На цьому етапі слідчим з'ясовуються такі питання: 1) визначення характеру і призначення документа; 2) аналіз зовнішнього вигляду і стану документа; 3) вивчення змісту документа; 4) аналіз його реквізитів; 5) вивчення матеріалів документа; 6) виявлення ознак підробки документа. Під час слідчого огляду документів необхідно звертати увагу на відповідність форми документа його змісту. Окремі суперечності встановлюються шляхом зіставлення певних реквізитів. При цьому застосовуються огляд в косопадаючому та проникаючому світлі, за допомогою оптичних збільшуючих приладів, в ультрафіолетових та інфрачервоних променях, за допомогою електронно-оптичного перетворювача. Методика слідчого дослідження документів включає три етапи: 1) вивчення змісту документа; 2) дослідження зовнішніх ознак із застосуванням технічних засобів; 3) процесуальне оформлення результатів огляду. Вивчення змісту документа починають з уважного читання його тексту, аналізу змісту і встановлення належності документа до ситуації його виявлення. Потім фіксують його вигляд, форму, наявність посвідчувальних знаків, правильність заповнення реквізитів, відзначають загальний стан. Дослідження зовнішнього стану документа проводиться із застосуванням джерел скісного і точкового світла, луп, мікроскопа, вимірювальних засобів, фототехніки і світлофільтрів для кольороподілу. Кінодокументи, магнітний запис і відеострічки спочатку проглядаються, а матеріали звукозапису - прослуховуються і розшифровуються. Відзначається наявність обривів, склейок, переривань запису, зашумленість і розбірливість, чіткість зображення тощо [1, 247]. Слід відзначити, що для дослідження документів як на місці виявлення, так і при попередньому дослідженні в кабінеті слідчого використовуються загальні засоби польової та експертної криміналістики. Слідчий і фахівець можуть застосовувати будь-яку техніку неруйнівного характеру, документ - джерело доказів-до проведення експертизи має залишатися в первісному стані. Внесення змін у документ неприпустимо. Випадки необережного пошкодження документа повинні бути застережені. Слідчий огляд закінчується складанням протоколу огляду документів. Результати огляду можуть бути зафіксовані на фото-, кіноплівку, відеозаписом, планом, схемами тощо, які додають до протоколу. Повне і всебічне технічне дослідження документів здійснюється під час проведення технічної експертизи - техніко-криміналістичного дослідження документів. Об'єктами дослідження є зміст документа, матеріали і знаряддя письма. Технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів і експертизу матеріалів документів [3, 210]. Експертиза реквізитів документів вирішує такі основні завдання: 1) встановлення особливостей виготовлення друкарських засобів і їх відбитків; 2) встановлення факту і способу внесення змін до документа (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток тощо); 3) виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабковидимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони виготовлені, не перетворився на попіл; 4) встановлення типу, системи, марки, моделі та інших кваліфікаційних категорій друкарської техніки, а також ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків; 5) ідентифікація печаток, штампів, факсиміле за їхніми відбитками; 6) ідентифікація засобів розмножувальної техніки за їхніми відбитками; 7) ідентифікація компостерних знаків за просічками; 8) ідентифікація письмового приладдя за штрихами; 9) ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, намалювала і (або) вирізала зображення, за особливостями навичок виконавця; 10) встановлення належності літер певному комплекту шрифту; 11) визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються. Експертизою матеріалів документів встановлюються рід, вид (інша класифікаційна категорія) матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався (виготовлявся) документ (папір, барвники тощо), а також їх спільна родова (групова) належність. Розділ 2. Криміналістичне дослідження документів 2.1 Прийоми встановлення слідів змін у документах Документи піддаються частковій і повній підробці. Види і ознаки часткової підробки. Часткова підробка документа полягає в зміні його змісту. Розрізняють способи підробки: підчищення, виправлення, дописки, вставки, заміну частин документа, переклеювання фотознімків. Будь-яку зміну, внесену в документ, злочинець прагне зробити непомітною, маскувати під загальний фон. Тому знання ознак підробок і способів їх виявлення має принципове значення. Підчищення - це механічне видалення штрихів, букв, знаків, слів тексту шляхом відділення часток матеріального носія разом із сигналами відображення інформації. Наприклад, при видаленні поверхневого шару паперу гумкою, порошком пемзи разом з волокнами паперу віддаляються штрихи, букви, знаки, слова. На місці підчищення шар носія тоншає, проклейка і глянцевитість зникають; волокна підняті (скуйовджені). Виявити сліди підчищення нескладно, треба оглянути документ "на просвіт", у місці підчищення буде світла пляма. Якщо вести спостереження в скісному, "ковзному" світлі, то на місці підчищення буде помітно підняті волокна, а на них - частки барвника вилученого тексту. Підчищенням не тільки видаляють те, що необхідно видалити, а й порушують захисні засоби документа - захисну сітку і асюре, тобто захисні лінії в місцях розташування найбільш важливого тексту в документі, наприклад, у вікні - "сума прописом" у чеку [3, 211]. У добре захищених документах злочинці застосовують кваліфіковане підчищення, використовуючи для цього голку, мікроскальпель, яким видаляють тільки штрихзнака, не порушуючи поверхні між штрихами. Заміна частин документа найчастіше стосується фірмових знаків, номерів і серій у цінних паперах, наприклад, вклеювання