінально-правовий аналіз складу злочину передбаченого ст. 164 Кримінального кодексу України та визначенню його відмінностей від складу злочину передбаченого ст. 165 Кримінального кодексу України.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
- визначити сутність злочинів проти сім'ї та їх різновиди за Кримінальним кодексом України;
- визначити родові ознаки складів злочинів проти сім'ї;
- визначити основні правила кваліфікації цих злочинів;
- проаналізувати систему об'єктивних та суб'єктивних ознак ухилення від сплати аліментів на утримання дітей;
- здійснити кримінально-правову характеристику ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків;
- проаналізувати відмінність ухилення від сплати аліментів на утримання дітей від ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків. Об'єктом дослідження є аналіз механізмів кримінально-правового захисту майнових прав дітей як суб'єктів сімейних та опікунських правовідносин. Предметом дослідження є кримінально-правова характеристика ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Поняття сім'ї та прав неповнолітніх дітей належить до числа таких понять, навколо яких протягом багатьох століть схрещуються кращі уми людства, тому що сім'я і, відповідно діти, які народжуються і проживають у цій сім'ї - це основа кожного суспільства.
Кримінально-правова охорона сім'ї та неповнолітніх від суспільно небезпечних посягань є необхідною складовою частиною їх державного захисту, що являє собою одне з найважливіших завдань соціально орієнтованої держави.
1. Кримінально-правова характеристика ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК)
1.1 Зміст аліментних зобов'язань
Сім'я в усі часи була і залишається однією з головних загальнолюдських цінностей. Від нормалізації соціальних, економічних та правових відносин у сім'ї залежить майбутнє дітей як членів суспільства.
Важливу роль у забезпеченні реалізації цього завдання надається інституту аліментних зобов'язань батьків та дітей, які врегульовані в Конституції України, Сімейному кодексі України та інших актах законодавства. Відповідно до ст. 51 Конституції України «батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані турбуватися про своїх непрацездатних батьків»[1].
Удосконалення інституту аліментних зобов'язань на диспозитивних засадах відкрило можливість сторонам укладати договори про сплату аліментів і тим самим уникати звернення до судових органів. Оскільки договір - підстава для добровільного виконання обов'язку по утриманню, то сторони можуть самостійно визначати розмір та строки виплати аліментів. Стосовно договорів про надання утримання неповнолітнім дітям обов'язковою є умова дотримання прав дитини (визначення мінімальної межі аліментів не нижче, ніж встановлено законом, заборона досягнення угоди, яка унеможливлює здійснення тим з батьків, який проживає окремо, права на особисте виховання дитини).
Слід пам'ятати, що аліменти - лише певні кошти, які надаються аліментнозобов'язаною особою управомоченій особі з метою реалізації аліментного зобов'язання. Поняття «аліментне зобов'язання» дещо ширше за поняття «аліменти» та включає в себе як кошти, які сплачуються на утримання, так і визначене коло осіб, на яких покладено обов'язок сплачувати, отримувати аліменти, а також ті, на чиє утримання скеровуються кошти [38]. Аліментне зобов'язання містить у собі сутність та основні риси правовідносин взагалі та цивільно-правового зобов'язання зокрема та являє собою складний правовий інститут. Його характерними рисами є майновий та суворо особистий характер, взаємність, невідплатність, тривалість та обґрунтованість існування, цільове призначення, відсутність можливості для взаємозарахування, неможливість множинності суб'єктів.
Враховуючи кровний зв'язок між дітьми та батьками, говорити про перекладення обов'язку по утриманню цими членами сім'ї один одного на плечі держави неможливо й недоцільно. Аліментний обов'язок між подружжям також має право на існування з огляду на те, що шлюб укладається за взаємною згодою між чоловіком та жінкою, при цьому кожен з них добровільно приймає на себе обов'язок по піклуванню один одним.
Аліменти не можливо стягувати з будь-кого на власний розсуд. Загальними підставами виникнення аліментних правовідносин є наявність між суб'єктами спорідненості або іншого сімейного зв'язку; наявність передбачених законом або угодою сторін умов (наприклад, непрацездатності одержувача аліментів, наявність у платника необхідних засобів для виплати аліментів); рішення суду про стягнення аліментів або угода сторін про їх сплату. Змістом аліментного зобов'язання є обов'язок платника аліментів по їх сплаті і право одержувача аліментів на їх отримання [43].
Аліменти як за угодою сторін так і за рішенням суду сплачуються протягом певного часу. Не завжди можливо при укладенні договору (прийнятті судом відповідного рішення) визначити певну дату закінчення сплати аліментів. Загальні підстави припинення аліментних зобов'язань передбачені в статтях 188 та 190 Сімейного кодексу України. Якщо зобов'язання виникло на підставі угоди між платником і одержувачем аліментів, воно, відповідно до Цивільного кодексу України, припиняється із закінченням терміну дії угоди.
Відповідно до ст. 190 Сімейного кодексу України, припинення права на аліменти на дитину можливе також у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Батьки дитини, згідно до ст. 190 Сімейного кодексу України, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Майно, одержане дитиною за цим договором може бути відчужене лише з дозволу органу опіки та піклування. На це майно не може бути звернене стягнення.
Припинення стягнення аліментів в вітчизняному законодавстві відбувається за загальними правилами Закону України «Про виконавче провадження»:
- на разі повного фактичного виконання рішення суду (тобто досягнення дитиною повноліття, 23-річного віку, закінчення навчання тощо) за умови відсутності заборгованості по сплаті аліментів;
- на разі закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнень (тобто дитина досягла визначеного рішенням суду віку);
- на разі смерті сторони виконавчого провадження (стягувача - одержувача аліментів, чи боржника - платника аліментів);
- на разі повернення виконавчого листа на письмову вимогу стягувача;
- на разі скасування рішення про стягнення аліментів судом.
Деякі з перерахованих підстав, наприклад смерть одержувача або платника аліментів, досягнення дитиною повноліття, припиняють аліментні зобов'язання автоматично.
Як правило, автоматично припиняються і аліментні зобов'язання, що виникають на підставі угоди сторін, за наявності обставин, вказаних в цій угоді. Проте кількість «аліментних» угод і на сьогоднішній день надзвичайно мала. Частіше за все, якщо між батьками дитини досягнуто домовленість про надання утримання дитині, така домовленість оформлюється у вигляді мирової угоди, яка затверджується судом.
Суворо особистий характер аліментних зобов'язань робить правонаступництво в них неможливим. Але, що стосується права вимоги, то, виходячи з загальних начал спадкового права, можна дійти висновку про існування правового механізму, за допомогою якого дитина, на утримання якої призначались аліменти у разі смерті того з батьків, з яким вона проживала та при наявності заборгованості по сплаті аліментів з другого з батьків, може у складі спадщини отримати і право вимоги до батька про сплату боргу.
1.2
Загальна характеристика та видова різноманітність злочинів проти сім'ї за Кримінальним кодексом України
Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Закріплені у другому розділі Конституції України (статті 21-62) права та свободи людини і громадянина гарантуються і захищаються чинним законодавством. Однією з таких гарантій є кримінально-правовий захист конституційних прав і свобод від злочинних посягань. Загалом до злочинів проти сім'ї Кримінальний кодекс України (далі - КК України) відносить [5]:
- ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК);
- ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків (ст. 165 КК);
- злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК);
- зловживання опікунськими правами (ст. 167 КК);
- розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 168 КК);
- незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) (ст.