номерів в облігаціях, лотерейних білетах, грошових купюрах. Останнім часом одержав поширення спосіб шахрайства шляхом вклеювання у віньєтку однодоларової купюри числа "10" або "100". Частими є випадки переклеювання фотознімків при підробці посвідчень особи, паспортів тощо. На фотознімку, як правило, є відбиток рельєфної і плоскої печаток. Тому на повторно приклеєній фотокартці злочинець домальовує відбиток рельєфних знаків і мастикової печатки, при цьому виникають розбіжності в розташуванні окружностей, нахилі окремих букв, їх формі і розмірі. По краю фотознімка іноді помітні сліди нового клею. Заміна великих частин проводиться в документах, які становлять собою книжку з кількома аркушами (паспорт, трудова книжка). Тут можливі заміна аркушів, наприклад, з одного паспорта в інший, складання нового "комбінованого" паспорта з кількох, наприклад, викрадених. Дописка - спосіб змінення початкового змісту документа шляхом внесення до рукописного тексту нових слів, фраз або окремих письмових знаків. Дописка проводиться щодо літерних або цифрових записів. Ознаками дописки є нерівномірність проміжків між рядками, словами, буквами у середині слів; зменшений розмір і розгін почерку певної частини тексту; неоднаковий нахил штрихів однойменних знаків; наявність обведення штрихів основного тексту; розходження в інтенсивності, відтінках барвника штрихів та їх копіювальних властивостей. Ознаки дописки можуть бути виявлені за допомогою оптичних приладів або світлофільтрів, що посилюють колірний контраст барвника штрихів. Дописка розпізнається у процесі почеркознавчого і техніко-криміналістичного дослідження [3, 212]. Заміна частин і вставки можливі в комп'ютерних документах, магнітних носіях запису звукових і відеосигналів. Дослідження таких документів слідчий проводить за допомогою фахівця, шляхом попереднього дослідження в ході огляду або проведення судових експертиз. Виправлення - спосіб змінення початкового змісту документа шляхом переробки одних письмових знаків на інші. Виправлення проводиться щодо літерних і цифрових записів. Виправляються, як правило, близькі за конфігурацією цифри і літери. Ознаками виправлення є відмінність у відтінку та інтенсивності забарвлення штрихів у літерах, цифрах і словах; різна товщина штрихів або наводка в літерах, словах; пошкодження паперу в місцях виправлення. Травлення - спосіб змінення змісту документа, при якому здійснюється видалення тексту за допомогою хімічних реактивів, які вступають у реакцію з барвником штрихів і знебарвлюють його. Як травлячі речовини використовуються деякі кислоти і луги. Ознаками травлення є: наявність білястих плям від дії хімічної речовини; поява матових ділянок; зміна кольору паперу; знебарвлення ліновки і захисної сітки; шорсткість поверхні; поява дрібних тріщин; збільшення ламкості паперу; наявність залишків барвника витравлених штрихів; розпливи барвника нових штрихів. Ознаки травлення виявляються за допомогою оптичних приладів і ультрафіолетових випромінювачів. Так, під ультрафіолетовим освітленням залишки хімічних речовин, штрихи знешкодженого тексту можуть люмінесціювати [3, 212]. Травлення змінює структуру поверхні паперу: руйнується проклейка, зникає глянцевитість, поверхня стає матовою, змінюється колір, папір стає ламаним. Сліди травлення видні при боковому освітленні, спостереженні в лупу чи мікроскоп. Сліди травлення виглядають як люмінесціюючі плями при спостереженні в променях ультра-фіолетової лампи ОЛД-41, УК-1, "Таран", (табл.2). При неглибокому травленні іноді вдається виявити сліди витравленого тексту. Якщо травляча речовина погано знята з поверхні документа, процес окислення триває, і через якийсь час на документі з'являється пляма, колір якої свідчить про вид травлячої речовини (жовтий - соляна кислота, коричневий, цегельний - сірчана). Оскільки сліди травлення згодом виявляються і стають очевидними, злочинці вдаються до спеціальних вивертів - на документ наносять плями олії, іноді занурюють посвідчення водія в машинне мастило, пояснюючи цей факт випадковістю. Насправді мастило консервує слід травлення, в УФП люмінесценція відсутня, процес окислення - відновлення на повітрі припиняється. Тому, виявивши такі документи, треба призначити експертизу і встановити дійсність документа. Заміна частин документа - один із способів часткової підробки, який полягає в заміні окремих аркушів документа, вклеюванні деяких ділянок або переклеюванні фотокартки. Ознаками заміни аркушів є порушення порядку нумерації сторінок або невідповідність номерів сторінок; розходження у графічних ознаках друкарського шрифту, у малюнку захисної сітки, формі та розмірах лінування; невідповідність аркушів за розміром або якістю паперу; додаткові проколи у місцях кріплення аркушів та ін. Ознаками переклеювання фотокартки є відсутність на фотокартці відбитка печатки; розходження у графічних ознаках літер у частинах відбитка на фотокартці та документі; наявність розрізу на фотокартці; розходження в кольорі часток клею, що виступає з-під фотокартки [3, 214]. Повна підробка документів. Повна підробка документа полягає у виготовленні матеріального носія і виконанні на ньому змісту певного документа. Найчастіше повній підробці піддаються посвідчення особи, права на здійснення конкретної діяльності, атестати, дипломи тощо. Ознаки повної підробки встановлюють у ході порівняльного дослідження спірного документа зі справжнім зразком. Найчастіше для цього призначають експертизу або слідчий проводить огляд - попереднє дослідження за участю фахівця. 2.2 Встановлення первісного вигляду і змісту документа Документи, що потрапляють в орбіту розслідування, іноді бувають пошкодженими: розірваними, спаленими, замазаними брудом, смолою, барвниками, закритими тонкими шарами паперу, дерева, клею тощо.